Вітчизна — це не хтось і десь, Я — теж Вітчизна.
Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, літературний критик, поет, перекладач, діяч українського руху опору 1960—1970-их років, репресований

Сiм округiв: ким поповниться Рада?

«Перемогли кандидати, які мають доступ до великих ресурсів, і політичні сили, які працюють комплексно і «в довгу», — експерт
18 липня, 2016 - 19:21
17 ЛИПНЯ, ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ, С. ЛОХВИЦЯ, ВИБОРЧИЙ ОКРУГ №151 / ФОТО УНІАН

Минулої неділі у семи мажоритарних округах по всій Україні пройшли проміжні довибори до Верховної Ради. На тлі резонансних міжнародних подій, які відбулися напередодні — теракт у Ніцці, невдалий переворот у Туреччині, захоплення заручників у Вірменії, стрілянина у Казахстані, — українські електоральні події зовсім затерлися в інформаційному просторі. Однак причина не тільки в світових подіях. Внутрішній контекст має свої проблеми — розчарування людей у виборах і політиках, літній період, брудні виборчі кампанії... Більше того, навряд чи від цих виборів очікували якихось великих змін, бо знов на мажоритарних округах, які залишилися як релікт режиму Януковича, — купа «парашутистів», технічних кандидатів, чорних технологій, підкуп, вкидання, «мертві душі» й інша «класика» українських електоральних перегонів. А більшість кандидатів-лідерів так чи інакше мають стосунок до олігархічного капіталу.

Отже, явка на виборах була такою: на окрузі №23 у Волинській області (вакантним цей округ став після загибелі народного депутата і олігарха Ігоря Єремеєва) вона складає 48,4%. За попередніми підрахунками перемагає там кандидат від «УКРОПу» Ірина Констанкевич (57,09%). До речі, це (чи не єдиний) позитивний приклад цих виборів, оскільки Константкевич є професором, доктором філологічних наук, завідувачем кафедри української літератури Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки.

ФОТО УНIАН

На окрузі №27 у Дніпропетровській області явка — 26,03%, за підтримки «БПП» перемагає самовисуванець, волонтер, радник міністра оборони, близька до радника Петра Порошенка Юрія Бірюкова — Тетяна Ричкова (44,83%), її конкурент Загід Краснов отримав 36,43%.

На окрузі №85 в Івано-Франківській області із явкою 37,83% у битві «двох братів» лідирує кандидат від «УКРОПу» Віктор Шевченко (21,37%) — брат співвласника «Буковелі», народного депутата Олександра Шевченка, який 2 роки тому нокаутував лідера «Радикальної партії». Основний конкурент Шевченка — брат міністра енергетики Ігоря Насалика, міський голова Рогатина Сергій Насалик за підтримки «Блоку Петра Порошенка» отримав 18,99%.

В Полтавській області на окрузі №151 явка склала 34,19%, а лідером перегонів є представник «Батьківщини» Руслан Богдан (20,93%), на другому місці — самовисуванець, депутат облради із «Відродження» Микола Бондар (15,56%). Рекордно низька явка була у Херсонській області на 183-у окрузі і склала 16,38%, де лідером є представник «Батьківщини» Юрій Одарченко із 25,4%, який випереджає найближчих конкурентів у 2 рази.

На окрузі №206 на Чернігівщині явка склала 34,64%, лідирує екс-депутат Київради від «УДАРу», президент корпорації «Укрбуд», близький до скандально відомого Вадима Столара — Максим Микитась (32,38%), за ним — Юрій Власенко із «Батьківщини» (25,31%).

А от рекордно і підозріло високу явку показала Луганська область, округ №114, де лідером є представник «Нашого краю» Сергій Шахов із 40,49%. Вона склала 63,07%. Та, як зазначили в громадянській мережі ОПОРА, дані щодо високої явки на окрузі могли з’явитися через технічну помилку під час введення даних в систему «Вибори», а на момент здачі номеру ОВК змогла обробити лише 8,27% голосів. Найближчий конкурент Шахова, самовисуванець Валерій Мошенськй набрав 21,13%.

Загалом же в ОПОРІ критично оцінили проведення проміжних виборів: кандидати достатньо масово вдавалися до дій із ознаками підкупу виборців, залучали органи влади в особистих інтересах. З іншого боку, правоохоронці не забезпечили достатню протидію незаконним технологіям кандидатів. В день голосування ОПОРА також зафіксувала низку порушень, в тому числі грубих. В той же час члени комісій демонстрували заполітизованість, в їх складі відбувалися значні ротації. В організації підкреслюють, що фактично технічні кандидати скористалися правом подавати кандидатури до складу комісій, чим послабили механізми взаємоконтролю.

Та слід підкреслити й про тривожні для Президента і його політичної сили тенденції. На проміжних виборах партія «Батьківщини» отримує 2 місця в Раді — непогане підкріплення для Юлії Володимирівни; «УКРОП» — 2 місця. І лише 2 людини, які були непрямо підтримані «БПП» перемогли на виборах — слабкий результат для правлячої політсили. До чого ж можуть привести такі тенденції, якщо характер діяльності влади не зміниться, а зацікавлені сили не послаблять риторику щодо перевиборів?

Особливість цих довиборів коментують експерти.

«ГРОМАДСЬКІ ЛІДЕРИ НЕ КОНСОЛІДУВАЛИСЯ МІЖ СОБОЮ, ТОМУ НЕ ДИВНО, ЩО ОТРИМАЛИ НИЗЬКІ РЕЗУЛЬТАТИ»

Олександр СОЛОНТАЙ, експерт Інституту політичної освіти:

— Люди мало вірили, що ці довибори можуть щось змінити, тому показали таку низьку явку, яка є традиційною і в межах норми для такої ситуації. В разі ж повноцінних виборів явка буде значно більшою, а ми працюємо над тим, щоб незалежно від політичних прапорів суб’єкти виборів європеїзувалися і переходили на методи роботи з громадами, а не з грошима.

За рахунок пасивності політичних сил не було мобілізації електорату, а за низької явки перемагають ті політичні сили, які мають сталий рейтинг і електорат. Разом з тим, простежується загальнополітична тенденція: такий швидкий рівень падіння рейтингу «БПП», незважаючи на адмінресурс, підкуп та інші подібні явища, що простежується тенденція занепаду політичного бренду Порошенка.

Що ж до результатів виборів, то, з одного боку, перемагають кандидати, які мають доступ до великих ресурсів. З іншого, ми бачимо, що політичні сили, які працюють комплексно і «в довгу», як «Батьківщина», теж проявляють себе на округах. Крім того, як показав досвід, громадські лідери не консолідувалися між собою, тому не дивно, що представники нового покоління політиків отримали низькі результати. Історія ж з волонтером Тетяною Ричковою показала, що громадські лідери продовжують іти на поводу у великих політичних сил, тож замість того, щоб об’єднуватися між собою, вони «надають» свої обличчя для легітимації політичних сил, які зараз перебувають при владі. Як наслідок, Ричкова, хоч і «самовисуванка», — фактично стала кандидатом від «БПП» і перемогла у Дніпрі — влада навіть домовилася про зняття кандидата від «УКРОПу» на її користь. Так само в свій час робив Янукович: кандидати балотувалися під виглядом самовисуванців, щоб не брати на себе негативу Партії регіонів, а після виграшу приєднувалися до цієї фракції.

Що ж до мажоритарної системи, то хоч як це дивно, вона виступає соціальним ліфтом і є позитивним явищем в історії української виборчої системи. Чинна списково-мажоритарна система була запроваджена замість закритих партійних списків, на основі яких обиралася ВРУ 2006 і 2007 рр. Попри те, що є багато критиків мажоритарки, які називають її прямим підкупом виборців, насправді ми бачимо цей підкуп за рахунок близькості кандидата до виборців. Але при закритих списках гроші дають не виборцям, а партії, яка потім спускає їх по системі штабів. Тож якщо змінювати мажоритарку, то лише на відкриті партійні списки, які створюють конкуренцію не лише між партіями, а й всередині виборчого списку.

«ПЕРЕМОГА ІРИНИ КОНСТАНКЕВИЧ БУЛА ПРОГНОЗОВАНОЮ»

Антон БУГАЙЧУК, політолог, журналіст (Луцьк):

— Загалом день виборів у окрузі № 23 минув спокійно, якщо порівнювати з іншими округами. Я думаю, що всі основні кандидати розуміли очікуваний результат, тому робити гучні заявив про фальсифікації не було сенсу. Як повідомляли представники Громадянської мережі ОПОРА, головною проблемою в день виборів була некомпетентність членів ДВК.

Хоча окремі кандидати заявляли про невідомих людей зі списками біля дільниць, зафіксувати факти підкупу на окрузі не вдалося. Це означає, що або матеріальне заохочення відбувалося дуже обережно, або його не було.

Перемога кандидатки від «УКРОПу» Ірини Констанкевич загалом була прогнозованою, адже її штаб вклав у кампанію найбільше ресурсів, задіяв найбільше людей і зумів дати потрібні для жителів округу месиджі. Таким чином команда Ігоря Палиці тепер матиме ще й нардепа на Волині.

«ОСОБЛИВІСТЮ ЦІЄЇ КАМПАНІЇ Є НИЗЬКА ЯВКА ВИБОРЦІВ»

Павло ПУЩЕНКО, голова Чернігівського освітнього центру «Ініціатива»:

— У день голосування масових порушень, які вплинули б на викривлення результатів волевиявлення, не було зафіксовано. Варто зауважити, що на проміжних виборах по 206 округу змагалися кілька сильних команд, які конкурували між собою: «Батьківщина», Радикальна партія Ляшка та команда самовисуванця, а по суті, кандидата від влади Максима Микитася. Градус виборів постійно нагнітався спостерігачами, мобільними групами кандидатів із числа народних депутатів, кандидатів тощо. В окружній комісії перевагу мав провладний кандидат. Особливістю цієї кампанії є низька явка виборців. Вона приблизно така ж, як і на минулих довиборах по сусідньому 205 округу.

«НАС ПРИКРО ВРАЗИВ ФАКТ ТОГО, ЩО ОВК НА ЛУГАНЩИНІ ЗРОБИЛА ПОМИЛКУ НА 21%»

Олексій КОРМІЛЕЦЬКИЙ, координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА в Луганській області:

— Нас дуже прикро вразив факт того, що окружна комісія в Луганській області зробила помилку на 21%. Постає запитання, чому не зреагувала ЦВК. Коли ж у цілому говорити про виборчий процес, то незрозуміло, чому ми своєчасно не могли отримати явку виборців. І потім уже нам дали явку, яку було оприлюднено на сайті ЦВК — 63%. А зранку вже стало відомо, що це цифра із суттєвою помилкою. Крім того, спостерігачі виявили «чорний піар» щодо трьох із кандидатів — Шахова, Костанчука і Лєбєдєва. Йдеться про матеріали, які чорнили цих кандидатів, що є порушенням Закону про вибори. Були й випадки, коли люди вкидали по кілька бюлетенів до скриньки, хоча отримували один бюлетень. За цими фактами вже відкрито кримінальне провадження. Дуже багато проблем у комісіях виникало внаслідок низького рівня компетентності. Окремо варто відзначити масову заміну членів виборчих комісій. У день голосування о шостій годині ранку було прийнято рішення про заміну 200 членів дільничних комісій. Окружна комісія не встигала надати постанови з мокрими печатками, як це передбачено процедурами. Внаслідок цього частина людей приходила на своє робоче місце, але при собі не мали документів про те, що вони — члени дільничної комісії і просто чекали біля дільниці, доки їм принесуть відповідні документи. Я особисто вперше зіткнувся з подібними колізіями. Вийшло так, що ті члени комісії, які о шостій ранку були визнані нелегітимними, насправді організовували голосування. Ті ж, хто прийшов їм на зміну, вже підраховували голоси. Теоретично дехто з тих кандидатів, хто програв, може оспорити результати голосування.

Останні три дні до виборів наші спостерігачі фіксували підкуп виборців. Це стосується Сергія Шахова і Тараса Костанчука. У нас є відео- та аудіофіксація цих випадків. Все це ми фіксували й подавали до правоохоронних органів для перевірки. дуже складно оцінити масштаби такого підкупу, але вважаємо, що такі факти могли вплинути на результати виборів. Тому тут треба разом з правоохоронцями проводити розслідування.

«ОДНА З НАЙБІЛЬШИХ ЗАГАДОК ОКРУГУ №114 — ЯВКА ВИБОРЦІВ»

Марія ТОМАК, правозахисник, експерт ГО «Центр громадянських свобод»:

— Якщо вибори в Луганській області все ж таки не буде зірвано, то переможця на окрузі 114 вже, по суті, визначено. Сергій Шахов представляє політичну партію «Наш край». За інформацією від місцевих активістів, аналітиків, представників місцевої влади, яка, як це буває, не підтверджується офіційно, але є загальновідомо на місцевому рівні, Шахов був одним із тих кандидатів, на якого зробив ставку Київ, а саме — Адміністрація Президента. Вертикаль начебто негласно підтримувала Шахова, при цьому не надаючи жодної підтримки офіційному кандидатові, якого висунув «БПП», — Дениса Денищенка, колишнього Уповноваженого представника Штабу АТО в Рубіжному Луганської області.

Специфіка округу суттєво ускладнила спостереження за виборчим процесом. Округ розтягнувся на п’ять районів Луганської області, маючи 133 дільниці. Відстані між населеними пунктами — доволі значні. Плюс фактор прифронтової території.

У Станиці Луганській, наприклад, не відкрилася жодна дільниця, в довколишніх селах (Широкий, Валуєвське, Козаче) вибори пройшли вперше з 2012 року. У попередні роки ні президентських, ні парламентських, ні місцевих виборів тут не було. Утім, здається, люди не надто скучили за волевиявленням. В особистому спілкуванні члени комісії кажуть, що явка — доволі низька. Більшість людей зневірена, не бачить достойних кандидатур для голосування, багато хто виїхав у зв’язку з бойовими діями.

Саме тому дивно було бачити заявлені ОВК цифри явки. Щоправда, потім окружком заявив, що помилився на 21% (спочатку було оголошено про 63%, а насправді — 42%). Члени комісії в неофіційних коментарях казали, що це все — помилка системного адміністратора, який начебто через втому неправильно вніс дані до електронної системи.

Загалом, одна з найбільших загадок округу 114 — це явка виборців. Саме на цьому окрузі наразі підрахунок голосів триває найповільніше, про що свідчить сайт ЦВК. Станом на 10 ранку в понеділок було оголошено результати тільки на десятку дільниць. А потім процес оголошення взагалі зупинився. Представники низки партій, включно із заступником голови, залишили приміщення ОВК. Під Будинком культури тим часом зібрався натовп невдоволених членів ДВК з усього округу, вимагаючи прийняти в них бюлетені. Станом на обід понеділка тут назріває бунт. Подальші сценарії передбачити складно, й чи відбудуться вибори в окрузі взагалі — спрогнозувати неможливо.

Широка географія ускладнила відстежування порушень, але спроби дестабілізувати роботу дільничних комісій були явними.

Найбільш очевидною спробою вплинути на виборчий процес були масові подання на заміни членів дільничних виборчих комісій. Спеціально на заміну приїздили десанти з Донецької, Запорізької, Одеської та навіть Вінницької областей. Декого з них голови дільничних комісій допускали до участі в засіданнях після відповідних інструкцій із ОВК. Хоча всі вони були без документів — посвідчень та рішень ОВК про заміну із мокрими печатками. Є припущення, що подання про заміну від кандидатів були сфальсифіковані. Принаймні двоє з них — Денищенко та Верігіна — стверджують, що подання про заміну від них не було або що вони були інакшими. Усе це щонайменше створювало конфліктні ситуації на місцях. Чи вплинуло на результат у загальному заліку — сказати складно.

Серед 107 кандидатів щонайменше 50 — так звані технічні. І метровий бюлетень — це ще не найбільша незручність у цій ситуації. Велика кількість кандидатів створює широке поле для маніпуляцій. Наприклад, таких, які описані вище.

На окрузі були також інциденти з протоколами. Одна зі спостерігачів повідомила нам телефоном про заповнення протоколу членами комісії ще до закриття дільниці. Після цього на дівчину спробували вчинити напад. Інцидент завершився двома заявами до правоохоронних органів — про спробу фальсифікації виборів, а також про напад на спостерігача, скоєний членами комісії.

Загальне враження від виборів на окрузі полягає в тому, що виборчий процес є дуже віддаленим від стандартів прозорих та чесних виборів. І що мало хто з кандидатів насправді зацікавлений у зворотному.

Дмитро КРИВЦУН, Валентин ТОРБА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments