Нема свободи людини без свободи народу. І немає свободи народу без свободи людини
Ярослав Стецько, один із провідників українського національно-визвольного руху

Про безпековий сектор та парламентський контроль

«Наша головна мета — повноцінне членство в НАТО», — голова профільного комітету Олександр ЗАВІТНЕВИЧ
5 березня, 2020 - 10:44
ФОТО З САЙТА 24TV.UA

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки Верховної Ради IX скликання очолює представник партії «Слуга народу» Олександр ЗАВІТНЕВИЧ. За словами експертів, цей комітет дуже активний у підготовці законопроектів і вигідно відрізняється від комітету з питань нацбезпеки попереднього скликання парламенту. Однією з його головних функцій є здійснення цивільного, в тому числі парламентського, контролю над воєнною організацією держави. Питання запровадження цього контролю над сектором безпеки та оборони обговорюється з 2000 року. Але чому досі воно не вирішено? Саме з цього питання ми почали розмову з паном Завітневичем у його кабінеті.

«МИ ОБЕРЕМО СВОЮ — УКРАЇНСЬКУ СИСТЕМУ ПАРЛАМЕНТСЬКОГО КОНТРОЛЮ НАД СЕКТОРОМ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ»

— До певної міри демократичний цивільний контроль над сектором безпеки присутній у нашому парламенті, як і в попередніх скликаннях Верховної Ради. Депутати, які входять чи входили до цього комітету, завжди не просто мали право, а й реалізовували його на практиці і використовували у міру своєї компетенції. Вони завжди перебували в контакті з Міністерством оборони та СБУ. Інакше кажучи, частково демократичний цивільний контроль здійснювався. Хочу наголосити: у нас є бажання вдосконалення та реального запровадження демократичного контролю, і ми над цим працюємо.

— До речі, а яку систему парламентського контролю ви би обрали для вашого комітету: американську, британську чи німецьку?

— Ми оберемо свою українську систему парламентського контролю над сектором безпеки та оборони. Прикладом цього є два законопроекти, які зараз на опрацюванні в нашому комітеті: це проект закону про розвідку і проект закону про оборонні закупівлі. Спочатку всі розмірковували, чи робити окремий закон, який би стосувався парламентського контролю, чи вносити відповідні розділи в законопроекти. Було ухвалено рішення — в кожному профільному проекті закону зробити розділ щодо парламентського контролю. Новий окремий закон потребуватиме значно більше часу.

«НАСТАВ ЧАС, КОЛИ ПОТРІБНО РЕФОРМУВАТИ НЕ ЛИШЕ МІНОБОРОНИ, А Й ЗАГАЛОМ СЕКТОР БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ»

— Чи має можливості ваш комітет впливати на реформи сектору безпеки та оборони і як він реалізує своє право, — чи, можливо, вам чогось бракує для того, щоб Міноборони реалізувало цілі — за п’ять років набути стандартів НАТО в ЗСУ?

— Звісно, роль комітету тут величезна. Ми, як кажуть, сидимо в одному човні. Вони роблять своє, а ми — свою частину, яка є дуже складною, оскільки настав час, коли потрібно реформувати не лише Міноборони, а й Службу безпеки, органи розвідки, загалом сектор безпеки та оборони.

— Так, це питання витікає з ухвалення Закону про національну безпеку, який було схвально сприйнято в НАТО і в міжнародному експертному середовищі, але всі акцентували увагу на необхідності реформування СБУ, позбавлення цієї структури невластивих їй функцій. То яка зараз ситуація з підготовкою законопроекту про реформування цієї силової структури?

— Існує декілька проектів закону від різних політичних сил, але в Законі про нацбезпеку, про який ви кажете, чітко сказано: Служба безпеки України сама готує законопроект і подає його Президентові України для внесення в установленому порядку на розгляд Верховної Ради України.

У своєму комітеті ми створили робочу групу, а в Офісі Президента — свою, та коли ми заглибились у розгляд питання реформування СБУ, то побачили дуже багато речей, які за два-три засідання робочої групи ми не вирішимо.

«ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО РЕФОРМУ СБУ ПЕРЕБУВАЄ В ОП. ОЧІКУЄМО, ЩО В БЕРЕЗНІ ПОДАДУТЬ НА РОЗГЛЯД ДО ПАРЛАМЕНТУ»

— Поясніть, чому?

— По-перше, йдеться про чисельність СБУ, а по-друге — про підрозділи, які потрібно передавати до інших правоохоронних органів. Таким чином, тут виникає дуже багато проблем, які ми за короткий період часу не зможемо розв’язати.

— А хто найбільше заважає або чинить опір реформуванню СБУ, щоб позбавити цю силову структуру невластивих їх функцій, зокрема економічних розслідувань: сама СБУ чи ОПУ, який має подати законопроект на розгляд Верховної Ради?

— Я б так не говорив, що хтось заважає подати цей документ. Таких немає. Всі прагнуть змін та якісних реформ.

— Добре, а на якому етапі зараз підготовка цього законопроекту, бо одного разу його було подано на розгляд, але Президент його відкликав?

— Зараз цей законопроект про реформу СБУ перебуває в Офісі Президента, і ми очікуємо, що в березні від Президента його подадуть на розгляд до парламенту.

— А як щодо підпорядкування військової контррозвідки міністрові оборони, це питання розглядається?

— Зараз складно говорити, що і як буде, допоки законопроект перебуває у суб’єкта законодавчої ініціативи — Президента. Департамент військової контррозвідки є одним з головних компонентів СБУ і звичайно, потрібно враховувати той факт, що ми є воюючою країною.

«ЯК ТІЛЬКИ «ВИЙДЕМО ІЗ ЗЕМЛІ», ТО, СПОДІВАЮСЯ, ШВИДКО СХВАЛИМО ПРОЕКТ ЗАКОНУ ПРО ОБОРОННІ ЗАКУПІВЛІ»

— Я на сайті бачив, що у вашому комітеті розглядається Закон про оборонні закупівлі. Коли передбачається його ухвалення Верховною Радою?

— Цей законопроект пройшов усі стадії другого читання в нашому комітеті. Від депутатів надійшло майже 600 поправок, розгляду яких ми присвятили три повноцінних засідання комітету. Після цього ми чекали висновок Головного юридичного управління, зауваження якого врахували і рекомендували парламенту ухвалити цей законопроект у другому читанні та в цілому.

Як тільки «вийдемо із землі», як ми кажемо про завершення розгляду законопроекту про ринок землі, то, сподіваюся, швидко схвалимо проект закону про оборонні закупівлі.

— А що ви можете сказати про перспективи виконання вимог закону про національну безпеку, в якому, зокрема, йдеться про створення Центрального органу виконавчої влади з управління ОПК?

— Час від часу я чую про створення окремого органу, це одна із моделей управління промисловим комплексом. Зараз немає жодної законодавчої ініціативи. Зі свого боку, я вважаю, що поки це не на часі. У нас є Укроборонпром, є Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, які забезпечують формування і реалізують державну військово-промислову політику. Там працюють понад тисячу людей. Держава уже витрачає на це кошти, і платники податків платять цим органам.

«ГОЛОВНЕ — НЕ СТВОРИТИ ЩЕ ОДИН ПРАВООХОРОННИЙ ОРГАН З НЕЗРОЗУМІЛИМ ПІДПОРЯДКУВАННЯМ»

— А яка перспектива ухвалення закону про воєнну поліцію?

— Із цього питання в нашому комітеті створена робоча група, яку очолює колега, голова підкомітету з державної безпеки та оборони Ірина Верещук. У цьому підкомітеті працюють над цим законопроектом, у якому потрібно буде чітко визначити повноваження цієї поліції, кому вона буде підпорядковуватись. Головне, щоб ми не створили ще один правоохоронний орган з дуже потужними повноваженнями, але з незрозумілим підпорядкуванням. У нас зараз і так їх багато: ДБР, НАБУ та інші. Раніше була військова прокуратура. Тому тут потрібно співпрацювати з правоохоронними органами й чітко визначитися, щоб це була якась одна структура.

— Питання щодо відновлення воєнних судів або спеціалізованих судів по військових злочинах. Яка з ними ситуація?

— Справді, це пришвидшило б вирішення цього питання. Здається, наприкінці минулого року ми говорили з міністром оборони і начальником Генерального штабу про те, скільки існує проваджень справ, які не розслідувано. Виявилося, що таких понад 15 тис.

Все що ми робимо, в тому числі до засідання ПА НАТО в Києві, це заради повноцінного членства в НАТО. Це наша головна мета. І така річ, як приєднання до Програми з розширених можливостей, буде маленькою перемогою на шляху до членства в Альянсі.

Нам не треба бути під кимсь чи в когось у кишені, нам потрібно мати своє місце. Ми — досить потужна країна, яка історично завжди існувала. Україна була, є і буде. І нікому це не змінити

Дуже часто буває так, що справа, яка перебуває на розгляді, має військову cкладову, і ні в адвокатів немає допусків, ні в суддів. Тому це також дуже затримує розслідування.

—  То хтось може запропонувати такі закони...

— Так, зараз робоча група під керівництвом уже згаданої голови підкомітету Ірини Верещук працює над цим питанням. Ми маємо бачення, щоб вирішити це на якісному рівні.

Але для цього потрібно співпрацювати з усіма: МВС, Офісом Генерального прокурора, САП, частково ДБР, які розслідують військові злочини.

— А яка ситуація з підготовкою законодавства про військового омбудсмена?

— На жаль, зараз не створено такої робочої групи з підготовки відповідного законодавства.

«У ЦЬОМУ СКЛИКАННІ ВЕРХОВНОЇ РАДИ СТВОРЮВАТИ ДОДАТКОВИЙ КОМІТЕТ У СПРАВАХ РОЗВІДКИ ЩЕ ЗАРАНО»

— Коли можуть відбутися парламентські слухання з питань оборони?

— Зараз обговорюється питання проведення таких парламентських слухань, проте це досить делікатна тема для широкого загалу. Окремо хочу зазначити, що наш комітет IX скликання став дуже відкритим порівняно з попередніми.

Зараз у нас є багато роботи з конкретних законопроектів. Більше того, ми готуємося до Парламентської асамблеї НАТО, яка у травні вперше проходитиме в Україні. До нашої дорожньої карти входять, зокрема, згадані вище закони про оборонні закупівлі, розвідку, СБУ. Все це нам потрібно зробити для отримання ПДЧ і вступу до НАТО.

— Чи варто нам мати окремий комітет у справах розвідки, як у США?

— Ми вивчаємо цю модель, а також моделі інших країн. І можливо, якщо буде потрібно в майбутньому, такий комітет буде створено. Але в цьому скликанні Верховної Ради, гадаю, створювати додатковий комітет у справах розвідки ще зарано. Але ми, ще раз наголошую, вивчаємо це питання. Це буде не просто новаторське, а радикально новаторське рішення.

«НЕ МОЖНА ОДНИМ МАХОМ, ЯК ДЕХТО ПРОПОНУЄ, СКОРОТИТИ 15 ТИС. ЛЮДЕЙ, БІЛЬШІСТЬ ЯКИХ — ПРОФЕСІОНАЛИ»

— А що ви можете сказати про перспективи посилення повноважень ВРУ, зокрема вашого комітету, в кадрових призначеннях силовиків та участі депутатів у оборонному огляді, в розробці програми реформування ЗСУ?

— Якщо говорити про кадрові призначення, то це здебільшого повноваження Президента як Верховного Головнокомандувача Збройних сил України. А ми здійснюємо парламентський контроль і ухвалюємо закони, які визначають і регулюють діяльність органів сектору безпеки та оборони й їхні повноваження.

Наголошую: ми перебуваємо на шляху до створення нового парламентського контролю в нашій Верховній Раді, в нашій країні.

Звісно, чим більше має парламент інструментів щодо контролю за органами розвідки, СБУ, Міністерством оборони, як, наприклад, у США, — тим краще, але нам ще треба до цього дорости. Давайте зробимо перші кроки в цьому напрямку.

Ми консультувалися з питань повноважень парламенту і реформ у секторі безпеки та оборони з нашими європейськими партнерами із Литви, Естонії, Польщі, вони теж починали з малих кроків.

Не можна одним махом, як дехто пропонує, скоротити 15 тис. людей, більшість яких — професіонали, на їхню підготовку держава витратила багато коштів, і які присвятили служінню Батьківщині багато років свого життя.

Тому за день чи два не можна вирішити це питання. А з іншого боку, хотілось би, щоб ухвалені нами закони запрацювали на розбудову нашого сектору безпеки та оборони в тому вигляді, яким його бачить Президент як Верховний Головнокомандувач, як бачать наші партнери. Тут потрібен баланс.

«ПРИЄДНАННЯ ДО ПРОГРАМИ З РОЗШИРЕНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ БУДЕ МАЛЕНЬКОЮ ПЕРЕМОГОЮ НА ШЛЯХУ ДО ЧЛЕНСТВА В АЛЬЯНСІ»

— Ми уже чули, як під час спільної пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом у Києві восени минулого року Президент Володимир Зеленський заявив про бажання України приєднатися до Програми партнерства з розширених можливостей НАТО (EOP). А чи чули ви про бажання нашого керівництва здобути статус головного союзника США поза НАТО?

— Ми зберігаємо напрямок євроатлантичної інтеграції. У Президента є бажання отримати ПДЧ, але в даний момент найближчим для нас є отримання статусу EOP. Можу сказати, що ми зараз і не чекаємо якогось чергового статусу, а робимо, як слухняні школярі, те, що потрібно робити.

Коли ж вести мову про статус головного союзника США поза НАТО, то і ця, як і інші моделі, зараз на стадії обговорення. Гадаю, більш конкретні відповіді ми отримаємо після засідання Парламентської асамблеї НАТО тут, у Києві.

— Чи можете ви сказати зараз, яку мету ми можемо поставити до ПА НАТО?

— Все що ми робимо, в тому числі до засідання ПА НАТО в Києві, це заради повноцінного членства в НАТО. Це наша головна мета. І така річ, як приєднання до Програми з розширених можливостей, буде маленькою перемогою на шляху до членства в Альянсі.

«НАМ НЕ ТРЕБА БУТИ ПІД КИМСЬ ЧИ В КОГОСЬ У КИШЕНІ, НАМ ПОТРІБНО МАТИ СВОЄ МІСЦЕ»

— Цікаво почути вашу думку як голови комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки про ситуацію на Донбасі і як урегулювати цей конфлікт, а якщо точніше — покласти край російській агресії на сході України?

— По-перше, комітет стежить за ситуацією на Донбасі. Щоранку я спілкуюся з міністром оборони або начальником Генерального штабу. Я отримую інформацію, скільки відбулося обстрілів, чи є у нас втрати. У межах ініціативи нашого комітету було створено постійну моніторингову місію для парламентського контролю щодо ситуації в зоні проведення Операції Об’єднаних сил, зокрема щодо питань розведення сил і засобів.

По-друге, якщо говорити одним-двома словами про бачення розв’язання проблеми, то воно одне і у мене, і в Президента, і в будь-якого громадянина України: це — припинення вогню по всій лінії розмежування і настання миру.

— У нещодавньому інтерв’ю президент Росії Володимир Путін заявив: «Інтеграція Росії та України разом з їхніми спроможностями і конкурентними перевагами приведе до появи глобального суперника для Європи та світу. Ніхто цього не хоче. Ось чому вони роблять усе, щоб нас розділити». Чи можна, виходячи з цієї заяви, нам, Президентові Зеленському, який під час зустрічі в Парижі 9 грудня минулого року побачив в очах Путіна мир, — про щось домовлятися з ним, коли сенатор Джон Маккейн сказав, що в очах російського лідера він бачить лише три літери «Ка-Ге-Бе»?

— Нам не треба бути під кимсь чи в когось у кишені, нам потрібно мати своє місце. Ми — досить потужна країна, яка історично завжди існувала. Україна була, є і буде. І нікому це не змінити.

— «Україна понад усе», як у США за президентства Трампа: America the First?

— Так. Коли мене запитують про мою позицію на зустрічах чи під час виступів, то я завжди кажу: моя позиція — «Слава Україні!»

Микола СІРУК, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