Вишиванка — це генетичний код нації
Леся Воронюк, поетеса, ініціатор Дня вишиванки

По законам воєнного часу, але без воєнного стану

Верховна Рада ухвалила зміни до законодавства, якими дозволила військовому командуванню застосовувати зброю проти підлеглих
6 лютого, 2015 - 11:29
По законам воєнного часу, але без воєнного стану
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

Верховна Рада 5 січня прийняла проект закону про внесення змін в деякі законодавчі акти відносно підвищення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав і покладання на них обов’язків в особливий період. Законопроектом передбачається зобов’язаність командирів застосовувати рішучі заходи для припинення скоєння кримінального правопорушення підлеглими. Цей закон фактично дозволяє командирам застосовувати зброю по відношенню до своїх підлеглих з однією умовою — без летальних наслідків.

Звичайно, підтримання дисципліни на війні, особливо в час, коли існують вагомі фактори для деморалізації, має виняткове значення. Особливо, коли ми маємо факти не тільки ухилу від своїх обов’язків військовими, але й мародерства. Але по факту на фронті ситуація буває зовсім далека від тої, якою, можливо, її собі уявляють депутати. В самому Донецькому аеропорту бували випадки, коли 24-річні хлопці повинні були командувати 34-річними. Важко собі уявити молодого командира, який тиче пістолетом в здорового дядьку, який не збирається виконувати наказ «зеленого» хлопця. І не тому, що не хоче, а тому, що знає, що варто діяти інакше.

Але це епізод. Насправді мотивація до служби в армії і до сумлінного виконання обов’язків військового полягає зовсім в інший моментах. На жаль, ми так і не створили професійної армії. Зруйнована військова інфраструктура. В катастрофічному стані перебуває матеріально-технічна база. Країна, у якої було більше танків, ніж у багатьох європейських країн разом узятих, дійшла до того, що в критичний момент із 10 машин глохне 8. Президентом особисто передаються танки, які комбати відмовляються приймати. Ми маємо літаки, які вкрай вразливі до російського ППО і які, за дивними домовленостями, ми ще й не маємо право використовувати на своїй же території.

Не зроблені докорінні висновки і в плані корумпованості державної системи. Очевидні прорахунки військового керівництва в багатьох операціях — від Зеленопілля, Шахтарська до Іловайська. Все це є причинами деморалізації, а не тільки ворожа куля чи потреба наживи. Саме ефективність використання людського ресурсу, їх доцільне залучення до виконання відповідних обов’язків і належне забезпечення є базою для умотивованості солдат. Закони ж, подібні до згаданого, лише дратують, розчаровують.

30 січня народний депутат Андрій Терерук в інтерв’ю телеканалу ICTV сказав: «Уявіть собі, що ця людина дезертує і кидає поле бою, і наражає на небезпеку життя інших бійців. Він (командир) зобов’язаний попередити їх пострілом, якщо ні — застрелити. Не бачу ніяких проблем». Депутат, мабуть, забув, що, по-перше, ніхто так і не ввів воєнного стану, а, по-друге, солдат набуває гріхів на фронті не внаслідок заблудної душі, а тому, що дехто цю війну допустив і поставив цього солдата в умови неможливості інколи не те що воювати, а й виживати. В країні, де ті, хто роздмухував війну на сході, наразі безкарними прогулюються Подолом, таке бажання карати солдат виглядає цинічно. І взагалі розмови депутата про можливість свідомого вбивства українського військового від рук іншого українського військового є, м’яко кажучи, шокуючими.

Валентин ТОРБА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments