Зрада чи перемога?

Перш за все — «Мрію» не продали. Укроборонпром і ДП «АНТОНОВ» справді ведуть переговори про налагодження серійного виробництва Ан-225 з китайським інвестором. І дійсно 30 серпня вони мали щодо цього зустрічі у місті Лучжоу з керівництвом місцевого муніципалітету та менеджментом компанії Airspace Industry Corporation of China. Але за результатами цієї зустрічі, як відомо «Дню» з достовірного джерела в «Укроборонпром», ніяких конкретних контрактів щодо продажу, чи створення спільного виробництва підписано не було. Китайці хотіли (і хочуть) купити проектну документацію на «Мрію», а ми — продати другий недобудований екземпляр Ан-225, який вже майже 30 років припадає пилюкою в ангарах ДП «АНТОНОВ. На тому й «розійшлись». А щоб не повертатися додому з порожніми руками, підписали меморандум!

Те, що нове керівництво ДП «АНТОНОВ» шукає можливості поновити програму серійного виробництва Ан-225, — не новина. Ще на початку цього року про це в інтерв’ю порталу «ЛІГА.нет» заявив тоді ще перший віце-президент, а нині — президент ДП «АНТОНОВ» Олександр Коцюба. Він оцінив вартість цього проекту у 3—4 мільярди доларів, і заявив що певний інтерес до цього проекту демонструє інвестор з Китаю. Але Коцюба сумнівався, що ця компанія потягне такий дорого вартісний і складний проект. «Є певний інтерес з боку Китаю. Для них така сума цілком підйомна. Але поки це на рівні обговорення. «Мрія» цікава не тільки як унікальний комерційний перевізник. Такий літак прикрасить собою імідж будь-якої країни. Але для однієї компанії такі суми непомірно великі. Ми бачимо це як якийсь міждержавний проект», — пояснив тоді Коцюба. І в принципі переговори в Лучжоу, запевняє наше джерело, нічого нового не принесли. І можливо навіть залишились би непоміченими, якби не жага журналістів до сенсацій. Спочатку китайські журналісти не розібравшись  подали інформацію, що тепер знаменита на увесь світ «Мрія» вже їхня. Їх повідомлення підхопили російські колеги. Коли інформація дійшла до українського медіапростору, то вже булла ближчою до правди. Українські ЗМІ писали про те, китайці купили права на серійний випуск «Мрії». Невдовзі прес-служба ДП «АНТОНОВ» спростувала і цю інформацію, пояснивши, що 30 серпня в Лучжоу була підписана угода про співпрацю з китайською (а по суті, як вдалось з’ясувати «Дню» — гонконгською) компанією Aerospace Industry Corporation of China (не плутати з китайським авіамонополістом Aviation Industry Corporation of China AVICC) та керівництвом міста. «Таким чином, сторони висловили наміри щодо довгострокового співробітництва, яке передбачає на першому етапі  побудову другого модернізованого екземпляру літака Ан-225 «Мрія» в ДП «АНТОНОВ» і його поставку компанії AICC та створення на другому етапі спільного серійного виробництва Ан-225 в Китаї за ліцензією ДП «АНТОНОВ», — йдеться у повідомленні прес-служби. Також в ДП «АНТОНОВ» підкреслили, що на кожен етап буде підписано ще окремий контракт. Деталі будуть відомі відразу після повернення делегації з Китаю. Але, як підкреслив президент ДП «АНТОНОВ» Олександр Коцюба, й «мови про передачу  прав власності, технологій, чи продаж діючої літаючою «Мрії» не йде».

УЖЕ МАЙЖЕ 30 РОКІВ НА ЗАВОДІ АНТОНОВА ЗНАХОДИТЬСЯ ДРУГИЙ, НЕДОБУДОВАНИЙ ПЛАНЕР ЛІТАКА АН-225 «МРІЯ», ЯКИЙ КЕРІВНИЦТВО ЗАВОДУ АНТОНОВА ПЛАНУЄ ДОБУДУВАТИ ЗА РАХУНОК ІНОЗЕМЦІВ / ФОТО НАДАНО ДП «АНТОНОВ»

