Таємна інавгурація Олександра Лукашенка. Реакція...
Фото: «Copyright © 2020 RFE/RL, Inc. Передруковується з дозволу Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода»
Примарний мир та скалічена реальність
Якщо дозволу на створення «міжнародного уряду» доведеться просити у Москви, то це буде російсько-бандитське управління за українські гроші
Щоб там не говорили, але вже можна констатувати, що є обіцянка, яку правляча верхівка таки виконала. Нам обіцяли справжню інформаційну війну? Маємо! От тільки ведеться вона проти українського народу. Принаймні до такого висновку можна дійти через те, що за різноманітні поступки агітують виключно українців, що мешкають на підконтрольній території. В окупованій частині Донецької та Луганської областей людей так і продовжують переконувати, що «скоро вони будуть в Росії». Мовляв, залишилися тільки змусити цих поганих українців відчепитися від «народу Донбасу» і не заважати його щасливому приєднанню до російського державного утворення. На підтримку у населення, що залишилося в окупації, ілюзії скорого «входження» у склад Росії, спрямовані такі кроки, як роздача російських паспортів. Кожен натяк на сприйняття Україною суб’єктності російських маріонеток, одразу ж використовується пропагандистами як доказ, що Київ нібито визнав «повсталий Донбас». В цьому плані Фокініада, тобто скандальні заяви заступника голови української делегації в Тристоронній контактній групі, ще більше укріплюють мешканців окупованої території, що війна та перемовини ведуться за для «цивілізованого» від’єднання цих регіонів від України. А як інакше можуть сприйматися в окупаційній інтерпретації заклики до загальної амністії, виборів без деокупації, особливого статусу для всієї Донецької та Луганської областей? Ми ж не бачимо, щоб окупанти обговорювали з громадянами «запропоновані умови». Немає жодної інформаційної кампанії на «повернення». Скоріше навпаки.
З кожної праски в окупованому Донецьку та Луганську звучать слова ненависті до України. Навіть створення вільної економічної зони звучить тут радше в бандитській, а не правовій логіці. Про які економічні преференції може йти мова, якщо підприємства, бізнеси та власність були «націоналізовані»? Це окупанти наполягають на законності процедур, українські ж правоохоронці розслідують безліч випадків «переписаного» під тортурами майна. Визнати «закони ДНР/ЛНР» за якими майно змінило власника? Тож, будь-яка вільна економічна зона, створення якої не передбачає попереднього врегулювання майнових питань, буде означати легалізацію численних злочинів. Ба більше, визнання «віджиму» за правову процедуру. Але ми бачимо, що паралельно з пропозиціями економічних преференцій тема вивезених заводів, вкрадених підприємств, Курченка, який отримав контроль над українськими заводами навіть не піднімається. Ані Вітольд Фокін, ані Олексій Резніков, ані Андрій Єрмак з президентом, проштовхуючи ідею зони особливого економічного сприяння, не пояснюють, як вони планують врегулювати в українському правовому полі цю проблему.
«І з тієї, і з тієї сторони було скоєно багато злочинів, які, зрештою, мають бути розслідувані, і винні нехай понесуть покарання. Але сьогодні, щоб припинити війну і зберегти життя бійців і командирів, моя позиція — треба оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще — всього Донбасу», — говорив Вітольд Фокін у одному з інтерв’ю. І якою була реакція? Керівник Офісу президента Андрій Єрмак тоді заявив, що «окремі коментарі Вітольда Фокіна не відображають офіційної позиції України», а міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, назвав ці заяви «провокативними, спекулятивними і такими, що не відповідають національним інтересам». От тільки після пропозиції Романа Безсмертного про необхідність зробити перемовини у Мінську більш відкритими для громадськості, його звільнили з Тристоронньої контактної групи. Причому зроблено це було за допомогою публікації у ЗМІ. А Фокін з Кравчуком заявляють свою «особисту думку» направо і наліво — і нічого. Не говорячи вже про те, що в словах про «злочини з обох сторін» міститься зрівняння української армії та бандитських угрупувань. Жодних кадрових висновків, жодних спроб замінити керівництво перемовної групи на тих, хто висловлює «офіційну позицію» зроблено не було. Мудрість полягає в тому, щоб виявити наявні факти, а потім усувати проблему на основі власних принципів і переконань. Замість підганяти факти під власні погляди, мудра людина змінює погляди під наявні факти, залишаючись при цьому вірною принципам. Росія є окупантом і у неї не було, та й не могло бути жодних причин та підстав, щоб вбивати, катувати українців на українській землі. Це факт, який влада за допомогою заяв своїх представників сьогодні ставить під сумнів.
Тож, як ми бачимо, у нас великі проблеми як у сприйнятті владою фактів про причини, природу та винуватців війни, так і в принципах, керуючись якими вони беруться до діла. Все, що ми спостерігаємо навколо «примирення», більше схоже на гру, намагання обдурити громадськість, виснажити патріотичну частину суспільства та змусити українців погодитися на російські умови, сприймаючи їх як пропозиції з українського боку. Викидами скандальних пропозицій суспільство привчають до того, що подібні кроки є не зрадою, а всього лише «інформацією для роздумів». Таким чином межа допустимого все далі відсувається від тих позицій, на яких стояла Україна. Натомість одна з перших «несподіванок» від нового керівництва перемовної групи вже втілюється у життя. Згадаймо, скільки обурення було з приводу пропозиції Леоніда Кравчука змінити постанову Верховної Ради щодо місцевих виборів, як то хоче Росія. І от вже Олексій Резніков закликає парламентарів ухвалити «мудре рішення». Ці ж слова про мудрість повторює Андрій Єрмак в одному з етерів. Де гарантія, що завтра «робочою» не стана інша теза, висловлена Вітольдом Фокіним в інтерв’ю «Українському радіо» про те, що Закон про мову не відповідає Конституції і що саме через українську мову почалася війна?
Щодо останньої пропозиції створити в ОРДЛО «тимчасовий уряд» під егідою ООН, то давайте згадаємо, що в «доктрині Герасимова» перемога у гібридній війні настає тоді, коли на окуповану територію входять окупаційні війська під виглядом «миротворців». Якщо дозволу на створення «міжнародного уряду» доведеться просити у Москви, то це буде російсько-бандитське управління за українські гроші. Чи збережеться при цьому Україна? Навряд. Але люди, які не бачать цінності в українській державності, завжди знайдуть аргументи на користь скалічення реальності заради настання примарного миру на російський манер.
ГОЛОС ІЗ «ФЕЙСБУКУ»
Реакція на таємну інаугурацію Олександра Лукашенка в Білорусі
ФОТО РЕЙТЕР
«Це фарс. Сьогодні Лукашенко просто пішов на пенсію», — Світлана Тихановська
Головна суперниця Лукашенка на президентських виборах Світлана Тихановська назвала його таємну інавгурацію фарсом та заявила, що віднині його не можна вважати легітимним президентом. Про це вона заявила у своєму Телеграм-каналі.
«Ця спроба визнати себе легітимним призвела лише до того, що попередні його повноваження завершилися, а новий мандат народ йому не видав. Ця так звана інавгурація, звісно, є фарсом. Насправді, сьогодні Лукашенко просто пішов на пенсію.
Це означає, що його накази силовикам більше не легітимні і не мають виконуватися. Я, Світлана Тихановська, є єдиним лідером, якого обрав білоруський народ. І зараз наше завдання — разом побудувати нову Білорусь», — написала Тихановська.
«Позиція України дуже чітка — вибори у Білорусі не були вільними чесними та прозорими», — Дмитро Кулеба
Україна готує офіційну позицію з приводу таємної інавгурації самопроголошеного президента Білорусі Александра Лукашенка. Про це заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба на пресконференції в Ужгороді, пише «Європейська правда».
«Як ви правильно зазначили, інавгурація була таємна. Жоден іноземний посол не був запрошений, навіть посол РФ, союзної держави, яка повністю підтримує Лукашенка. Позиція України дуже чітка — вибори у Білорусі не були вільними чесними та прозорими. Стосовно оцінки інавгурації і політичного статусу президента Лукашенка ми будемо проводити додаткові консультації, для того, щоб визначити нашу позицію», — сказав Кулеба.
«Литва не визнає Лукашенка законним лідером Білорусі», — Гітанас Науседа
Литва не визнає Александра Лукашенка законним лідером Білорусі, і церемонія інавгурації в Мінську не змінює цієї ситуації. Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа, повідомляє BNS.
За словами Науседи, президентські вибори в Білорусі в серпні не були вільними, тому Литва підтримує проведення нового голосування. «Литва не визнає Лукашенка законним лідером Білорусі. Вибори 9 серпня в Білорусі не були вільними, справедливими і демократичними. Ні секретні, ні помпезні церемонії не зможуть спростувати цей безперечний факт і створити ілюзію легітимності», — заявив президент Литви.
«Ми за нові демократичні президентські вибори за участю міжнародних спостерігачів», — додав Науседа.
На момент підготовки номера Словаччина, Латвія та Естонія також заявили, що вони не визнають легітимності Лукашенка.
«Лукашенко програв битву за легітимність», — Олег Постернак
«Лукашенко офіційно став президентом Білорусі. Посеред тижня. Наспіх і без особливого торжества, — пише у ФБ український політтехнолог Олег Постернак. — У режимі секретності і без традиційної відеотрансляції. Без представництва іноземних делегацій. Фактично на «міжсобойчику» свого оточення.
Це не інавгурація переможця і лідера нації. Це передбачуваний трюк слабкого президента з метою уникнути масових акцій, які традиційно охоплюють Білорусь в суботу та неділю.
Лукашенко програв битву за легітимність. Вся ця ескалація військової тривоги на західному кордоні як інформаційна технологія провалилася вщент. РФ зберігає дистанцію від Лукашенка, маючи запасний сценарій у вигляді активізації білоруської опозиції.
Швидше за все РФ погодила з Лукашенком наступний сценарій: через деякий час (думаю, протягом року) після здійснення конституційної реформи Лукашенко заявить про відхід з поста Президента.
Сам Лукашенко, між іншим, двозначно натякав про це в інтерв’ю російським журналістам. Та й не раз говорив, що не піде під тиском вулиці принципово. Тому почекає певний час, зачистить будь-які опозиційні спалахи наскільки це можливо, згорне комунікаційні потоки в обговорення змін Конституції і передасть владу людині, на якого вкаже Путін.
Підготував Іван КАПСАМУН, «День»
