Не якістю, а кількістю

Багато проблем українського державотворення — через брак електоральної пам’яті. На це вказують правозахисники та громадські активісти. Щоб викоренити давні помилки народних депутатів, Комітет виборців України підготував звіт про роботу ВРУ за 2017 рік.

За час існування VIII скликання ВРУ 2017 рік виявився найменш продуктивним за кількістю зареєстрованих законопроектів. Їхнє число скоротилася майже вдвічі, від чотирьох тисяч (2015 р.) до 3,2 (2016 р.) та до 2,3 (2017 р.) відповідно. Однак гендиректор КВУ Олексій Кошель не вбачає в цьому проблеми.

Основний недолік українського парламенту, на його думку, — те, що головним показником хорошої роботи є кількість законопроектів, а не якість. Фракції влаштовують політичні змагання, хто запропонує більше законодавчих концепцій. Україна — лідер за кількістю поданих законопроектів серед урядів Європи. За рік наші парламентарії генерують близько 1,8 тисячі проектів законів. Це в 300 разів більше, ніж, наприклад, у Норвегії, що, на думку експерта, призводить до перевантаження правової системи. Відповідно, щоб зробити законотворчість змістовнішою, потрібно призупинити потік законодавчого спаму.

Також на прикладі 2017 року прослідковується нерівномірність активності самих депутатів. Приміром, Олег Ляшко запропонував 56 законопроектів, а от його 11 колег не подали жодного. Саме тому Комітет виборців України наполягає, щоб проект закону міг подавати не один нардеп, а мінімум 19 (кількість найменшої парламентської групи). Таким чином можна буде уникнути лобіювання інтересів серед народних обранців.

 Дослідження свідчить, що 2017 року нардепи стали гірше голосувати. Рік тому один депутат у середньому брав участь у 54% голосувань, 2017-го ж — лише 42%.

Прогулів цього року не поменшало, як ігнорували засідання, так і ігнорують.

Із поганою відвідуваністю вже ведуть боротьбу, зокрема вираховують із зарплати певні суми грошей. Таким чином для держбюджету накопичили 3 млн гривень. А ще в газеті Верховної Ради «Голос України» на так званих дошках ганьби друкують імена тих, хто пропускає засідання. Точнісінько, як у школі! Денис Рибачок, аналітик КВУ, пропонує ряд заходів для перевиховання чиновників, серед яких штрафи, недопущення до закордонних відряджень та навіть усунення затятих прогульників із посад лідерів фракцій.

До речі, останні й очолюють антирейтинги, скажімо, Олег Березюк та Юлія Тимошенко, за даними звіту КВУ, без поважної причини були відсутні на чверті пленарних засідань ВР. Він не був на 33, а вона — на 30 зі 116. Найсумліннішим парламентарієм, спираючись на дослідження, названо Юрія Бойка з «Опозиційного блоку». За даними письмової реєстрації, він пропустив лише одне засідання із 116. От тільки прикро, що майже стовідсоткова явка не пішла на користь законотворчості. Голова фракції «Опозиційний блок» брав участь лише в трьох відсотках зі ста.

До речі, існує цікава закономірність: чим впізнаванішою є особа, тим сильніше в неї виявляється байдужість до відвідувань засідань ВР і законотворча «імпотенція».

За результатами дослідження, стає відомо про існування так званих 56 «мертвих душ», які числяться в парламенті, але майже не голосують. Сергій Льовочкін, Вадим Рабінович, Євгеній Мураєв, Денис Дзендзерський, до прикладу, відвідали всього 10% голосувань. Серед затятих прогульників такі персони, як Євген Бакулін, Дмитро Добкін, Дмитро Ярош, Іван Фурсін, Віталій Чепинога.

Олексій Кошель закликає виборців не надто вірити в перевиховання депутатів, на його думку, панацеєю може бути лише реформа парламенту.