Істина - пробний камінь самої себе та брехні.
Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель

«Уряд технократів»: наскільки реально?

«Сьогоднішній Кабмін — це спільна відповідальність Яценюка і Порошенка...» — експерт
10 грудня, 2015 - 19:01
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Після візиту віце-президента США Джо Байдена до України градус напруги навколо долі уряду на чолі з Яценюком трохи впав. Навіть відлітаючи з Києва, американський високопосадовець на відео заявив: «Я зустрівся зі спікером Верховної Ради Гройсманом, президентом Порошенком і прем’єр-міністром Яценюком. Я познайомився із цими людьми, і я вірю, що працюючи разом, вони зможуть створити справді вільну, об’єднану і демократичну Україну». Під час перебування і виступів в нашій країні Байден неодноразово наголошував, що головне — працювати на країну, зберігати єдність і боротися з корупцією.

На підтвердження останньої хвороби. Згідно з дослідженням організації Global Financial Integrity «Незаконний вивіз капіталу з країн, що розвиваються», Україна опинилася на чотирнадцятому місці. Рейтинг охоплює період з 2004 до 2013 року. Згідно з даними дослідження, щороку з України нелегально виводиться в середньому 11,676 млрд доларів. Автори зазначають, що за 10 років з України нелегально вивели 116,762 млрд доларів. Враховуючи ситуацію в країні, за 2014—2015 рр. навряд чи в цьому плані щось змінилося. Згадати хоча б публічні заяви колишнього керівника СБУ Валентина Наливайченка про виведення мільйонів доларів з країні на офшорні рахунки.

Чи дослухаються українські політики до американського гостя, ми дізнаємося найближчим часом. 11 грудня — річниця призначення уряду. Після його звіту парламент має визначитися з оцінкою роботи міністрів та вирішити, відправляти Кабмін у відставку чи ні. За останньою інформацією, в п’ятницю традиційно заплановано Година запитань до уряду, але звіт Кабміну відкладається. «Спочатку потрібно прийняти бюджет, а потім — слухати КМУ», — повідомила вчора заступник спікера Оксана Сироїд. Пізніше кілька депутатів з різних фракцій підтвердили «Дню», що дійсно звіт переноситься на наступний тиждень (попередньо — на четвер планується позачергове засідання Ради).

Однозначно візит Байдена і його меседжі будуть почуті, але, схоже, це не знімає з порядку денного протистояння «груп впливу» у владі. Кампанія за відставку Яценюка розпочалася ще в листопаді — про це відкрито говорили і лідер президентської парламентської фракції «БПП Солідарність» Юрій Луценко, і голова Одеської облдержадміністрації Міхеїл Саакашвілі, і навіть столичні сітілайти із написом «Біжи, кролику, біжи!». У відповідь чинний прем’єр заявив, що прийме будь-яке рішення парламентарів. Однак натякнув, якщо уряд очолить не він, «Народний фронт» покине коаліцію.

10 ГРУДНЯ 2015 р. ВЕРХОВНА РАДА. НАПЕРЕДОДНІ РІЧНИЦІ ПРИЗНАЧЕННЯ УРЯДУ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

За словами позафракційного народного депутата Ігоря Луценка, наразі відбуваються торги за склад уряду, Президент та прем’єр домовляються. Цікаво, що питання зі зміни прем’єра звучить так: Арсеній Яценюк лишається, натомість «тасують» окремих міністрів. За інформацією «Дня», претенденти ті самі: аграрний міністр (кандидатури -Іван Мірошниченко, Тарас Кутовий), міністр енергетики (розглядають — Юрія Продана та Олександра Домбровського), міністр охорони та здоров’я, міністр екології.

Чому передумали міняти прем’єра, адже у різних фракціях незадоволених його роботою багато? «Під постановою про повну зміну складу КМУ підписалися 40 нардепів з БПП та «Батьківщина», — говорить «Дню» її автор, народний депутат від БПП Олег Барна. В принципі готовий був голосувати «за» і «Опозиційний блок» і це підтвердив «Дню» Вадим Рабінович. «Невизначеними» лишається лише «Радикальна партія». Дуже обережна у висловлюваннях «Самопоміч».

Отже, перше — Байден чітко висловився, що АП і КМУ мають бути не від однієї політичної сили. «Не має бути зосередження влади в одних руках, кандидатури його не цікавлять», — пояснив співрозмовник «Дня» в БПП. За його словами, до цієї рекомендації мають прислухатися, бо країні потрібен кредит МВФ і підтримка США.  По-друге, відставка Яценюка — це переформатування коаліції, а в новому форматі претенденти на заміну надто одіозні. По-третє, потрібно приймати зміни до Податкового кодексу і на їх базі — бюджет 2016 року. Якщо зараз відправити Яценюка — цей процес може опинитися під загрозою.

9 ІЗ 11 ЧЛЕНІВ ТСК ВИСЛОВИЛИСЯ ЗА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕВИБОРІВ У КРИВОМУ РОЗІ (27 БЕРЕЗНЯ 2016 р.). А ВЧОРА У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ЗАРЕЄСТРУВАЛИ ВІДПОВІДНИЙ ЗАКОНОПРОЕКТ, ПІД ЯКИМ ПІДПИСАЛИСЯ ГОЛОВИ ФРАКЦІЙ КОАЛІЦІЇ. ПРОТЕ ЖОДЕН ЧЛЕН БПП НЕ ЗАХОТІВ СТАВАТИ ЙОГО СПІВАВТОРОМ / ФОТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Насправді, головна причина нинішньої ситуації полягає в тому, що проблеми, які були закладені ще в 90-х, досі паразитують державний організм. Два Майдани, особливо другий, лише похитнули «систему Кучми», але не зламали її. І тому сьогодні, навіть коли Україна знаходиться в дуже складній ситуації в результаті російської агресії і економічної кризи, на першому місці стоять не національні інтереси, а вузько-корпоративні вигоди окремих бізнесменів і політиків. За великим рахунком, стоїть питання — чи збережеться держава? В цей час як ніколи потрібні найкращі — хай це буде технократичний уряд, ми називаємо — «національна збірна». Натомість, спостерігається протистояння кланів, коли країна фактично стала заручником політичних «розборок». Залишиться уряд Яценюка чи не залишиться — питання звичайно важливе, але головне інше — змінювати потрібно не просто людей, а підходи і ставлення до України.

«СЬОГОДНІ ДЕРЖАВНОЮ ПОЛІТИКОЮ ЗАЙМАЮТЬСЯ ЛЮДИ, ЯКІ НЕ ЗДАТНІ ВІДПОВІДАТИ НА ВИКЛИКИ»

Максим РОЗУМНИЙ, доктор політичних наук, завідувач відділу політичних стратегій НIСД:

— Напередодні п’ятничного засідання Ради ситуація була такою, що планувався розгляд змін до Податкового кодексу та Бюджет, а потім — питання відповідальності уряду. Мовляв, урядова криза може затягнутися, а невирішення таких принципових питань може зірвати співпрацю з МВФ та занурити країну в хаос. Тож вирішення долі уряду — скоріше, питання не найближчих днів.

Що ж до складної ситуації, яка сьогодні складається в українському уряді та Раді, то слід розглянути реальні варіанти виходу з неї. Ми не бачимо жодних передумов, щоб відбулася заміна політичної еліти у ключових ланках. Сьогодні державною політикою займаються люди, які в силу багатьох чинників — особистих інтересів, попередніх практик, психології, компетентності — не здатні відповідати на виклики, які стоять перед Україною. З огляду на це, про чергову заміну можна говорити в тому разі, якщо це суттєво не підриває життєздатність країни. Ротація еліт потрібна, але щоб підхопити країну та вивести її з можливого фінансового та соціально-економічного піке потрібна якісна альтернатива.

Для масштабної парламентсько-урядової кризи, яка призведе до нових виборів, немає «коаліції зацікавлених сил» — у цьому не зацікавлені на Заході, не зацікавлені провідні політсили в Україні, оскільки хвиля критики щодо них лише зростає. Тому цю кризу розв’язуватимуть локальними замінами. Проте важко спрогнозувати, як це позначиться на долі прем’єра Яценюка, адже це не є надто принциповим. А принцип формування органів влади та якість політичної еліти на найближчий виборчий цикл залишиться тією ж самою. Тож ця проблема вирішуватиметься поступово у напіваварійному режимі. Мабуть, саме в цьому контексті відбувалися переговори очільників України з зарубіжними партнерами, і було досягнуто компромісу, щоб це перезавантаження відбувалося поетапно і з багатьма запобіжними заходами.

Звичайно, в Україні є люди, які б могли взяти відповідальність за країну — у державній владі, в громадянському суспільстві. Деяких з них штучно відсіяли або «люстрували», бо вони не становлять собою якоїсь організованої групи. А політична колотнеча в країні заважає самоорганізації людей з принципово іншими поглядами, підходами та рівнем компетентності. Тому що кожного разу розігруються якісь «призи» — владні ресурси, і формуються команди, які на ці ресурси претендують. А за іншими мотивами — спільного блага, професіоналізму, дискусійного, але узгодженого уявлення майбутнього країни — консолідація політичних еліт в країні не відбувається. Кризи, які у нас періодично відбуваються, спонукають скоріше до розпорошення та включення цих професіоналів до нежиттєздатних мародерських структур, які використовують з метою набуття публічності.

Суспільство ж є заручником ситуації, бо може впливати на процес лише наявними інституційними засобами — виборами. Встановлення демократії — це тривала інсталяція відповідних правил, інституцій, культури. Важливо, щоб це відбувалося поступально, а не з кроками назад у вигляді «контрреволюцій». Для цього потрібно розуміти процес та етапи, за якими він здійснюється. Такий тверезий погляд на встановлення демократії, як соціальні інновації, як новий спосіб життя суспільного організму, має поступово оволодівати політичним класом та експертним середовищем. А реванш та контрреволюція — принципова відмова від демократичних цінностей, гасел та програмних засад Революції Гідності.

«ЦЕ БУЛО ОСТАННЄ «ВМОВЛЯННЯ» З БОКУ США»

Вікторія ПОДГОРНА, політолог:

— Хотілося б нагадати, що половина членів уряду — люди Президента, тому він теж несе відповідальність за дії КМУ. Сьогоднішній Кабмін — результат компромісу між різними політичними силами і це спільна відповідальність, а не лише Яценюка.

Що ж до самого Арсенія Петровича, то він освічена людина, але не дуже гарний прем’єр, бо не має стратегічного бачення, необхідного для політика такого рівня. І це є головною з причин того, що відбувається в країні. До того ж, він є людиною, сформованою в старій системі координат — починав кар’єру в часи Кучми, частково пов’язаний з його кланом — це накладає відбиток на його політику та на правила, якими він керується. На жаль, це не ті правила, які б хотіло бачити громадянське суспільство. І в цьому велика проблема, оскільки він не зацікавлений і не здатен суттєво змінити систему, чого бажає як громадянське суспільство, так і Захід. Тож він залишається перехідним прем’єром у важкі часи, на ньому велика відповідальність, із якою він не справляється. Проте й змінити його не можна, оскільки це призведе до монополізації влади в руках Президента.

Раціональна логіка Заходу полягає якраз у тому, що заміни уряду та Яценюку немає, оскільки це призведе до переформатування більшості в Раді у дуже нестійку коаліцію із незрозумілими поглядами, до фактичного розпаду «Народного фронту» та, як наслідок, збільшення контролю Президента над Кабміном. А це ні до чого, окрім «третього майдану», не призведе, бо Петро Порошенко — також людина зі старої системи, яка тяжіє до узурпації влади. Звичайно, західні країни не можуть цього дозволити, тому Джо Байден під час візиту підкреслив, що необхідно зберегти статус-кво. Він фактично звертався до совісті Президента та прем’єра, щоб вони почали реформи. Я не впевнена, що вони здатні це почути, тому що мають зовсім інший світогляд. Вони не є демократичними лідерами за своєю суттю, бо формувалися як пострадянські політики, а це мислення від закликів та майданів не змінюється.

Це було останнє «вмовляння» з боку США. Нинішній стан влади є перехідним і довго він не триватиме. Далі Захід взагалі може почати ігнорувати Україну, якщо наші еліти не почнуть щось робити. Тому, скоріше, проводитимуться косметичні зміни, які не можна не робити під тиском.

Дострокові парламентські вибори, якщо і будуть, призведуть лише до часткової ротації еліт. В Раді з’являться партії типу «Укропу», які нарощують свою підтримку. Але цього замало, бо хотілося б побачити повністю нове покоління, яке поки немає політичної основи.

Перспективу я бачу лише в тому, щоб дуже інтенсивно формувалася нова політична еліта. Це можливо лише завдяки створенню суспільно-політичного руху або початку справжнього конституційного процесу, завдяки якому сформувалися б різні суспільні групи впливу, з яких би вийшли політичні лідери. Тільки реальні проекти та дії роблять людей справжніми лідерами — вони вчитимуться робити щось корисне для України на різних рівнях.

Звичайно, блокування децентралізації відбувається через те, що діюча еліта не хоче ділитися владою і мати конкурентів. Але вона дуже необхідна і має йти інтенсивними темпами, бо це також засіб формування нових політичних лідерів.

На жаль, місцеві вибори показали, що хоча і є тренд на формування нових політиків, на півдні та сході країни не було зроблено нічого, щоб вони перемогли. Єдиний виняток — Дніпропетровськ та Миколаїв. Фактично, діюча влада пішла на компроміс із колишніми регіоналами, не використавши шанс на оновлення регіональних еліт.

Та якщо в країні не проводитимуться реформи, то зростатимуть радикальні настрої. Радикалізація суспільства разом із реваншем колишніх регіоналів посилюватиме розкол країни — це є мрією Путіна руками українців знищити Україну. А відповідальність за все це лежить на Президентові, прем’єрі та уряді, які мають усвідомлювати ці ризики.

«ТАКІ ЛЮДИ Є В НАШІЙ КРАЇНІ...»

Олександр САВЧЕНКО, економіст:

— Україні потрібен технократичний уряд, якому треба дати два роки на здійснення реформ (перший рік) і їх  закріплення (другий). Після цього цей Кабмін можна відправити у відставку.

Я б пішов ще далі — і заборонив усім членам такого уряду після відставки 3-5 років займатися політикою: обиратися до парламенту, місцевих Рад різних рівнів, тощо.

Якщо Арсеній Яценюк не хоче йти, погрожуючи розвалом коаліції, можна призначити віце-прем’єра з усіма відповідними повноваженнями.

Країна ще один партійно-кумовський уряд витримає, але якою ціною? Ми вже — найбідніша країна Європи. Рівень життя наших громадян відповідає середньоафриканському.  Ми — мононація, розвалюватися нам — на відміну від Росії — ні на що, але от скотитись нижче того «дна», до якого нас вже опустили, ми можемо: молодь буде з ще швидшими темпами виїжджати, а пенсіонери — вимирати...

Якщо ми хочемо собі інше майбутнє, нам слід шукати досвідчених технократів, у яких не має шансів скотитись до популізму, і просити їх йти й піднімати економіку в Україні. Ми з колегами нарахували, що в нас є 6-7 таких макроекономістів. Я не буду поки що називати їх прізвища. Але такі люди є в нашій країні, і вони довели свою ефективність на найвищих керівних посадах у державі. Аби переконатись в цьому, слід сісти і подивитись на те, які позитивні зміни і в чому відбувались в нашій країні за 24 роки нашої незалежності, знайти людей які це зробили, і зліпити з них базу для нового уряду.

«ЗАРАЗ МИ РОЗГЛЯДАЄМО ЗМІНУ ПРЕМ’ЄРА ЯЦЕНЮКА ЯК ОДНУ З МОЖЛИВИХ ОПЦІЙ»

Олег БЕРЕЗЮК, лідер фракції «Самопоміч»:

— Питання відставки КМУ не визначене, але ми точно знаємо, що цей уряд має змінитися. В якій формі? Потрібно дискутувати... В уряді є успішні міністри технократи — Олексій Павленко, Андрій Пивоварський, але він, кажуть, написав заяву... Прем’єр — людина інтелігентна і розбирається у багатьох макроекономічних питаннях, але, на жаль, публічного управлінського процесу в цьому КМУ немає. Якщо якісно попрацюємо з коаліцією над заміною ключових фігур цього уряду, які б взяли на себе, в першу чергу, завдання вибудовувати прозорий процес, тоді у будь-якого уряду є майбутнє.

Зараз ми розглядаємо зміну прем’єра Яценюка як одну з можливих опцій.

«МАЄ БУТИ ЛЮДИНА З КРЕДИТОМ ДОВІРИ ВІД СУСПІЛЬСТВА»

Олександр БАКУМЕНКО, народний депутат від БПП:

— Це — не уряд технократів. Багато людей у ньому «випадкових». Технократ — професіонал, який знає, як працювати, пройшов певний шлях, розуміє, як живуть «внизу», розробить правильну стратегію і має менеджерські здібності її втілити, підібрати команду однодумців. Чи може з’явитися така команда? Може. Іншого шляху немає. Найголовніше — провести правильну реформу економіки, яка б дала бізнесу нормально працювати. Такий технократичний уряд на чолі з Яценюком не можливий. Має бути людина з кредитом довіри від суспільства, з програмою зрозумілою, доступною, де прописані всі етапи реформ. Треба її шукати як в середині України, так і за межами, наприклад, це може бути колишній польський прем’єр Бальцерович.

«В ЕКОНОМІЦІ — ПОВНИЙ КРАХ»

Віктор ЧУМАК, народний депутат (безпартійний), заступник голови комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції:

— Спочатку має бути звіт уряду, а потім, хоча б два тижні працювати над Податковим кодексом і бюджетом, а тільки опісля виносити вердикт КМУ. Оцінка роботи уряду суперечлива. У економіці — повний крах. Але є окремі сфери державної політики, які задовольняють.

Я голосуватиму за відставку цього уряду Але ніхто не каже, що потім після відставки Яценюк не може повернутися. Якщо буде зміна уряду і люди з цього КМУ зрозуміють, чому «провалилися», то все може бути. Якщо ні, то ні. Немає комунікації з зацікавленими сторонами. «Технократ» — це умовне поняття, бо вони все одно попадають під певні впливи. Ви думаєте бюрократія не впливає? Якщо знайдеться людина, яка зробить бюрократів у своєму міністерстві союзниками, то тоді виграє.

«ПОКЛАДІТЬ НОРМАЛЬНИЙ СКЛАД КМУ І ЗА НЬОГО ПРОГОЛОСУЮТЬ»

Віктор БОНДАР, співголова депутатської групи «Відродження»:

— Я не бачу майбутнього нинішнього КМУ. Покладіть нормальний склад КМУ і за нього проголосують. Але ж проблема в тому, що його не можуть сформувати. Чому? Бояться подавати сильних, бо мають партійну приналежність і можуть виявитися не контрольованими. Відтак у нас знову з’являються напівграмотні, але слуханні.

Іван КАПСАМУН, Наталія БІЛОУСОВА, Дмитро КРИВЦУН, Алла ДУБРОВИК-РОХОВА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments