Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований

Про що мовчить схід України?

Європейські настрої на Харківщині та проблеми регіону обговорили під час публічної дискусії Центру «Нова Європа» та Carnegie Europe
14 вересня, 2018 - 11:40
ФОТО З АРХІВУ «Дня»

2014 року Харків вистояв, там не вдалося утворити так звану «Харківську народну республіку». Проте це ще не свідчить про європейський вибір цього регіону. Харківщина ще не визначилася, на чиєму вона боці. «Мовчазною більшістю» називають це явище аналітики Центру «Нова Європа» та Carnegie Europe, які 12 вересня в дискусії представили свої дослідження «Про що мовчить Харків? Євроінтеграційний зріз Харківщини» та «Схід України: адаптація та виживання».

«Явище мовчання або невизначеності притаманні південним та східним областям. Ми зауважили це минулого року із результатів щорічного опитування молоді віком від 14 до 29 років. У питаннях, які стосувалися конфлікту між Україною та Росією, більшість молоді обирали такі опції: «важко сказати», «інше». У деяких питаннях опція невизначеності сягала 60%. З євроінтеграційними процесами така ж ситуація. Тож на чиєму боці ці люди, і про що вони мовчать?» — розмірковує Сергій СОЛОДКИЙ, перший заступник директора Центру «Нова Європа».

Харківщина неоднозначно ставиться до подій на Донбасі, люди схиляються до компромісу та нейтральності, а проєвропейські настрої в регіоні не зросли. Причини цих явищ очевидні. Наталія ШАПОВАЛОВА, аналітик Carnegie Europe, зазначає: «Схід України не так уже й відрізняється від решти країни. Проблеми Харківщини віддзеркалюють те, що загалом відбувається в державі. Це і проблеми з корупцією, урядуванням, верховенством права, деградацією реформ, непрозорістю місцевої влади. Ми хотіли також дослідити, яким чином збройний конфлікт на сході України, події 2014 року позначилися на регіоні, на його мешканцях, на економіці. Ми зрозуміли, що фактор Росії є і залишається дуже важливим. Багато місцевих експертів казали, що раніше у них не було кордону, а тепер він є. Була посилена інтенсивність міжособистісних, торговельних зв’язків, а зараз вони дуже скоротилися».

На тему євроінтеграції люди просто бояться висловлюватись, вони непевні у своїй позиції, бо їхня думка може бути засуджена громадськістю. За словами Катерини ЗАРЕМБО, заступниці директора Центру «Нова Європа», якби люди голосували на референдумі про вступ до ЄС найближчим часом, то в Харкові переважала б відповідь «ні». «Схід України і Харків не відрізняються від решти країни в тому, що прагнуть поліпшення стандартів життя, які мала б принести євроінтеграція. Якби люди бачили конструктивні зміни, це означало б для них покращення та євроінтеграцію», — говорить аналітик.

Люди поринають у певну соціологічну «сіру зону», і їхню поведінку буде складно передбачити, особливо перед виборами. Дослідження показують велику підтримку нинішнього мера Харкова Геннадія Кернеса. Його локальний політичний режим не допускає політичної опозиції чи альтернативи. Разом з тим, якщо такої фігури в Харкові не стане, то є загроза, що в цьому політичному вакуумі можуть прорости як проросійські, так і проукраїнські радикали чи популісти.

«Місто на наступних виборах, скоріш за все, підтримає ті політичні сили, які не пов’язані з Майданом, — коментує Володимир ФЕСЕНКО, голова Центру прикладних політичних досліджень «Пента». — Проблема полягає у відсутності яскравих особистостей, які могли б претендувати на посаду мера або ж хоча б на роль авторитетів з українською та європейською позицією. Виховання, підтримка сильних та яскравих особистостей, які стануть новими обличчями проукраїнської Харківщини, — одне з головних завдань на найближче майбутнє».

Юлія ДОВГАЙЧУК
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments