«Нині зрадники судять тих, хто не зрадив»

18 травня — День пам’яті жертв депортації кримських татар. І поки на материковій Україні люди готують акції і мітинги, в окупованому Криму тривають репресії й арешти представників цього народу.

12 травня в Бахчисараї було неспокійно. Із самого ранку до міста прибула велика кількість російських силовиків. Уранці обшуки пройшли в п’яти будинках кримських татар, четверо осіб було затримано. Це — Зеврі Абсеїтов, Ремзі Меметов, Рустем Абельтаров і Енвер Мамутов. А в другій половині дня співробітники ФСБ прийшли додому до заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова й оголосили, що проти нього відкрито кримінальну справу за статтею 280.1 Кримінального кодексу Росії. А це — «публічні заклики до дій, спрямовані на порушення територіальної цілісності Росії». Цій статті лише рік і її зручно застосовувати до всіх, хто публічно не згоден із твердженням, що Крим — це Росія.

«Так, порушили кримінальну справу, звинувачують у тому, що я загрожую територіальній цілісності Російської Федерації, і взяли підписку про невиїзд за межі Криму. Напевно, якісь слідчі заходи почнуться вже цього тижня, — розповів «Дню» Ільмі Умеров. — На допиті слідчий сказав, що 19 квітня я брав участь в одній із передач ATR, де висловлював щось проти Росії. Я ніколи не говорив нічого проти Російської Федерації, відповів я. Але те, що ми не визнаємо Крим російським, — це факт».

З 2015 року Ільмі Умеров — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, до цього дев’ять років обіймав посаду голови районної державної адміністрації Бахчисарая, а в 2002—2005 роках був заступником Голови Верховної Ради Криму. Відомий своєю безкомпромісною позицією щодо окупації Криму, говорить, що не відмовиться від неї, навіть якщо будуть репресії й тиск.

«Дню» Ільмі Умеров розповів про акцію залякування кримських татар російськими спецслужбами, обшуки й репресії.

«ЦЕ ВСЕ РОБИТЬСЯ ПІД 18 ТРАВНЯ, ЩОБ КРИМСЬКИМ ТАТАРАМ НЕПОВАДНО БУЛО ВИХОДИТИ НА АКЦІЇ ПАМ’ЯТІ»

— Ви відомі своєю проукраїнською позицією щодо ситуації з Кримом, а для російських спецслужб це означає, що є привід порушити проти вас кримінальну справу. Але чому саме зараз? Це якось пов’язано з Днем пам’яті 18 травня?

— Я дотримуюся погляду, що це все робиться під 18 травня, щоб кримським татарам неповадно було виходити на акції пам’яті. Щоб посилити стан загального страху. Могли б провести обшуки й арешти — раніше або пізніше. Матеріалу у спецслужб було достатньо. Але вони відбулись напередодні 18 травня — щоб кримські татари не робили звичних заходів, а підкорялися ситуації, що склалася після окупації Криму.

Чому за цією статтею? Напевно, тому що кримські татари в переважній більшості не визнали юрисдикції РФ у Криму і не будуть цього робити, навіть якщо будуть репресії, тиск, умовляння. Не виходить у Росії і в так званої кримської влади очолити кримськотатарський народ, не виходить вибити ґрунт з-під Меджлісу, навіть заборонивши його діяльність і визнавши його екстремістською організацією. Тому вони пішли шляхом заборони Меджлісу через позов до так званого Верховного суду республіки Криму. Вже прийнято рішення, але ми його можемо ще раз оскаржити, інакше воно упродовж місяця набере чинності. Ми довго обговорювали, як ставитись до цього позову. Може, взагалі його ігнорувати: оскільки ми не визнаємо юрисдикції Росії, чому ми повинні визнавати суд? Але адвокати і правозахисники вирішили, що потрібно організовувати якийсь захист, хоча б для того, щоб мати право надалі оскаржити це рішення в судах Європи й обов’язково в Гаазі.

І зараз, напередодні чергової річниці депортації, в РФ є бажання нагнітати обстановку. Кілька днів тому понад 100 осіб було затримано після п’ятничного намазу в мечеті в селі Молодіжне. Потім 25 осіб одночасно затримали на ринку в Євпаторії, нібито там ловили якихось нелегалів. Але чомусь відбирали лише кримських татар. Потім 12 травня в Бахчисараї було шість обшуків в один день.

Це все — довгий ланцюг різних заходів для того, щоб тримати кримськотатарський народ у постійному стані страху. Тобто це одна велика акція залякування.

