Людину XX століття можна вважати інтелектуальним наддинозавром
Ігор Сікорський, українсько-американський авіаконструктор

Як Національній спілці виробити національний характер?

Сьогодні — вибори голови. Кандидати розповіли «Дню» своє бачення майбутнього організації
20 квітня, 2017 - 10:14
ФОТО З САЙТА WIKIMAPIA.ORG

Сьогодні, 20 квітня, відбудеться ХІV черговий з’їзд Національної спілки журналістів України. У порядку денному — звіти про роботу Спілки, ревізійної комісії, вибори голови НСЖУ та голови ревізійної комісії, затвердження складу правління та вибори ревізійної комісії. Наразі НСЖУ очолює перший секретар Сергій Томіленко, який виконує обов’язки голови після того, як обраний на з’їзді 24 квітня 2012 року Олег Наливайко 17 березня 2014 року став головою Держкомтелерадіо.

З’їзд Спілки — подія, насправді, далеко не пересічна, адже від голосування за нового голову майже 20-тисячної (!) творчої організації певним чином залежить майбутнє української журналістики. Принаймні, саме НСЖУ мала б стати тим модератором актуальних тем, який би якщо не виступав еталоном «норми» в медіа, то вже точно міг би принаймні спробувати себе у ролі дискусійної платформи для медіасфери.

Атмосфера довкола з’їзду НСЖУ, який 20—21 квітня відбудеться у столичному готелі «Турист» (вулиця Раїси Окіпної, 2), була підігріта задовго до події. Кілька «груп впливів» публічно виступили на підтримку своїх кандидатів, закликали до стабільності та єдності організації. Інші — звинувачували конкурентів в марнотратстві та відсутності чіткої позиції у принципових питаннях, зокрема, щодо війни на сході України. 258 делегатів, яким сьогодні доведеться обирати нового голову Спілки, розділені не мають єдності, тому сьогодні очікується гучні дебати кандидатів.

Дійсно, лише за останній кілька років українська журналістика провалила кілька надважливих завдань — зокрема після Революції Гідності, анексії Росією Криму та війни на сході й досі точаться дискусії щодо ситуації довкола сайту «Миротворець», а також доцільність/недоцільність отримувати акредитацію в псевдо-республіках «ДНР/ЛНР»; щодо так званої «мови ворожнечі», коли розпіарені медіа-експерти закликають колег-журналістів давати слово терористам, дотримуватися «балансу думок», зрештою — не називати терористів — терористами, а лише ополченцями, а ЗСУ    — не називати «нашими», «героями» чи «захисниками»... Окремим фрагментом непорозуміння стала ситуація довкола співпраці, зокрема під егідою ОБСЄ, українських журналістів з російськими пропагандистами із СЖР. І в усіх цих темах позиція НСЖУ чітко не прозвучала. А інколи, як от у випадку з «діалогом порозуміння», саме НСЖУ сіла за один стіл з представниками СЖР у рамках проекту «Дві країни — одна професія». Наша спілка ніби не помітила, що 23 листопада минулого року Європарламент прийняв резолюцію щодо протидії пропаганді з боку Росії і терористичного угрупування «ІДІЛ». Тоді на офіційному рівні констатувалося, що «ЄС має реагувати на інформаційну війну з боку Росії, яка веде пропаганду проти Євросоюзу і країн «Східного партнерства». Відчувається, що НСЖУ «не дотягує» до піднятої Європарламентом постановки питання. Ніби не було нахабної окупації Криму, і не гинуть наші бійці на війні з Росією, яку їхні «журналісти» називають «громадянською».

«День» уже давно стежить за ситуацією в Спілці та ставить «діагноз» нашому медіасередовищу. Минулі роки вийшло кілька знакових матеріалів, підсумком яких, з ініціативи принципових журналістів, що розуміють необхідність діалогу аргументів та загалом конструктивної дискусії, у «Дні» відбувся важливий круглий стіл. На ньому було утворено ініціативу «Українська журналістська платформа», звернення якої на сайті «Дня» із закликом підтримати нашу позицію про недопустимість співпраці з російськими пропагандистськими ЗМІ підписало понад 300 колег, зокрема Юрій Макаров, Ольга Герасим’юк, Віталій Портніков, Остап Дроздов та інші (підписати звернення можна за посиланням: https://day.kyiv.ua/uk/content/zvernennya-uchasnykiv-kruglogo-stolu-v-re...).

Пройшов час, а сервільність і конформізм позицій багатьох журналістів — давня хвороба українських мас-медіа — тільки поглиблюється. Як з цього вийти? Ці теми, як і відсутність принципової позиції у важливих питаннях, мали б стати предметом дискусії на з’їзді.

«Фундаментом колишніх радянських творчих спілок є майно і традиції. Традиції хороші і погані, а от майно завжди в хорошому місці, — зауважила напередодні з’їзду головний юрисконсульт НСЖУ, медіа-експерт Тетяна Котюжинська. — Спілці журналістів після розпаду союзу дістався лише будинок в центрі Києва. В 1993 році за рішенням суду було визнано право власності на цей будинок за СЖУ. Будинок старий — пережив кілька революцій і війн — але на Хрещатику, загальною площею більше 1100 квадратних метрів, 630 з яких здається Спілкою в оренду. Приміщення на 1 поверсі за 1000      грн за квадратний метр за місяць (плюс ПДВ, комунальні витрати, податок на землю), 250 грн за квадратний метр на 2    і 3 поверхах і 450 грн за квадратний метр для «Приватбанку». Загалом це більше 4 мільйонів грн за рік. Ці кошти дозволяють Спілці проводити свою діяльність на постійній основі, утримувати апарат, більша частина якого залучена для обслуговування орендарів, проводити засідання правління, з’їзди (наприклад, минулий 2012 року обійшовся у 400 тисяч грн, цей, напевно, ще дорожчий), оплачувати відрядження...».

Як зробити так, що НСЖУ не займалася внутрішніми інтригами, не сварила своїх членів один з одним, навіть голів обласних осередків, а займалася важливими речами, зокрема допомогою колегам з окупованих територій, адекватною позицією і закликом до всіх медійників щодо стандартів роботи у час війни, щоб Спілка була не предметом інтриг і розборок, чвар і непорозумінь, а сучасною європейською платформою для професійного діалогу і вироблення спільної позиції, плану дій, порядку денного, якщо хочете, в українському інформаційному полі. Саме ці першочергові завдання вкрай важливі для вирішення в час гібридної війни, яку проти нас веде Росія, і невід’ємним елементом якої є інформаційні війська.

Напередодні з’їзду «День» звернувся до головних претендентів на посаду голови НСЖУ з прохання дати відповідь на два запитанням: З якими, на вашу думку, найбільшими проблемами сьогодні зіштовхнулася Спілка?  Першочергові напрямки вашої роботи на посаді керівника організації?».

КОМЕНТАРІ

«СПІЛКА МАЄ СТАТИ НАЦІОНАЛЬНОЮ ПО СУТІ»

Олександр БУХТАТИЙ, головний консультант департаменту інформаційної політики АПУ, секретар НСЖУ:

— Попереду в нас — велика робота. Я хочу, щоб Національна Спілка журналістів стала Національною по суті, а не по формі. Повернути той статус, який був раніше, ще при Лубченку. Для цього маємо докорінно реформувати НСЖУ, вивести її із стану роздробленості й «містечковості», рішуче викорінити сталу практику кулуарності в прийнятті рішень, осучаснити її, надати нового потужного імпульсу, відкрити «нове дихання».

Вважаю, що агресія проти однієї редакції або члена спілки має розглядатися як агресія проти всієї Спілки. Рішуче негативно ставлюся до спільних проектів з Союзом журналістів Росії, адже треба почати з того, що він анексував нашу кримську організацію спілки журналістів. Не запропонував стати на облік в Ростові чи Москві, а просто грубо забрали наше відділення. Для мене кримське питання — один з пріоритетів, адже знаю багато журналістів з півостріва, які переїхали звідти, і їм було просто запропоновано влитись у київську організацію. Необхідно створити з них окрему кримську спілку «в екзилі». Відчуваю брак позиції і реальних справ чинний НСЖУ. Також хотів би порушити питання допомоги дітям журналістів, які загинули на війні. Щороку Президент підписує укази про допомогу дітям Веремія і Лабуткіна, але знаю ще кілька журналістів, які загинули як воїни і волонтери, і це питання слід підняти на високий рівень, що в наших силах.

Чи не найголовнішою проблемою Спілки зараз є відсутність колегіальності у прийнятті рішень. Секретаріат має виконувати функцію виконавчого органу, приблизно як Кабінет Міністрів, збиратися хоча б раз на місяць, за допомогою будь-яких засобів зв’язку — скайпу, електронної переписки, телефону. Минулого року, в рік війни і реформ, Секретаріат збирався всього лише двічі, що неприпустимо для організації такого рівня. Зараз уже п’ятий місяць 2017 року,  а Секретаріат ще не збирався. Рішення приймаються одноосібно. Крім того, Спілка віддалена від своїх членів, і в цьому недопрацювання юридичної служби НСЖУ, адже вони працюють лише на супровід грантів, не болить душа за редакції або журналістів. Для рішення цієї проблеми потрібно мобілізувати можливості обласних спілок, чути їх.

