Главою АП може стати Сергій Ларін — політолог

Крім кадрових перетурбацій у Адміністрації Президента, учора відразу декілька інтернет-ресурсів повідомили про те, що заяви про звільнення з посад написали прес-секретар Віктора Януковича Дарка Чепак та директор Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України Андрій Єрмолаєв. Видання пов’язують цих осіб з екс-главою АП Сергієм Льовочкіним, указ про відставку якого вже є на офіційному сайті глави держави.

Про вплив перестановок у команді Януковича на нинішню ситуацію в країні «День» спілкувався з доктором політичних наук, завідувачем відділу політичних стратегій Національного інституту стратегічних досліджень Максимом РОЗУМНИМ.

- Пане Максиме, дайте свою оцінку останнім подіям в країні.

- Логіку останніх подій украй важко зрозуміти, якщо розглядати їх ізольовано. Утім, якщо говорити системно, то вони стоять наряду з іншими подіями, логіку яких ще недавно також прослідкувати було складно. Маю на увазі розгін пікетувальників у ніч на 30 листопада, різні спроби очистити Майдан (у тому числі, 11 грудня), надзвичайно дивний лист Міністерства культури до Української греко-католицької церкви... Так само сюди можна віднести і ті закони, які нещодавно були прийняти Верховною Радою і підписані Президентом.

Ці всі події супроводжувалися демаршем певних груп у владній еліті, найбільш публічною фігурою з яких є колишній глава Адміністрації Президента Льовочкін. Всі ці події, обумовлені не стільки загальнополітичними тенденціями, скільки внутрішньокорпоративною боротьбою всередині владної команди.

- На вашу думку, хто зараз може замінити Льовочкіна на посту глави АП?

- Мені здається, що найбільш близькою до істини є імовірність призначення Сергія Ларіна (заступник голови АП – Авт.). Призначати якихось інших публічних персонажів, тим більше, з неоднозначною репутацією, як-от Клюєва, чи Захарченка, було б надто демонстративно, нелогічно і дивно. Тим більше, як показує досвід останніх подій, після «інцидентів» настає період стабілізації: організатори замітають сліди. Для цього логічно  використовувати персон з поки що не публічною репутацією.

- А як ви прокоментуєте призначення Льовочкіна радником Президента?

- По-перше, це зробили,  щоб зв’язати йому руки. Така посада залишає під контролем його особисто і орієнтовані на нього групи чи особи при владі По-друге, є технічні моменти. Потрібно передати справи.

Що ж стосується публічного резонансу, то ця новина мала б продемонструвати публіці, що всередині владної команди зараз відбувається не війна, а елементарна кадрова ротація. Це надзвичайно важливо для збереження іміджу сильної влади, яка все тримає під контролем.

- Як ситуація, на вашу думку, розвиватиметься далі? Окремі експерти говорять, що Янукович взяв курс на встановлення диктатури в Україні.

- Нинішня ситуація в Україні дещо не відповідає класиці жанру встановлення диктаторських режимів. Мені, наприклад, вона радше нагадує партизанську війну. Особливість лише в тому, що партизанську війну веде не лише опозиція, але й влада. Мені здається, що «репресивні» закони —асиметрична відповідь влади на дії опозиції. І швидше, погроза, ніж реалізація.

Такий спосіб управління утвердився в Україні в період становлення тіньової економіки. Тоді апріорі намагались всіх зробити в чомусь винними і вразливими. Голосування 16 січня є, певною мірою, кульмінацією цього методу управління.

- У ЗМІ також з’явилася інформація, що начебто директор Інституту стратегічних досліджень, в якому ви працюєте, Андрій Єрмолаєв також подав заяву про відставку. Що вам відомо про це?

- Мені відомо те, що є в засобах інформації.

Але якщо це й відбулося, то в неробочий час. Відповідно, в Інституті я про це нічого не міг дізнатися. Але, думаю, що імовірність цього є. І вона чи не стовідсоткова. Єрмолаєв справді раніше говорив, що не залишиться працювати в Інституті після відставки Льовочкіна.