«Мрія» — це гордість українського авіапрому. Побудований у кінці 80-х років минулого століття, він і досі залишається найбільшим і найпотужнішим у світі транспортним літаком. Від часу свого першого польоту — у 1988 році —  авіалайнер виконав п’яв вихідних для країни як іміджеві так і фінансово контрактів. Перший комерційний політ «Мрія» здійснила 31 січня 2002 року зі Штутгарта до королівства Оман із вантажем 187,5 тонн продуктів харчування для американських військових, розташованих у країні. З того часу Ан-225 став у ряду з «Русланом» «робочою конячкою» в парку літаків «Авіаліній Антонова» завдяки можливості транспортування об’єктів, що раніше не можна було перевезти повітрям (локомотиви, 150-тонні генератори тощо). Можливість швидкого транспортування великогабаритних вантажів, що необхідні постраждалим від стихійних лих, забезпечило літаку репутацію цінного помічника для гуманітарних організацій. Але, попри унікальність та потужність «Мрії», Україна до сьогодні не мала замовлень на її виготовлення. Надто дорого коштує цей літак, з огляду на те, що є достатньо вузькоспеціалізованим — Ан-225 розумно використовувати лише коли є необхідність транспортування на далекі відстані великогабаритного вантажу, або вантажів надзвичайно великих об’ємів.

Навіщо Ан-225 знадобився китайцям? Експерт у сфері ринку авіації Богдан Долінце у коментарі «Дню» припускає, що інвестор хоче застовпити за собою технологію повітряного старту в космос. «Ця технологія повітряного пуску в Китаї сьогодні вже апробовується. Невеликі літальні апарати вони вже запускають в Космос з тих літаків, які вони самі виробляють. Можливо, їм потрібна «Мрія», щоб справді запускати ракети», — розповідає експерт. Принаймні в цьому він, за його словами, бачить більше логіки, аніж в припущеннях, що Китай буде його використовувати як засіб для транспортування вантажів. Нагадаємо, що Ан-225 було створено в першу чергу для потреб радянської космічної програми в частині транспортування вантажів, зокрема, космічних кораблів багаторазового використання «Буран» і компонентів ракетної системи «Енергія».

За словами Долінце, якщо українській стороні таки вдасться переконати Airspace Industry Corporation of China, і вона таки вкладе гроші в добудову другого екземпляра «Мрії» — то це буде однозначна «перемога» для української авіації. Адже, самотужки ми цього зробити не можемо, через брак коштів. «І я боюсь, що коли в нас такі гроші з’являться, Ан-225 уже не буде актуальним літаком», — каже експерт. А так, підкреслює Долінце, ми маємо шанс заробити гроші. які вкласти в розвиток серії літаків, які в нас активно розвиваються: Ан-178, Ан-70, тощо. Але, йдучи на цю співпрацю, ми справді ризикуємо. З огляду на те, що немає ніякої конкретної інформації щодо контракту, каже експерт, є ймовірність, що проект буде реалізований частково: китайці отримають те, що їм було потрібно — якусь технологічну, чи конструкторську інформацію, використають для виробництва своїх проектів, і в якийсь момент відмовитись від співпраці з українцями. «Я не знаю, чи врахований цей ризик в меморандумі, чи ні. Бо цей документ ніхто ще не бачив», — підкреслює  експерт.

Голова комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк вже зробив депутатське звернення на президента ДП «Антонов», щоб той роз’яснив що підписали в Китаї. В коментарі «Дню» він зазначив, що за наявною у нього інформацією повідомлення розповсюджені раніше ЗМІ не відповідають дійсності, але щоб остаточно з’ясувати ситуацію він зробив депутатське звернення. «Безумовно, без міжнародної кооперації українське літакобудування немає належної перспективи. Але це не означає, що ми можемо піти на поступки, які зроблять нас непотрібними закордонним партнерам через 5—10 років. Тому це дуже тонка справа. Ключові технології та виробництво мають бути в Україні», — підкреслив депутат.

В керівництві «Укроборонпромі» запевнили «День», що «ми зберігаємо і не продаємо свої технології, особливо «закриті». «В рамках спільного договору, який укладається між урядами одної і другої держави, є режим секретності. У цьому режимі ми і працюємо. Всі технології, необхідні Україні, зберігаються. Якщо згадувати приклад авіаносця «Варяг», то у нас не було необхідності в ньому, тим більше — ми не збиралися їх будувати. Тому було прийнято рішення — продати, — пояснив заступник генерального директора «Укроборонпрому» Олександр Стеценко. — Сьогодні німецький Deutsch продав сертифікат на випуск двигунів, повністю збудувавши виробництво в Китаї. І в цьому нічого страшного нема. Я хочу чітко сказати, що позиція Міністерства оборони — ті технології, які мають секретність для нашої армії, звичайно, зберігаються».