«Зірка» згасла...

«Зіркою став. Не очікував навіть» — заявив 29 вересня Вітольд Фокін перед засіданням Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування. А «зіркою» він став якраз через свої попередні заяви, які викликали хвилю обурення в суспільстві і політикумі. Саме тому, власне, на той час ще перший заступник глави української делегації Трьохсторонньої контактної групи в Мінську і був запрошений на засідання парламентського комітету — для пояснення своїх висловлювань щодо Донбасу.

Стосувалися ці заяви, нагадаємо, того, що особливий статус потрібно надати усьому Донбасу, включно з підконтрольними Україні територіями. Також Фокін виступив за повну амністію для учасників подій на сході. На його думку, такі кроки назустріч Росії підштовхнуть її відмовитися від місцевих виборів на окупованому Донбасі до повернення державного кордону під контроль України.

Втім, прихід на засідання комітету лише додало «зірковості» Фокіну, бо його позиція стала остаточно зрозумілою — навіть для тих, хто ще сумнівався. На питання, чи триває у нас війна з Росією, Фокін відповів: «Я не політик і зробити якесь визначення цього я не можу. Бо жодного підтвердження того, що там іде війна між Росією і Україною, поки що я не бачив». Проте він зазначив, що проти України воюють найманці з майже 30 країн світу, зокрема за підтримки військових Росії.

Після таких «зізнань» комітет Верховної Ради ініціював наступну постанову: «Верховна Рада звертається до президента України, керівника Ради національної безпеки і оборони Володимира Зеленського із закликом... засудити висловлювання і дії першого заступника голови делегації України в Тристоронній контактній групі Фокіна Вітольда Павловича і припинити його перебування у складі... делегації».

У постанові також зазначається, що Верховна Рада висловлює глибоке занепокоєння системними, цілеспрямованими й такими, які ставлять під загрозу державний суверенітет і національну безпеку, висловлювання і дії окремих членів делегації України для участі в Тристоронній контактній групі, зокрема першого заступника голови делегації Фокіна.

Спочатку відреагував керівник Офісу Президента Андрій Єрмак. «Моя особиста позиція — пан Фокін має піти з ТКГ», — написав він у ФБ, наголосивши, що Мінські домовленості, зокрема дипломатичні пастки, які були розставлені Москвою і на які погодилася тодішнє українське керівництво, дісталися нинішній владі у спадок. Тому вона вимушена з цим розбиратися і робить все що може в нинішній ситуації, ще раз наголосивши на українській позиції:

«Пункт 1. Так, у нас триває війна, в якій Росія — сторона конфлікту, а не спостерігач. І саме через це, а також через анексію Криму Захід застосував проти Росії санкції.

Пункт 2. Ми наполягаємо на повній деокупації і поверненні усіх наших територій, що тільки і може означати відновлення справжнього миру.

Росія повинна піти з нашої землі, забравши усе своє — армію, озброєні формування, військову техніку, окупаційні структури».

Згодом з’явилася реакція і самого Володимира Зеленського. Глава держави підписав указ, яким Вітольда Фокіна вивели зі складу делегації України в Тристоронній контактній групі й увільнили від виконання обов’язків першого заступника голови делегації України в ТКГ.

«Для президента є принциповим, щоб усі, на кого покладено виконання функцій від імені держави, завжди керувалися у своїй діяльності та висловлюваннях національними інтересами України й чинили справедливо. Президент констатував, що Вітольд Фокін відступив передусім від справедливої оцінки тимчасової окупації Росією Криму, міста Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей нашої держави», — йдеться в повідомленні на сайті Офісу Президента.

Символічно, що Фокіна звільнили із займаної посади рівно через 28 років після того, як він був відправлений у відставку з посади прем’єр-міністра України в далекому 1992 році (30 вересня). Ось як згадує про ті події перший президент України Леонід Кравчук, який наразі залишається главою української делегації в ТКГ, в своїй книзі «Перший про владу»:

«На перших порах Фокін активно виступав за незалежність України в рамках конфедерації колишнього Радянського Союзу. Він чомусь був переконаний, що Україні самій не вижити. Якось Фокін поїхав у Латинську Америку, де у нього був невдалий виступ, в якому він заявив про необхідність посилювати зв’язки з Росією. І коли це дійшло до України, то Верховна Рада серйозно запротестувала: мовляв, Фокін хоче повернення до Радянського Союзу. Коли він приїхав, його запросили на засідання парламенту і почали запитувати, але чіткої відповіді він так і не дав. Тому одразу виникло питання про його заміну. Це було рішення не президента, а Верховної Ради».  

Тобто позиція Вітольда Фокіна давно відома, тому сьогоднішнє його залучення до роботи в ТКГ — це питання відповідальності. Чинні керівники держави знаходяться у владі вже майже півтора роки, а отже події і рішення, які відбулися і були прийняти в рамках вирішення питання Донбасу, це вже їхня відповідальність, не дивлячись на «заслуги» попередників. Наприклад — призначення на посаду глави ТКГ Леоніда Кучми, послугами якого користувався і п’ятий президент, це відповідальність нинішніх високопосадовців. Так само як і призначення Вітольда Фокіна — це так само відповідальність нинішньої влади.