Жити — значить змінюватися, змінюватися — значить дорослішати, а дорослішати — значить невпинно творити себе самого.
Анрі Бергсон, французький філософ

Про конкретний план дій

Оксана ЮРИНЕЦЬ: «Один із методів впливу України і світу на Росію — це реформування Ради безпеки ООН»
22 вересня, 2017 - 12:02
ФОТО З FACEBOOK-СТОРІНКИ ОКСАНИ ЮРИНЕЦЬ

Цього тижня в Україні відбулося засідання міжпарламентського комітету асоціації Україна — ЄС. Це перше засідання комітету після того, як Угода про асоціацію з ЄС запрацювала у повному обсязі, та після запровадження безвізу з ЄС. При цьому засідання комітету вперше відбувається не в Києві, Брюсселі або Страсбурзі, а в Дніпрі. Про що домовилися? З цього питання почалася наша телефонна розмова із учасницею засідання, головою підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Оксаною ЮРИНЕЦЬ.

— В рамках міжпарламентського комітету ми зустрічаємося двічі на рік. Весною ідемо до Брюсселя чи Страсбурга, а восени вони приїжджають до нас. Комітет асоціації — це основний орган, який контролює виконання договору про асоціацію між Україною та ЄС, а також висуває рекомендації щодо покращення взаємодії. Від Європарламенту наразі цей комітет, після того, як Пленковіч став прем’єр-міністром Хорватії, очолює поляк Даріуш Розатті. Від українського парламенту комітет очолює Микола Княжицький. Входять до нього також і Ребекка Хармс, і Міхал Боні, і наші угорські друзі. Ми обговорили низку питань, зокрема, як рухаються реформи в нашій державі (децентралізація, суди, держуправління тощо), антикорупційні заходи, безпекову ситуацію, впровадження Мінських угод. Гості під час візиту на схід ознайомилися із ситуацією на Донбасі, адже зокрема курирують і ці питання. Думаю, зустріч внесла розуміння, зокрема і з приводу Закону «Про освіту», де були якісь зауваження, які ми намагалися зняти. В цілому у нас на засіданнях немає завертання папірців, відбувається відверта розмова по конкретним проблемам. І добре, що ми з ними знаходимо спільну мову.

«УКРАЇНА ТОЧНО МАЄ ПЛАНУВАТИ РІЗНІ ВИХОДИ З СИТУАЦІЇ ЩОДО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ»

— Президент під час робочого візиту до США з трибуни Організації Об’єднаних Націй знову закликав ввести миротворців ООН на територію Донбасу. На вашу думку, наскільки це реально, враховуючи позицію Росії, яка начебто й згодна на миротворців, але в зовсім іншій інтерпретації?

— Присутність української делегації, на чолі з Президентом, у Нью-Йорку і виступ Петра Порошенка на засідання Ради безпеки і Генасамблеї ООН є позитивним сигналом і кроком для України. Його меседжі були чіткими, конкретними і конструктивними. Ми всі прекрасно знаємо, що Росія говорить одне, а робить зовсім інше, зокрема це стосується і їхніх заяв з приводу миротворців ООН. Те, що вони пропонують, це профанація і намагання законсервувати ситуацію, остаточно відокремити окуповані території від України і закріпити це юридично. За словами моїх колег, які наразі перебувають у США, Росія намагається під різними приводами проштовхнути свою версію, прикриваючись ідеєю миротворців.

Наша делегація продовжує зустрічі на найвищому рівні, предметом обговорення яких є не просто допомога з фінансуванням, а конкретний план дій. Українська пропозиція щодо миротворців є якісно іншою. Тим більше, із самого початку це була ідея українського Президента. Миротворці точно мають бути не на лінії зіткнення, а по всій території Донбасу, включаючи українсько-російський кордон, і їхня місія точно не повинна обмежуватися охороною спостерігачів ОБСЄ, тим більше, що до останніх у нас також є питання. Вона повинна мати набагато ширші і дієвіші функції. Не забуваємо ми і про Крим, це питання також піднімається і обговорюється в США.

Думаю, виходячи з того, як себе поводила російська делегація в ООН і які заяви вони робили, світ ще більше переконався у їхніх справжніх намірах і взагалі бажанні зупинити війну, яку вони ж і почали на Донбасі. Україна точно має планувати різні виходи з ситуації щодо окупованих територій. Ситуація залишається хронічно складною: агресор скоює багато злочинів, утримує і катує наших військових, простих громадян, продовжує обстрілювати і вбивати українців. Думаю, зі слів Президента було чітко зрозуміло, що Москва нічого не виконує. Відповідно, один з методів впливу на неї — це реформування Радбезу ООН. Не може бути так, коли країна-агресор, яка розповсюджує війну і тероризм, визначає, як творити мир. Всі знають, хто такий Путін, але ситуація поки залишається незмінною.

Тому і залишається відкритим питання, якими все-таки мають бути механізми впливу світу і України на Росію, щоб змусити її відповісти за свої злочини?

— Якщо вести мову про реформування ООН, то про це вже говорить президент США Дональд Трапм. Тобто чітке усвідомлення того, що щось працює не так, і організація, яка колись гарантувала мир, на жаль, сьогодні не може цього забезпечити. Тому тут однозначно потрібне реформування. Україна про це чітко заявила, тим більше, як країна-засновниця ООН. Другий момент — це економічні санкції. Хто б що там не казав, вони роблять своє і чим далі, тим більше це позначається на соціально-економічному стані Росії. Відбувається поступовий підрив економіки, коли немає можливості фінансового наповнення, відповідно урізається бюджет в багатьох сферах. Окрім того, потрібно говорити про інформаційний вплив Росії, про її втручання у внутрішню політику різних західних країни. На Заході дедалі більше це розуміють, і те, що США і Євросоюз роблять відповідні кроки, свідчить, що в найближчому майбутньому можуть відбутися серйозні зміни в цьому напрямку.

«МИ ТОЧНО МАЄМО ПРАВО РОЗРАХОВУВАТИ НА ЄВРОАТЛАНТИЧНУ СИСТЕМУ БЕЗПЕКИ»

— Днями державний міністр Великобританії у справах Європи та Америки Алан Дункан заявив, що з боку НАТО немає сумніву щодо реальності вступу України до Альянсу: «питання лише — коли». Влада, хоч із запізненням, все-таки оголосили остаточний курс на НАТО, але чи достатньо Україна робить для вступу в Альянс?

— Якщо говорити про те, що на сьогодні Україна витрачає вже більше 6% ВВП на армію і оборону, а країни НАТО — від 1% до 2%, то однозначно ми рухаємося до членства в Альянсі. Звичайно, це питання потрібно було вирішувати набагато раніше, ще за попередніх президентів, але відчувши сьогодні всі наслідки проблем, які у нас виникли у зв’язку із минулими помилками і російською агресією, ми зробили правильні висновки й оголосили остаточний курс на НАТО. Так, за правилами цієї організації, країна, яка воює, не може вступити в Альянс, але ми знаємо, що іноді бувають зміни в правилах. Тим паче, ми стоїмо на захисті не тільки своїх кордонів, а й всієї Європи від східного агресора. Всі спільні навчання за стандартами НАТО, імітаційні центри, взагалі допомога від цієї організації, все це наближає нас до Північноатлантичного альянсу. І ми точно маємо право розраховувати на євроатлантичну систему безпеки.

«Я ПІДТРИМУЮ ПОЗИЦІЮ ГАННИ ГОПКО, ЩО УКРАЇНІ ПОТРІБЕН АЛЬТЕРНАТИВНИЙ ДО ФОРУМУ YES МАЙДАНЧИК»

— Як ви оцінюєте ініціативу голови Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганни Гопко і інших депутатів створити альтернативний до родинного заходу Кучми — Пінчука форуму YES майданчик, на якому зможуть зустрічатись провідні політики, дипломати, бізнесмени, громадянські активісти та експерти?

— Я не відвідую цей форум і це частково вже є відповіддю на ваше запитання. Я підтримую Ганну Гопко, що нам потрібен формат, який буде об’єднувати не минуле, а об’єднувати зусилля заради майбутнього. Я знаю, що на YES запрошують багато людей і більшість з них туди йде, але це їх відповідальність. Я також підтримує позицію Ганни Гопко щодо свого роду «плану Маршала» для України, який вона разом із друзями України з інших країн, лобіює на Заході. Йдеться про допомогу не тільки у військовому плані, а й для підтримки та розвитку нашої економіки. Для України це дуже вадливо. Всі ці ініціативи — це дієвий парламентаризм з боку голови парламентського комітету у закордонних справах.

Але в цілому з роботою українського парламенту великі проблеми. Наприклад, ми бачили, що у вівторок сесійна зала, коли мали прийматися важливі законодавчі ініціативи, була фактично порожньою. В такому разі, якщо ми ведемо мову про зовнішню допомогу, виникає питання — чи виконує внутрішню роботу сама України?

— Звичайно, в парламентсько-президентській країні парламент має грати головну роль і виконувати свою роботу. І коли ми просимо якоїсь допомоги ззовні, то нам обов’язкові кажуть про внутрішню роботу, зокрема вказують на необхідність боротьби з корупцією. Можу точно сказати, що на своєму місці я намагаюся робити все, щоб відповідати посаді справжнього народного депутата.

Іван КАПСАМУН, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments