Найрідкісніша мужність - це мужність думки
Анатоль Франс - французький прозаїк, літературний критик

Праві з лівими гаслами

«Олігархи можуть бути спокійними. Система знову випускає пару», — історик
3 квітня, 2018 - 18:30
ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Українські націоналісти у вівторок провели кількатисячний мітинг в урядовому кварталі. Марш під назвою «Сила нації» розпочали біля стадіону «Динамо» і пройшли до Кабінету Міністрів, Верховної Ради та Адміністрації Президента. Єдність націоналістичних сил була однією з ознак нинішньої ходи — в ній взяли участь активісти ВО «Свобода», «Національного корпусу», «Правого сектору», «Конгресу українських націоналістів», ОУН та «С-14». Головне гасло — «Українське майбутнє — без олігархів».

«Ми прийшли не просто з гаслами, ми принесли конкретні законопроекти економічного та політичного характеру, які передамо владі», — заявив під час заходу лідер «Свободи» Олег Тягнибок. За його словами, це два десятки законопроектів, які стосуються деофшоризації, деолігархізації, демонополізації. «Ми виступаємо за скасування недоторканності з усіх — народних депутатів, Президента, суддів, — продовжив Тягнибок. — Також потрібно приймати закони про імпічмент, виборчий кодекс, проводити реальну судову реформу, заборонити приватизацію під час війни, позбавити можливості вносити грошові застави для корупціонерів тощо. Всі ці вимоги були і під час Революції Гідності, але влада їх не виконує, тому є владою олігархів».

«ПРАВІ (НАЦІОНАЛІСТИ) ПРОТИ ВЕЛИКОГО КАПІТАЛУ — ЗВУЧИТЬ ТАК САМО ЯК ЛІВІ (КОМУНІСТИ-БІЛЬШОВИКИ) ЗА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНІ КОРПОРАЦІЇ. ЧАС СУПЕРПАРАДОКСІВ», — ТАК ОХАРАКТЕРИЗУВАВ МАРШ НАЦІОНАЛІСТІВ ІВАН ХОМЯК (FACEBOOK)

Звичайно, такі заяви дещо дисонують із попередньою практичною діяльністю «Свободи», адже ця партія була частиною нинішньої влади в 2014-му році. Вони мали свою фракцію в парламенті і своїх людей в уряді. Просто переобратися на тодішній парламентських виборах їм не вдалося — до Верховної Ради потрапили лише окремі народні депутати «свободівці». Тобто ця політична сила була частиною системи і тих правил, які діяли і діють в українській політиці.

У більш вигідній позиції є лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький. Хоч він і є народним депутатом діючого складу парламенту, його менше асоціюють із старою системою. «Ми починаємо новий етап у боротьбі з олігархічною системою. І вона не буде простою. Якщо ми зможемо протиставити наші ідеї їхнім грошам, тоді ми переможемо», — заявив Андрій Білецький під час виступу на мітингу біля Кабміну.

Насправді електоральна база націоналістичних сил для проходження в парламент достатня, тим паче, коли існує велике розчарування і недовіра до влади. Інша річ, чи існують відповідні політичні сили, які задовольняли б запит людей. Адже та сама «Свобода», своїми діями у владі і поза нею, часто дискредитувала націоналістичний рух. А Кремль вдало використовував цю картинку в своїх цілях. Так було 2011-го у Львові під час подій 9 травня, або ситуація з «мовним законом» одразу після Євромайдану.

«Думаю, що праві сили перебувають в стані пошуку, враховуючи, звичайно, що вже за рік нас чекають вибори, — коментує «Дню» політолог Петро ОЛЕЩУК. — Відповідно націоналісти вже почали підготовку до цих виборів — президентських, парламентських. Вони шукають своє місце, зокрема й ідеологічне. Й очевидно, що вихід на марші під антиолігархічними гаслами — це спроба вийти за межі традиційного націоналістичного електорату, який зазвичай гуртується навколо соціокультурних, мовних проблем та виразної антиросійської ідеології. Отже, вони намагаються розширити свою електоральну базу шляхом доповнення своїх ідей гаслами про боротьбу з олігархами. По суті, це є стартом політичної кампанії, яка в кінцевому рахунку може вилитися в передвиборчу кампанію».

Те, що в нас праві виступають із лівими гаслами, давно помічений факт. І парадокс. «Це досить давній тренд, — каже Петро Олещук. — Треба розуміти, що поділ на правих і лівих набуває все більш умовного характеру. Чимало правих партій сьогодні доповнюють свою діяльність соціальними гаслами, тому що вони орієнтуються на виборців, які не є прихильниками класичних правих партій. Класичні праві партії — це партії заможних людей, і на сьогодні можна сказати, що таких партій в Україні не існує. Тому що в нас є жорстке соціальне розшарування на вузький прошарок заможних людей і великий прошарок решти населення, яке за європейськими мірками вважається бідним. Із таким розкладом праві партії в Україні фактично не мають шансів. Відповідно ми спостерігаємо такий собі синтез світоглядної правої з лівою соціальною програмами. Хоча націоналістичні сили, виступаючи проти олігархів, не кажуть, що вони проти багатих, вони кажуть, що зрощення влади і великих капіталів призводить до тієї ситуації, яку ми маємо сьогодні в країні».

Іншої думки дотримується історик і публіцист Василь РАСЕВИЧ. «Український націоналіст Олег Тягнибок, виступаючи на вулиці Грушевського, гнівно засудив олігархічну владу в Україні. І процитував нібито слова Ярослава Стецька про те, що Україна має бути самостійною, незалежною і «без хлопа і без пана», — пише він у себе на сторінці в «ФБ». — Щоб ви знали, то це старе гасло галицьких лівих. Гасло зрозуміле для тодішнього галицького селянина, бо селянин, як правило, був українцем, а поміщик — поляком. Такий лівий націоналізм часів Габсбургів був частково виправданим, оскільки допомагав українському рухові досягти масової фази. Така фраза від націоналіста в ХХІ ст. звучить гротескно і гнітюче водночас. Цікаво, якими методами Олег Тягнибок має проводити відповідні дії, щоб зробити Україну багатою країною середнього класу. Комуністичними чи націоналістичними? І найголовніше. Хтось знову дістає потріпані балаганні (навіть не вертепні) ляльки з запорошеної скрині. Хтось знову реінкарнує «подуставшу» на підтанцьовках ВО «Свобода». Знову виводить цю політичну силу в фронтмени боротьби з кланово-олігархічною системою. Тобто олігархи і система можуть бути спокійними. Система знову випускає пару. Але вічно так тривати не може. Тоді, що далі?».

Питання дуже складне для наших реалій, адже судячи з поведінки політичного класу, вони не збираються відмовлятися від старих методів у політиці, коли вузькопартійні або особисті інтереси вище за державні і національні. Отже, цілком ймовірно, що на майбутніх виборах нас буде чекати традиційний набір «війни всіх проти всіх», що в тому числі інспіруватиме і використовуватиме Кремль. Як неодноразово зазначала головний редактор «Дня» Лариса Івшина, «Москва намагається успадкувати і використовувати у себе всі форми державності, а нам підсунути всі види руїн і анархії». І, звичайно, від такої ситуації програємо ми з вами — українці. Отже, завдання для суспільства як мінімум розібратися в ситуації, щоб не бути в черговий раз ошуканими.

 

Іван КАПСАМУН, фото Артема СЛІПАЧУКА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments