Гідність держави зрештою залежить від гідності особистостей, які її створюють.
Джон Стюарт Мілль, британський філософ, політичний економіст XIX століття

Український суддя: хто це?

Незалежний суд: як його забезпечити?
14 січня, 2015 - 10:47
МАЛЮНОК АНАТОЛІЯ КАЗАНСЬКОГО / З АРХІВУ «Дня», 1998 р.

Вчора у парламентарів дійшли, нарешті, руки до судової реформи. А напередодні сторони виниклого з цього приводу латентного конфлікту вирішили з’ясувати стосунки на екстрено скликаному «круглому столі». Щоправда, модератор цієї дискусії голова Ради суддів України Валентина Симоненко винесла на обговорення декілька дуже важливих, але за своєю суттю абсолютно неконфліктних питань, з яких в української громадськості, здавалося б, не мало бути особливих розбіжностей. Майбутній український суддя: хто це, яким він має бути в очах суспільства? Незалежний суд: як його забезпечити?

Відповідаючи на них, заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов підкреслив, що автором законопроекту про забезпечення права на справедливий суд є не Президент країни, а створений ним дорадчий орган — Рада з питань судової реформи, до якої ввійшли представники всіх секторів юридичної громадськості України, а також ряду міжнародних організацій.

Філатов переконаний, що основна проблема в судовій системі «це не те, які в нас суди, скільки в нас типів судової спеціалізації, за якими правилами відбувається судочинство. А те, хто, власне, це судочинство провадить, яким чином людина стає суддею, просувається ієрархічними сходами, притягується до відповідальності за певні порушення». Тому законопроект, внесений Президентом, роз’яснює Філатов, сфокусовано на питаннях добору суддів, їхнього кар’єрного зростання та відповідальності.

Заступник глави Адміністрації вважає, що ухвалення названого закону лише перший крок. Всеосяжна судова реформа, за його словами, неможлива без внесення змін до Конституції, а до цього моменту можна діяти лише в межах, окреслених у Конституції. Філатов перераховує основні положення законопроекту.

У першу чергу це питання добору суддів. Відповідна процедура стає повністю прозорою, і для всіх, хто хоче отримати статус судді, встановлюються досить високі критерії. Якщо раніше на відповідному конкурсі потрібно було набрати найбільшу кількість балів серед учасників конкретного набору, то тепер прохідний бал забезпечуватимуть правильні відповіді не менше ніж на 75% питань. Інакше вирішуватиметься і питання переведення суддів до іншого суду. Зараз для цього досить заяви судді. І зараз Президент, вирішуючи це питання, діє на власний розсуд. Тепер же обійняти будь-яку посаду в будь-якому суді можна буде виключно за результатами конкурсу, проведеного Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

Вища кваліфікаційна комісія суддів і Вища рада юстиції сьогодні обираються за процедурою, згідно з якою ті, хто обирає членів цих органів, дізнається про кандидатури в момент голосування. Проект, запропонований Президентом, передбачає, що кандидати мають акредитуватися заздалегідь, а інформація про них оприлюднюється, і є можливість ретельно її вивчити й визначитися з кандидатами.

Філатов вважає дуже важливим і питання дисциплінарної відповідальності суддів. Зараз до суддів, які провинилися, можуть застосовуватися лише два види санкцій — догана чи звільнення. Причому в законодавстві для них передбачено досить розмиті підстави. У законопроекті, запропонованому Президентом, говорить Філатов, ці підстави конкретизовано, а перелік видів дисциплінарної відповідальності розширено. Окрім названих, у ньому передбачено переведення до іншого суду, усунення від судочинства, зниження кваліфікаційного класу судді та подібне.

Тим часом, громадянське суспільство сьогодні має свій погляд на судову реформу. Голова експертної групи з питань судової реформи Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда озвучив дані соціологічного дослідження, проведеного серед звичайних громадян і суддів фондом Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва. 72% суддів висловилися за те, щоб першочерговим завданням судової реформи було усунення політичного впливу на них Президента і Верховної Ради. У громадян запитали дещо по-іншому: хто, на вашу думку, мав би призначати суддів? Виявилось, що серед тих, хто міг би призначати суддів, менше за все довіряють Президентові України (4,1%). Майже такий же рівень довіри у Верховної Ради (4,3%). Дещо більший — у Верховного суду України (4,6%). Громадяни надали підтримку лише спеціальному органові, що складається з суддів і представників громадськості (20%).

Відзначаючи важливість судової реформи, заступник голови Верховної Ради Оксана Сироїд вказала, що Революцію Гідності в нашій країні не буде завершено доти, доки в країні не буде справедливого суду. У той же час, не оспорюючи сказане Філатовим, вона фактично висловилася за альтернативні законопроекти. Вона наполягає на потребі звільнити суддів від політичного тиску, мінімізувавши вплив на них ВР і Президента, зробивши їхню роль номінальною. «Якщо Президент і Верховна Рада не є відповідальними за діяльність судів, то в них не може бути жодних повноважень щодо призначень, звільнень і дисциплінарних стягнень, які стосуються суддів», — наполягає заступник голови ВР. «Якщо ми не скористаємося цією логікою, — продовжує вона, — то за якийсь час ми знову станемо заручниками нового витка політичного впливу на судову систему».

Роман Куйбіда зазначає, що завдання реформи — прибрати ті важелі впливу, які використовували і президенти і ВР. Він звертає увагу на те, що президентський законопроект передбачає участь Президента при приведенні суддів до присяги. І це тоді, коли чинний глава держави вже багато місяців не може виконати цю свою функцію.

 «Внаслідок цієї діє відбувається величезна розтрата бюджетних коштів, — упевнений Куйбіда, — цим суддям потрібно виплачувати платню, хоча вони не працюють, бо Президент не знайшов для них часу». Експерт також запитує, навіщо Президентові особисто підписувати посвідчення глав судів, якщо він їх навіть і номінально не призначає. Суддівське самоврядування в президентському законопроекті, на думку Куйбіди, залишається без змін. Як приклад він наводить процедуру формування делегатів з’їзду суддів. «Він формується згори, тобто, конференцією суддів, які обиратимуть із запропонованих кандидатур тих, хто поїде на з’їзд, — уточнює юрист і додає: — То хіба це суддівське самоврядування, якщо воно формується згори?».

Він також запитує, чи закладено насправді в президентському законопроекті право на справедливий суд: «Чи вирішує він ту проблему, коли людина звертається, а її відфутболюють, причому всі суди, стверджуючи: це не наша підсудність?». Експерт нагадує, що згідно з Коаліційною угодою розподіл справ має бути врегульовано законом, а не якимись підзаконними актами. Він ратує за електронне правосуддя, яке передбачене законопроектом, внесеним народними депутатами. І зазначає, що це величезне заощадження бюджетних коштів, а також прискорення судочинства.

Віталій КНЯЖАНСЬКИЙ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