Даремні закони позбавляють сили закони необхідні.
Шарль Луї де Монтеск'є, французький правник, письменник і політичний мислитель

«Ми чітко знаємо, що робити»

Сьогодні Україна повернулась на шлях отримання ПДЧ із НАТО, який у свій час зупинили Кучма і Путін
10 липня, 2017 - 19:34

10 липня у Києві був  великий день НАТО.  Зокрема в Київ прибула делегація Північноатлантичної Ради НАТО на чолі з генсеком Альянсу Єнсом Столтенбергом, яка взяла участь у засіданні Комісії Україна — НАТО під головуванням Президента Петра Порошенка. Офіційним приводом для проведення такого засідання стало 20-річчя підписання Хартії про особливе партнерство між НАТО та Україною підписаної у Мадриді в 1997 році.

Така подія є досить безпрецедентною, адже засідання цього органу Північноатлантичної ради в країнах — не членах НАТО відбуваються дуже рідко. Виключенням цього правила стали Україна, Грузія, де нещодавно також відбулось засідання Північноатлантичної Ради за участю генсека.  До речі, в Україні вдруге проводиться засідання КУН із залученням Північноатлантичної ради. Минулого разу це сталося 16 червня 2008 року.

Однак, навряд чи потрібно перебільшувати її значення, зокрема називати її знаковою, як наголошував Президент України Петро Порошенко на спільній прес-конференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом.

Адже за цей час після підписання Хартії про особливе партнерство сталось багато подій. Зокрема, як відзначив Порошенко, за цей час Альянс з 16 країн виріс до 29. А України чомусь немає серед цих країн, які забезпечили собі безпеку, належачи до єдиної діючої у світі системи колективної безпеки, у яку наша країна чомусь рухається манівцями. Чому і як це сталося ми до цього повернемось пізніше.

У СВОЄМУ ВИСТУПІ У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ГЕНСЕК НАТО ПРОЦИТУВАВ РЯДКИ З ВІРША ТАРАСА ШЕВЧЕНКА: «ТА НЕ ОДНАКОВО МЕНІ, ЯК УКРАЇНУ ЗЛІЇ ЛЮДЕ ПРИСПЛЯТЬ, ЛУКАВІ, І В ОГНІ ЇЇ, ОКРАДЕНУЮ, ЗБУДЯТЬ… ОХ, НЕ ОДНАКОВО МЕНІ». ВОДНОЧАС ВІН ДОДАВ, «НАТО ТАКОЖ НЕ ОДНАКОВО. ОСЬ ЧОМУ МИ СТОЇМО ІЗ ВАШОЮ КРАЇНОЮ ВІД ЧАСУ ВІДНОВЛЕННЯ ВАШОЇ НЕЗАЛЕЖНОСТІ»

ПОСЛИ І ПРОМАХ З АН-148

Слід зауважити, що 29 послів і генсек прибули до України на чартерному рейсі до Гостомеля разом з десятком журналістів. Рейс і перебування послів у Хаятті забезпечила Україна. Щоправда планувалось, що цей рейс мав здійснити літак українського виробництва Ан-148, однак чомусь цього не вдалось зробити і посли прилетіли на бразильському  «Ембраері», який надала компанія МАУ. Задум з літаком був хорошим, адже цим послам НАТО було б продемонстровано, що Україна є авіаційна держава і це б якось сприяло популяризації іміджу нашої держави. 

Інший іміджевий момент, який дещо псував щирість Києва у відносинах з НАТО, була більше ніж дворічна відсутність  посла України в Альянсі. А багатьма це сприймалось як брак інтересу Києва до поглиблення співпраці з НАТО після багатьох гнучких заяв керівництва про необхідність приєднання до Альянсу. 

Добре, що напередодні візиту Північноатлантичної Ради НАТО президент підписав указ про призначення посла України в НАТО. Також важливо, що нарешті Україна нещодавно визначила курс на приєднання до Організації Північноатлантичного договору. «Україна чітко визначила своє політичне безпекове майбутнє. ВР проголосувала, а я як президент, як Верховний головнокомандувач підписав закон, який ставить за мету наше майбутнє членство в НАТО як мету нашої міжнародної безпекової політики. Ми вважаємо за  необхідне уже сьогодні наголошували, щоб ми почали дискусію про запровадження План дій щодо членства і наші пропозиції щодо початку дискусії були із задоволенням прийняті»,  — заявив глава української держави на прес-конференції.

Президент зазначив, що за останні три роки Україна зробила величезні кроки в реформуванні і висловив упевненість що дискусія по ПДЧ наблизить до подання відповідної заяви на вступ. «Ми маємо план на ці три роки, програму до 2020 року. Ми чітко знаємо, що робити. Це вперше в Україні, коли побудована «дорожня карта» що і коли робити», — сказав він.

ЗАМІСТЬ ПДЧ ФОКУС НА РЕФОРМАХ

Зі свого боку генсек не дав відовіді щодо ПДЧ, але зазначив, що кожна країна має право вирішувати, який шлях чи яких союзників обирати чи до якої  системи колективної безпеки приєднуватись. «Але це рішення має бути ухвалено 29 членами НАТО і ніхто немає права втручатись чи ветувати це рішення, бо це суверенне право держави. Але зараз основний фокус Україна має зосередити на реформах і я вітаю, що Україна стало рухається до стандартів НАТО, взаємосумісності, бо все це посилить спроможність України протистояти російській агресії», — сказав Столтенберг.  

Генсек також не відповів що може ще зробити НАТО, аби збільшити тиск на Росію і змусити її повернути Україні незаконно анексований Крим і вивести війська, озброєння із сходу України.

Столтенберг лише відзначив, що економічні санкції проти Російської Федерації треба зберігати, поки вона не змінить свою поведінку в Криму та на Донбасі.

«НАТО рішуче підтримує Мінський процес і «нормандський формат», тому що ми твердо переконані, що це найкращий формат для урегулювання кризи в Україні. І Альянс вітає нові ініціативи щодо проведення нових зустрічей і нові зусилля у намаганні забезпечити, аби мінські угоди були повністю виконані», — сказав генсек Альянсу.

ВИКЛИКИ ЩОДО ЧЛЕНСТВА В НАТО — ЗОВНІШНІ

Зараз виглядає досить дивною ситуація, Україну хвалять за реформи, здійсненні за останні роки, але просять не згадувати ні про членство в НАТО, ні про ПДЧ. І це при тому, що заявку на членство в НАТО розглядають саме члени Альянсу. Але нагадаємо, що у 2008 році як раз і вийшло, що після розмов російського президента Володимира Путіна з німецьким канцлером Ангелою Меркель Кремль вплинув на позицію НАТО. І тоді на Бухарестському саміті НАТО саме Меркель разом з Саркозі заблокувала надання ПДЧ Україні та Грузії.

І багато міжнародних експертів єдині в тому, що це дало привід чи розв’язало руки Путіну, який розпочав війну у Грузії літом 2008 року. А не почувши відсічі  від Заходу російський лідер в 2014 році незаконно анексував Крим, а згодом розпочав  агресію на сході, намагаючись створити Новоросію.

Нагадаємо, що у 2003 році Верховна Рада схвалила закон про основи зовнішньої політики, у якому був визначений курс на євроатлантичну інтеграцію. Цей закон як і попереднє рішення РНБО було прийнято завдяки великій роботі секретаря РНБО Євгена Марчука.  Відповідно цей курс був прописаний у Воєнній доктрині. Інша річ, що після Стамбульського саміту у 2004 році, де холодно поставились до євроатлантичних амбіцій України, Володимир Путін  провів декілька днів з тодішнім президентом Леонідом Кучмою і схилив його до вилучення з Доктрини курсу на НАТО.

Всі ці приклади показують, що керівництво Альянсу та низки провідних країн чомусь ігнорували правлення України до інтеграції в НАТО. 

І тепер уже після російської агресії в Україні всім стало зрозуміло, що головним викликом для Євроатлантичної безпеки є саме Росія і з цим щось треба робити.  З боку президента України ніби гарно звучать слова: «За допомогою Альянсу ми впевнено будуватимемо незалежну, стабільну та міцну, демократичну Україну, яка буде запорукою євроатлантичної безпеки. Я переконаний, що інвестиція в безпеку України — це вигідна інвестиція в безпеку НАТО та її країн-членів». Підтримка це добре, але питання залишається, чи готовий Альянс запросити Україну, зваживши на обставини до свого клубу, а це точно покладе край бажанню Росії і надалі дестабілізувати Україну і нарешті визнати на ділі суверенітет і територіальну цілісність держави.

СИГНАЛ ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПАРТНЕРСТВА

Науковий директор Інституту Євроатлантичного співробітництва Олександр СУШКО в коментарі «Дню» назвав візит Північноатлантичної Ради на чолі з генсеком певним сигналом, засвідченням партнерства. Разом з тим він звернув увагу на те, що навряд чи Київ буде вимагати членства в НАТО. «Імовірно, українська сторона шукає такі формули в своєму публічному діалозі з НАТО, щоб це не виглядало, як висування нездійсненних на цей момент вимог. Саме тому, на мою думку, Президент підкреслив той факт, що Україна найближчим часом не буде подавати формально заявку на членство. Очевидно, це висловлювання Президента будуть критикувати. Можливо, в цьому є сенс. Але на сьогоднішній день аналіз ситуації свідчить про те, що в Альянсі немає ентузіазму розглядати питання членства України негайно. Тому, мабуть, і обрана така тактика з українського боку — щоб не відлякувати партнерів», — зазначив експерт.

Президент Громадської організації «Українська асоціація зовнішньої політики», Володимир ХАНДОГІЙ назвав «Дню» наступні причини, які завадили Україні вступити до НАТО. «Упродовж цих двадцяти років наша зовнішня політика в напрямку НАТО сильно коливалася: то ми оголошуємо про важливість вступу до НАТО, а за іншої влади говоримо, що не готові до вступу. Таким чином ми не демонстрували послідовності нашого зовнішньополітичного курсу на інтеграцію до Альянсу».

А тепер вважає він,  Україна  нарешті стала на такий передбачуваний і важливий курс як колективне забезпечення нашої безпеки, де НАТО буде відігравати важливу роль. За його словами, мова не йде про моментальний вступ до організації, а про створення відповідних політичних та інституційних засад такого рішення на майбутнє.

ТРИ ПЕРЕДУМОВИ ЧЛЕНСТВА В НАТО

Що стосується передумов для вступу до НАТО, то, на думку Хандогія,   потрібно, по-перше, щоб держава, в даному випадку Україна, проводила послідовний курс і висловила таке бажання. По-друге, треба, щоб був консенсус всередині самого Альянсу. По-третє, ця держава повинна відповідати певним критеріям.

«Крім того, на сьогоднішній момент серед членів Альянсу також немає одностайності щодо нашого вступу в НАТО. Що буде через деякий час, коли ми виконаємо умови для вступу, досягнемо відповідних критеріїв, чітко зафіксуємо, що це бажання українського народу, (з цього приводу, можливо, буде проведений референдум) тоді постане питання і ми будемо переконувати наших партнерів у НАТО, що для них це буде важливий крок прийняти Україну до складу Альянсу», — вважає Хандогій. 

І мабуть, найважливішим є підхід влади до того, як вона буде імплементувати реформи, а вони стосуються не лише безпекової і оборонної сфери, генсек нагадав і про реформу правосуддя, верховенства права.

До речі, Україна мала Цільовий план Україна — НАТО на 2008 рік у рамках Плану дій Україна — НАТО, який було підписано тодішнім президентом Віктором Ющенком якраз до приїзду тодішнього президента США Джорджа Буша, що виступав за надання Україні ПДЧ.

Залишається сподіватись, що українська влада стане втілювати плани співпраці з НАТО у життя і зокрема як зазначив Порошенко «чіткий план, що ми маємо зробити до 2020 року, щоб відповідати критеріям членства».

Микола СІРУК, «День», фото Руслана КАНЮКА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments