Топ-5 подій року в Україні
1. ПАНДЕМІЯ КОРОНАВІРУСУ ТА ЛОКДАУН
COVID-19 змінив не тільки Україну, а весь світ. І судячи з ситуації, з цим викликом людству доведеться боротися і в наступному 2021 році. Про перший підтверджений випадок коронавірусу в нашій країні оголосили 3 березня: COVID-19 виявили у чоловіка з Чернівців, який прибув з Італії. Далі з’являлися нові випадки, які поступово збільшували статистику хворих на коронавірус по всій країні. 12 березня в Україні було оголошено загальнонаціональний карантин, а від 25 березня діяв режим надзвичайної ситуації. Жорсткі карантинні заходи тривали до 11 травня. Далі поступово їх почали послаблювати. З 1 серпня в Україні набули чинності нові правила адаптивного карантину. Наразі карантин та режим надзвичайної ситуації продовжено до 28 лютого 2021 року. А з 8 до 24 січня карантинні обмеження будуть посилені. З початку пандемії в Україні всього захворіло (на 29 грудня 2020 р.) — 1 037 362; активні — 337 446; вилікувалось — 681 835; померло — 18 081.
2. ПРОДОВЖЕННЯ ВІЙНИ ТА ОКУПАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
2020-й став сьомим роком війни Росії проти України та окупації частини наших територій. Анонсована в кінці 2019-го зустріч лідерів країн норманської четвірки за весь 2020-й так і не відбулася. Тривали контакти лише на рівні радників, які згодом також перервалися, а основним майданчиком для переговорів залишилася Трьохстороння контактна група в Мінську, яка суттєвих результатів так і не принесла. Тому що Кремль фактично блокує будь-який прогрес в цьому напрямку, за винятком того, який би призвів Україну до капітуляції. За рік відбувся лише один невеликий обмін утримуваними особами, розведення сил і засобів — не було, правда з 27 липня на Донбасі триває перемир’я. За даними Генштабу ЗСУ, з початку 2020 року у бойових діях на Донбасі загинуло 49 українських військових, зокрема четверо за час перемир’я, поранених — 335 бійців.
3. ПОЖЕЖІ НА ПІВНОЧІ І СХОДІ ТА ПОВЕНІ НА ЗАХОДІ КРАЇНИ
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»
Через паразитарне ставлення людей до природи, у 2020-му вона відповіла масштабними пожежами та повенями. 4 квітня у Чорнобильській зоні відчуження на території Котовського лісництва почалась масштабна лісова пожежа, яку вдалося ліквідувати тільки через 10 діб, а в окремих місцях пожежні продовжували гасити лісову підстилку до 3 травня. В результаті від пожеж постраждали 20 тисяч гектарів територій, з яких 30% становлять ліси. Вже 16 квітня на Житомирщині сталося займання сухої трави та лісової підстилки. Від пожеж постраждало 4300 га території. Вогнем було знищив 39 будинків, у яких проживали люди. 30 вересня на території Луганської області в природних екосистемах були зафіксовані кілька займань вогню, які поширилися дуже швидко. Гасіння тривало до 8 жовтня. За оцінками спеціалістів, орієнтовна площа, пройдена вогнем, становить понад 20 тис. га. Під час ліквідації цих пожеж було виявлено тіла 11 осіб, постраждало 19 осіб (у тому числі 3 співробітника ДСНС), евакуйовано 150 осіб. 23 червня у західних регіонах країни через рясні дощі почалися сильні повені. Були зруйновані сотні кілометрів автодоріг, десятки мостів та кілометри берегових укріплень, відселені сотні людей. На Прикарпатті були підтоплені 263 населені пункти, понад 13 тис. житлових будинків пошкоджені, 20 — зруйновані повністю. Окрім того, зруйновано 201 км доріг, 93 мости, понад 80 км берегоукріплень. Під час повені загинули 4 людини.
4. МІСЦЕВІ ВИБОРИ В УКРАЇНІ
25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори за новим Виборчим кодексом, яким запроваджується система відкритих партійних списків, скорочується кількість депутатів та розширюються можливості щодо їх відкликання. Перешкодою для проведення виборів стала пандемія COVID-19, але перегони все одно відбулися. У ЦВК повідомили, що явка у першому турі становила близько 37%, а у другому — 29%. Незважаючи на заяви окремих політиків, що саме їхні політичні сили отримали перемогу, явних фаворитів по факту немає — жодна з партій не зуміла здобути в місцевій гонці «моновладу». Ще одним показником став — провал на виборах владної партії «Слуга народу», яка суттєва втратила в підтримці українців. Водночас ці вибори продемонстрували значний рівень підтримки регіональних політичних проектів і «звичних» мерів.
5. КАТАСТРОФА ЛІТАКА З КУРСАНТАМИ В ЧУГУЄВІ
ФОТО РЕЙТЕР
25 вересня на Харківщині при заході на посадку в аеропорту м. Чугуєва розбився літак Ан-26 Повітряних сил Збройних сил України. На борту перебували 27 осіб: 7 членів екіпажу та 20 курсантів Харківського національного університету Повітряних сил. На місці катастрофи загинули 25 осіб, один курсант — Віталій Вільховий — помер у лікарні від опіків. Курсант В’ячеслав Золочевський, у якого діагностували забої, рани та струс мозку, перебував на лікуванні. Пізніше стало відомо, що він продовжить навчання у авіаційному виші. Для розслідування катастрофи було створено урядову комісію, яка встановила, що катастрофа літака сталась внаслідок дії шести небезпечних факторів: відмова системи ПРТ 24 з системи управління лівого двигуна, що спричинило виникнення особливої ситуації; помилка екіпажу, який після установлення горизонтального польоту не вирівняв тягу лівого та правого двигунів; випуск екіпажем закрилків на етапі заходу на посадку в положенні 38 градусів; несвоєчасне переведення літака на зниження та помилкова побудова траєкторії зниження; штучне створення несиметричності тяги силової установки та неусунення ковзання.