«УСІ СПРАВИ ПРИТЯГНУТІ ЗА ВУХА»

— Які настрої сьогодні можна спостерігати серед кримських татар у зв’язку із ситуацією, що склалася?

— Усі ці акції залякування насправді приводять до об’єднання. І зараз ми у своїх думках, відчуттях ситуації — як ніколи єдині. Я думаю, що останнім часом ці заходи, пов’язані із залученням великих кількостей силовиків — різних «беркутів», ОМОНів, інших підрозділів поліції і ФСБ, спрямовані на провокації. Щоб якась група або якісь окремі люди не витримали цих образ. Адже ці принизливі моменти можуть спровокувати десь бійку, десь застосування насильства або зброї... Поки нам вдається цього уникнути, і я думаю, що цей план у них теж провалиться.

У Кремлі почали надто явно провокувати кримських татар на якісь активні дії, щоб потім із більш повними підставами з нами розбиратися. Адже все, що відбувається досі, — це все справи з дуже великою натяжкою.

Наприклад, є «справа 26 лютого», за якою Ахтем Чийгоз притягується до відповідальності, він і ще двоє хлопців перебувають у в’язниці. Решта затриманих під поручительства чиновників перебувають удома, але їх викликають на судові засідання. Так от, мітинг 26 лютого 2014 року навіть за російськими мірками відбувався до так званого референдуму і приєднання Криму до Росії. Вони такою справою взагалі не повинні займатися, а вони серйозно займаються, і хлопцям світять великі терміни.

Потім є так звана справа Хізб ут-Тахрір. Уже є три групи звинувачених. Одна група севастопольських кримських татар, яка вже понад рік у в’язниці. Інша група — з Алушти, тобто з Південного берега — чотири особи, вже місяці два в СІЗО. І 12 травня затримали, а 13 травня через суд оголосили їм запобіжний захід — утримання під вартою — ще четверо кримських татар.

Ці всі справи притягнуті за вуха, це ж очевидно. Затримані — звичайні люди, які вірять в Аллаха, дотримуються всіх канонів ісламу. З останніх чотирьох затриманих у трьох — багатодітні сім’ї: в одного — шестеро дітей, у двох інших — по четверо. Це люди, які мають якесь непомітне становище в суспільстві, я б не сказав, що вони активні. Вони порядні, дотримуються релігії, але так, щоб вони були терористами, екстремістами і представляли якусь загрозу для такої величезної держави, як Росія — це просто якесь непорозуміння.

Окрім цього, 14 травня був обшук у кримського татарина вдома. Ця людина займається бізнесом, і нібито до нього прийшли через якесь порушення. Щоправда, потім сказали, що помилились, і прийти з обшуком повинні були до когось іншого. Але вибачитися, звісно, не здогадалися. 13 травня був обшук у мечеті в Білогорському районі Криму. За кілька днів стільки подій відбувається — це новий виток репресій.

«КІЛЬКА ДЕСЯТКІВ ОСІБ У НАС ЗНИКЛИ БЕЗВІСТИ»

— А є якась закономірність — кого затримують?

— У нас відбуваються не лише затримання щодо кримінальних справ. У нас люди зникають. Уже декілька десятків осіб пропали безвісті. Деякі з них потім були знайдені мертвими, деякі — не знайдені зовсім, їхня доля невідома, ми не знаємо, живі вони чи ні.  Це звичайні люди, які потрапили в цю ситуацію, на наш погляд, абсолютно випадково.

Коли йдеться про акції залякування, цей випадковий принцип спрацьовує щонайповніше. Якби прості люди знали, що репресії стосуються лише активістів національного руху, лише членів меджлісу або лише бізнесменів, то вони спали б спокійно і не думали, що їх це може торкнутися. А коли є принцип випадковості, то в стані заціпеніння і страху перебувають усі. Тому що ніхто не знає, що станеться завтра, чи торкнеться це його або його родини. А це може торкнутися будь-кого...

«Я ПОПРОСИВ ЛЮДЕЙ НЕ ПІДДАВАТИСЯ НА ПРОВОКАЦІЇ»

— Як відбуваються обшуки?

— По-різному. У якихось випадках вони відбуваються рано-вранці, спочатку проводять обшук, а потім відвозять на допит. А можуть і не відвезти. Обшук провели, запротоколювали і дали спокій людині.

У моєму випадку прийшли два співробітники ФСБ. Постукали, я їм відкрив. Вони сказали, що прийшли у такій-то справі, привезли повістку. «Тобто ми приїхали за вами», —  говорять. Я відповідаю: «Так мені з речами виходити?» Почав жартувати. «Та ні,— говорять, —ми вас назад привеземо». Ми зайшли в дім, я їм чаю запропонував, поки переодягався. І вже коли ми утрьох вийшли з двору на вулицю, я побачив, що вони були не одні. Там було п’ять автомобілів, два з яких — мікроавтобуси, в них сиділи озброєні люди в балаклавах.

Усім цим натовпом ми поїхали до Сімферополя, там мені вручили постанову про порушення кримінальної справи. Я був з адвокатами, і вони мені порадили поки свідчень не надавати — треба було подивитися ту передачу, про яку йшла мова у звинуваченні. На вулиці вже темніти починало, коли раптом приносять постанову суду одного з районів міста Сімферополя, що потрібно провести обшук у будинку Умерова. Знову весь цей натовп їде з Сімферополя до Бахчисарая разом зі мною. Потім  у Бахчисараї до нас приєднується величезний «КамАЗ», завантажений спецпідрозділом «Беркут», осіб 30-40 там було.

Те, що відбувалося в моєму домі під час обшуку, відбувалося дуже коректно. Все було дуже делікатно та ввічливо. Але на вулиці відбувалися сутички такого характеру. Люди, які зібралися біля мого будинку, кричали силовикам: «Ганьба, ганьба, це не ми зрадники, а ви». Чому йшлося про зрадників? Ми як стояли на проукраїнській позиції, так і стоїмо, а силовики раніше служили Україні, а потім прийняли нові присяги. Вони зрадники, вони зрадили одній країні і служать зараз іншій країні. І ось люди, що зрадили країну, судять тих, хто не зрадив.

За короткий проміжок часу — поки я їхав із Сімферополя до Бахчисарая, — біля мого будинку зібралося 300—400 осіб. Я вдячний  їм. Це для сьогодення дуже багато. І ні на обличчях, ні в їхніх діях я не бачив страху. Це з одного боку добре, а з іншого — небезпечно. Тому що людина, яка перейшла межу страху, може щось скоїти і піддатися  на якісь провокації. Тому я, перш ніж увійти в дім на обшук, попросив людей бути стриманими, не виявляти  будь-яких емоцій.

— А що шукали у вас удома?

— Вони, вочевидь, шукали якусь техніку, але не здогадалися, що телефон у мене в кишені. А планшет у цей час був в онучки, вона інколи бере його для ігор. Вони ще запитали про наркотики та зброю, я сказав, що у мене таких речей немає. Таким чином, вони при обшуку нічого не вилучили.

«ПОРУШИЛИ ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ НЕ МИ, А РОСІЯ»

— Відомо, яка ваша фраза стала приводом для порушення проти вас кримінальної справи?

— Ще поки ні. Це передача від 19 березня на телеканалі ATR кримськотатарською мовою. Я її подивився, нічого такого, де б я закликав порушити територіальну цілісність РФ, я не помітив. Там у мене було декілька фраз із критикою на адресу Путіна і, звичайно ж, я говорив, що Крим — це не Росія, що Крим має бути повернений Україні, що це окупована територія. Я думаю, що якщо в суді фігуруватимуть усі ці моменти, я від них не відмовлятимуся, я говоритиму, що жодних претензій до цілісності РФ не маю, хай залишається в своїх кордонах, але порушили територіальну цілісність не ми, а вони. Вони вдерлися на сусідню територію, і цю територію треба повернути, відновити кордони між Росією й Україною. І це стосується не лише Криму, але також Луганська з Донецьком. Від цієї позиції я не відходитиму ні за яких обставин.

«РОЗГЛЯДАЄТЬСЯ ЛИШЕ ДИПЛОМАТИЧНИЙ ШЛЯХ»

— Як ви думаєте, сьогодні реально якось зломити цю ситуацію в Криму із залякуванням і репресіями кримських татар?

— Якогось збройного силового шляху я не бачу. Це в Криму робити небезпечно, тому що Крим надто мілітаризований. Розглядається лише дипломатичний шлях. Але з РФ адекватні перемови провести нереально і чогось домогтися адекватним шляхом поки теж неможливо. Тому залишається одне — Україна ніколи не повинна забувати тему Криму так само, як щодо Донецької та Луганської областей. Повинна ставити перед своїми партнерами у світовій політиці завжди це питання — і про політв’язнів, і про політичну ситуацію в Криму, і про статус території, і про необхідність відновлення кордонів. І ставити  питання перед партнерами в Європі, Америці й узагалі в світі, щоб не послаблювали, а навпаки — посилили санкції.