Ще один «незапланований» візит

Народний депутат Надія Савченко прибула до Москви. Про це першим повідомив у своєму Твіттері її колишній захисник Ілля Новіков. Останній на сторінці в facebook написав: «У Верховному суді РФ буде слухатись апеляція на вирок українцям Миколі Карпюку і Станіславу Клиху. Ми просимо всіх, хто стежив за цією справою, особливо журналістів, дипломатів і політиків, прийти і бути присутніми на засіданні. Якщо завтра (26 жовтня. — «День») вас не буде в Москві, ви можете зайвий раз нагадати про цю історію колегам. Після рішення ВС вирок буде вважатись таким, що набрав чинності, і для нас це означає перехід до безпосереднього лобіювання звільнення Миколи і Стаса за моделлю Савченко-Солошенко-Афанас’єва. Нам потрібна вся підтримка і вся увага, які можна зібрати».

Сама Савченко пояснила, що вирушила до Москви, «не зважаючи на загрозу власній свободі і життю», щоб підтримати українських політув’язнених. Справа благородна. Варто вітати всі посили від Савченко і не лише від неї, спрямовані на підтримку українських громадян, які ув’язнені в РФ. Щоправда, роль депутатки все одно залишається не зовсім зрозумілою. Юридично до Савченко у Москви вже немає ніяких претензій, адже вона «помилувана». Тим більше вона депутат. Отже формальних причин її затримувати немає. Тим не менш, член Спілки кримських татар Москви Айдер Муждабаєв вважає, що «жоден прикордонник ФСЮ не впустив би її, «вбивцю російських журналістів», до РФ без прямого і однозначного наказу, який спущений від директора ФСБ, який підлеглий напряму президенту РФ. Інакше це там не вирішується: ніхто б не взяв на себе відповідальність». Додамо — одне із звинувачень РФ проти Савченко полягало в тому, що вона «незаконно перетнула кордон».

Та справа не лише в цьому. Спершу необхідно зрозуміти, що Кремль у своїх технологіях використовує емоційну складову як пересічних громадян, так і відомих персон. Надія може бути щира в своїх висловах, але не завжди може давати глибинну оцінку власним реплікам та вчинкам. Це торкається і інших українців, які часто зокрема в соціальних мережах дозволяють собі несвідомо підігравати окупанту. Воно й не дивно, що в цьому плані немає чіткої стратегії і уніфікованих, адекватних реакцій на інформаційні провокації агресора, адже й досі у нас речі навіть на найвищому рівні не називають своїми іменами. Досі у нас курсують потяги через кордон з окупантом, досі ми війну називаємо АТО. Відомі заяви Надії Савченко щодо безпосереднього діалогу з бандитами, які є маріонетками Кремля, в свій час взагалі дали привід до різноманітних підозр. Адже фактично вона дала привід агресору говорити, що маріонетки на Донбасі — це сторона конфлікту, а отже, йдеться не про окупацію, а про внутрішній конфлікт. Пригадались також і слова на суді над Савченко в російському місті Донецьк Ростовської області ватажка бандитів «ЛНР» Ігоря Плотницького, який взяв Савченко в полон влітку 2014 року. Він поспілкувався з нею в присутності суддів, адвокатів та інших, і завірив Надію, що через деякий час вони ще будуть спілкуватись як колеги, тобто політики. Такій безпосередності здивовані були всі, навіть її сестра Віра. Але це так, деталь.

А ось ще одна показова деталь. Буквально вчора представник РФ в Раді Безпеки ООН Віталій Чуркін використав прізвище Савченко для аргументації проти української сторони. Ірина Геращенко так описує цю ситуацію на своїй сторінці в facebook: «Чуркін таки перезбудився від мого виступу і тільки-но заявив: ...наступного року весь світ визначає 100-річчя жовтневої революції, яка і зафіксувала повне рівноправ’я жінок в РФ. А от в Україні військові щодня обстрілюють населені мирні пункти, Україна порушує Мінські угоди, а найвідоміша бранка Кремля Н. Савченко після повернення з тюрми звернулася до київської влади з вимогою вибачитися перед жителями Донецька і Луганська. Погано, що київська влада й досі не виконала цю вимогу Н. Савченко...». Таким чином, позиція і слова Савченко в певний момент відгукнулись вже словами Чуркіна в ООН.

«Про те, що Надія Савченко зібралась вирушати до Москви, я дізнався з окремих сайтів напередодні ввечері, — коментує «Дню» народний депутат з фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв. —  Наскільки мені відомо, як я, так і інші члени фракції, про це дізналися так само або напередодні цього візиту з сайтів, або з факту перебування. Щодо попередніх заяв Надії, зокрема стосовно прямих контактів з бойовиками, наша фракція робила конкретні офіційні заяви, які не у всьому збігаються з позицією Савченко. Наша позиція — партії і фракції — чітка і заявлена після підписання «Мінська-2». Проте Савченко — це не просто депутат ВР та представник фракції, а набагато більше. Адже це людина, яка свого часу привернула увагу всього світу. Вважаю, що Савченко має робити ті речі, які вона вважає за потрібне, якщо це не шкодить інтересам держави. В даній ситуації ніхто її не може зупинити в прагненні підтримати ув’язнених».

У попередньому номері «Дня» вийшла стаття «Інструкція з використання «корисних ідіотів», де автор звернув увагу на те, як російська пропаганда використовує представників української сторони в своїх цілях. Причому використовує «в темну», тобто не завжди наші патріоти реально усвідомлюють, як стають елементами російської пропаганди.

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

Верховний суд Росії в середу визнав законним вирок українським громадянам Миколі Карпюку і Станіславу Клиху (на фото), засудженим до 22,5 і 20 років позбавлення волі у справі про участь у бойових діях проти федеральних військ у першу чеченську кампанію у складі організації УНА-УНСО, повідомляє «Інтерфакс-Україна». «Вирок Верховного суду Чечні залишити без зміни, апеляційні скарги адвокатів без задоволення», — виголосив рішення суддя. У суді адвокати просили виправдати своїх підзахисних. «Зізнавальні свідчення, що оголосили присяжним, були отримані за допомогою тортур. Клиху кололи «сироватку правди», його катували струмом»,   — сказала адвокат Марина Дубровіна. Також вона просила суд другої інстанції звернути увагу на матеріали, що нібито підтверджують алібі її клієнтів. У свою чергу прокурор заявив, що вирок законний і справедливий.