«Справа Януковича»: чи є стратегія?

До трагічного апогею на Майдані (чотири роки тому) залишалося не так багато часу. Вже за півтора тижни (18—20 лютого 2014 р.) в центрі української столиці десятками розстрілювали людей. Потім Віктор Янукович втік, а до влади прийшли ті, хто керують країною до сьогодні. Чи хтось відповів з представників тодішньої влади за скоєні жахливі злочини? От із приводу останнього моменту днями якраз з’явилася нова інформація. 

Генпрокурор Юрій Луценко написав у себе в ФБ: «З першого дня на посаді я вважав своїм головним завданням дати відповідь на питання — хто винен в смертях Небесної Сотні. За ці 1,5 року багато було зроблено. 280 виконавців злочинних наказів щодо насилля проти майданівців — у судах. Але суспільство справедливо питає: хто організатор розстрілів мирних демонстрантів. ...Сьогодні, після місяців неоднозначних дій захисту Януковича, Печерським районним судом м. Києва надано дозвіл на здійснення спеціального (заочного) досудового розслідування стосовно екс-президента Віктора Януковича, екс-глави СБУ Олександра Якименка та екс-першого заступника СБУ Володимира Тоцького щодо справи розстрілів на Майдані. Це означає, що після завершення процесу щодо держзради Януковича українці стануть свідками наступного процесу — щодо злочинного наказу проти Майдану. Щодо ще трьох фігурантів даного кримінального провадження — В. Захарченка, В. Ратушняка та П. Федчука — подібні клопотання прокурорів будуть розглянуті в найближчий час».

Слідство звинувачує екс-президента Віктора Януковича та колишніх високопосадовців в причетності до розстрілів на Майдані. 18—20 лютого 2014 року під час сутичок протестувальників і правоохоронців загинули понад 100 активістів Євромайдану та 19 працівників міліції.

У відповідь Янукович заявив, що він незадоволений рішенням суду про дозвіл на заочне розслідування щодо нього, та звинувачує нинішню владу, яка, мовляв, спеціально не допустила його адвокатів до суду. Про це йдеться у зверненні екс-президента, яке у Facebook опублікував прес-секретар його сина Олександра Януковича Юрій Кирасир. «Нинішній український режим пішов на злочинні заходи — за допомогою сили усунути моїх адвокатів від участі в так званій справі про Майдан, яка «розглядається» в Печерському районному суді м. Києва», — заявив Янукович.

Нагадаємо, що Оболонський райсуд Києва вже розглядає справу проти Віктора Януковича за звинуваченням у держзраді. Сам Янукович, який зараз перебуває у Росії, всі звинувачення проти себе відкидає. Покази в суді він давав через відеозв’язок.

Дуже важливим у всій цій історії — це не просто заведені кримінальні справи проти колишніх найвищих посадовців, а якісне розслідування. Адже допущені помилки можуть у подальшому стати підставою для скасування вироків в європейських судових інстанціях, в разі, якщо, наприклад, Янукович вирішить туди звернутися. Є навіть приклади, коли представники колишнього режиму вже вигравали справи в європейських судах, наприклад, той же Андрій Портнов. Журналістів, звичайно, тут можна звинувачувати в тому, що вони беруть інтерв’ю у Портнова чи Олени Бондаренко (це окрема тема), але що зробила нинішня українська влада, щоб довести вину колишніх високопосадовців? Тому історія, насправді, є непросто показовою, а й повчальною — як з юридичної, так і з політичної точки зору. Саме про ці ключові моменти в коментарі — адвоката, кандидата юридичних наук, старшого наукового співробітника Інституту держави та права ім. В. Корецького НАН України Миколи СІРОГО: 

— Хочу нагадати про заяву генпрокурора Юрія Луценка щодо того, що обвинувальний вирок по першій справі, яка стосується державної зради, мав бути винесений у вересня 2017 року. Зараз у нас вже лютий 2018-го, тобто, минуло вже півроку після цієї заявленої дати, і ми бачимо, що кінця цього провадження ще немає. Це означає безвідповідальне ставлення з боку держави, зокрема Генеральної прокуратури до побудови своєї стратегії. Треба розуміти, що якщо оголошується певна дія, то ГПУ повинна мати фаховість і розуміння ситуації: яким чином будуть розвиватися події далі. Якщо потрібно внести зміни до законодавства, а насправді заочна процедура цього потребує, то це потрібно було зробити рік тому, щоб розуміти, як буде розвиватися процес. Ми ж, на жаль, спостерігаємо ситуацію, коли розпочинаються якісь дії абсолютно всліпу, не розуміючи, які вони будуть мати наслідки.

Щодо справи по вбивству людей на Майдані, то тут також ми бачимо, що генпрокурор знову поспішає робити заяви і відбувається демонстрація начебто динамічного руху. Не хотілося б давати негативний прогноз, але, скоріше, і в цьому процесі ми матимемо таку ж саму ситуацію. В цілому ж, на рівні тих осіб, які сьогодні в Україні ухвалюють відповідальні рішення в юридичній сфері, немає розуміння того, що політичні процеси потрібно відділяти від юридичних питань. Починаючи ті чи інші провадження, зокрема судовий розгляд, потрібно добре володіти інструментарієм і відділяти політичну інформацію від суто юридичних процесів. На мою думку, саме в цій площині ми маємо серйозні проблеми і відповідні насідки.

Що стосується формальних моментів забезпечення захисту, то завжди під час вибору захисника пріоритет належить тій особі, яка обвинувачується. Тобто, держава не може нав’язувати особі того захисника, який вважається кращим з точки зору держави. Тому будь-які дії, які направлені на ігнорування права на захист, не можуть сприйматися позитивно як в Україні, так і за кордоном. Також слід пам’ятати, що заочний процес — це квазіпроцес, після якого залишається можливість повернутися до повного процесу. Тому, розпочинаючи будь-який заочний процес, потрібно проводити його як заочний, тобто, у скороченому вигляді. Після заочного процесу, в особи, проти якої винесено вирок, залишається повне право на повний судовий процес.

Те, що в судовій площині потрібно ставити питання про юридичну відповідальність Януковича і тогочасного найвищого керівництва країни, яке використало проти людей надмірну силу і зброю, що призвело до загибелі людей, це безперечно. Але якщо держава вже увійшла в цей процес, зокрема ГПУ, все має відбуватися фахово, авторитетно, з розумінням того, як цей процес буде розвиватися. А зараз ми спостерігаємо, що сторона обвинувачення не до кінця розуміє суть процесу. Тому ми бачимо, як процес по державній зраді роздувся неймовірно. Складається враження, що планується допитати весь склад Збройних сил і весь склад політиків в Україні, які були, є і ще будуть. Це свідчить про непрофесійний підхід.