«БУТИ ЕФЕКТИВНИМИ У ПРАКТИЧНІЙ ДОПОМОЗІ ЖУРНАЛІСТАМ»

Сергій ТОМIЛЕНКО, чинний в.о. голови НСЖУ:

— Базовий ключовий виклик для НСЖУ як найбільшої журналістської організації — це бути сучасними, ефективними у допомозі журналістам. Спілка, як і суспільство, змінюється, перебуває в процесі реформування. Маємо багато дискусій всередині щодо стратегічних цілей, але намагаємось шукати консенсус. Так, деякі вважають, що певні сервіси і види допомог НСЖУ мають бути платними, наприклад, виписувати рахунки місцевим газетам за надання консультативної або іншої допомоги. Я це вважаю неприйнятним. Є розбіжності щодо діяльності у міжнародній площині. Я розглядаю зовнішні стосунки як інструмент дієвої допомоги журналістам, які знаходяться у біді. Ми змогли допомогти і звільнити з полону журналістів, вони заявили, що вони живі, здорові і на волі саме завдяки нашим крокам і проектам. Я думаю, що це ключовий аргумент і відповідь на нашу діяльність.

Крім декларації заяв, Микола Семена, Роман Сущенко та їхні родини отримують можливість юридичного захисту, матеріальної підтримки, але це відбувається за посередництво певних міжнародних безпекових проектів. Приймати в них участь — не самоціль, мета — використати їх як майданчик, заявити про пропаганду в російських медіа, допомогти українцям в окупації чи полоні. Така лінія залишиться і нашим пріоритетом на майбутнє — допомога в біді та постраждалим, відстоювання прав журналістів, боротьба з несправедливістю. Авторитет НСЖУ потрібно піднімати, а цього не зробиш без корпоративної солідарності, чого нам, на жаль, бракує. Ми плануємо залучати більше молоді, проводити навчання, інтегрувати починаючих журналістів у професію, і багато обласних спілок цим уже успішно займаються. На звинувачення у неколегіальності я відповідаю, що ми діємо згідно із Статутом. Між З’їздами працює Правління, куди входять авторитетні журналісти і очільники обласних організацій. Велика журналістська громада на пленумах виносить оцінки досягненням НСЖУ, також діє Ревізійна Комісія. У нас можуть бути різні погляди і гарячі дискусії, але в результаті завжди виходить консолідоване рішення.

«ОНОВЛЕНА СПІЛКА — НАША БОРОТЬБА ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ»

Гліб ГОЛОВЧЕНКО, секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення у Миколаєві, генеральний продюсер ТК ТАК TV:

— Сьогодні не тільки Спілка, а і журналістська спільнота зіштовхнулась з проблемою втрати довіри до професії журналіста. Вважаю, що головною метою саме НСЖУ має бути повернення не тільки авторитету, а й дієвості преси. Останнім часом виходить величезна кількість публікацій, але реакції на них не дочекаєшся — ні вибачень перед суспільством, ні відставок тощо. НСЖУ має стати координатором дієвості медіа, боротися за увагу до публікацій, особливо на регіональному рівні. Важливо, щоб реформовані комунальні ЗМІ навчилися боротися за свободу слова, адже важливо якісно змінити не тільки організаційні моменти, а й філософію. Мислити незалежно  — виклик для ЗМІ на рівні районів і регіонів. Я більше десяти років був секретарем в напрямку молоді, освіти, міжнародних стосунків, і збережу ці пріоритетні напрями. Важливим вважаю питання зарплатні журналістам, адже свобода слова має бути економічно обґрунтована, забезпечення першим житлом. Органи місцевого самоврядування часто нехтують тим, що мали б надавати за законом, і це знову ж таки питання авторитету, який би не дозволив їм залишати один на один журналістів з проблемами. Також пропоную розробити прес-карту НСЖУ як механізм заохочення редакцій, які виконують етичний кодекс і відповідально працюють, або відкликати її   як покарання для тих, хто не робить цього.

Спілка має відстоювати позицію і серед олігархічних медіа-груп, що їхні журналісти також мають виконувати всі професійні стандарти і принципи. Щодо скандального проекту «дві країни — одна професія» то переконаний, що маємо розширювати міжнародні стосунки, не зв’язуватися з однією безпековою організацією, досить концентрувати увагу на Росії. НСЖУ є членом Міжнародної федерації журналістів, з якою проводить спільний конкурс шкільних медіа, які ексклюзивно підтримує «День». Також членом Європейської Федерації журналістів, і потрібно вводити колег в цю поважну організацію, навіть в керівництво. Оновлена Спілка журналістів — це наша боротьба за незалежність, за можливість задавати свій порядок денний і в міжнародній площині.

Сьогодні на з’їзді НСЖУ 258 делегатів обиратимуть нового голову 20-тисячної організації. Журналісти «Дня» працюватимуть на події та повідомлять читачів про нового очільника Спілки й майбутнє організації.

Вадим ЛУБЧАК, Анастасія РУДЕНКО, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments