Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії.
Олександр Довженко, український письменник та кінорежисер

Як суспільство «перетравить» новий скандал?

Напередодні засідання суду над Пукачем 31 серпня, суддя Чернушенко виступив із шокуючою заявою щодо «справи Гонгадзе-Подольського»
30 серпня, 2015 - 16:09
Фото Руслана Канюки, "День"

Країну накриває черговий скандал. Відсторонений від виконання своїх обов’язків голова Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко днями зробив низку сенсаційних заяв. Не будемо детально зупинятися на сказаному, процитуємо лише невеликий фрагмент виступу судді, який стосується резонансної справи «Гонгадзе-Подольського». Одразу підкреслимо, що ми не є прихильниками тієї чи іншої сторони, але як видання, яке протягом багатьох років тримає руку на пульсі подій в цій справі, ми не можемо оминути сказане. 

«Перша справа, про яку я хочу вам повідомити, стосується вбивства журналіста Гонгадзе, - говорить у відеозверненні Антон Чернушенко. - Як відомо, ця справа розглянута судом першої інстанції і по ній ухвалено відповідний вирок, який сторона захисту оскаржила до Апеляційного суду міста Києва. З різних причин ця справа розглядається тривалий час в Апеляційному суді. Якраз по ній в травні 2015 року мене викликав заступник глави Адміністрації Президента пан Філатов і довів до мого відома позицію Президента про те, що вирок суду першої інстанції бажано залишити, як він висловився, «таким, як він є». Більше того, він зазначив про те, що по цій справі ні в якому разі не потрібно викликати до Апеляційного суду міста Києва в якості свідків колишнього президента України Леоніда Даниловича Кучму, а також інших осіб».

Пізніше заступник голови АП Олексій Філатов відреагував на звинувачення: «Про вигаданий тиск на себе Чернушенко згадав тільки тоді, коли в нього був проведений обшук і вилучено відповідні докази. Хоча суддя за законом зобов’язаний повідомити про будь-яке втручання в його діяльність, а не робити це тоді, коли його спіймали на гарячому, і він хоче предстати жертвою політичних репресій».

Насправді про тиск на суддів з боку Адміністрації Президента автору доводилося чути і раніше. Про це неодноразово заявляли потерпілий у справі – Олексій Подольський і його представник в суді Олександр Єльяшкевич під час судових засідань, звертаючись до суддівської колегії, щоб ті не виконували вказівки «згори». «Раніше ми відкрито на суді говорили про те, щоб головуючий суддя Степан Гладій і його колеги не виконували злочинних наказів з Адміністрації Президента, - коментує «Дню» Олексій Подольський. – А коли почався скандал з головою Апеляційного суду, ми одразу заявили, що рано чи пізно ці розборки всередині влади призведуть до того, що Чернушенко почне говорити. І ось це сталося. Він фактично підтвердив наші слова. Заява Чернушенко – це свідчення того, що Петро Порошенко береже Кучму від відповідальності і хоче залишити його безкарним. З іншого боку, це не означає, що ми захищаємо Чернушенка. Він був таким самим слугою системи, як колись Пукач. Просто його послуги виявилися більше не потрібними. Але це не означає, що по старим рахункам не потрібно відповідати. До речі, Пукач теж почав говорити правду не зразу, а лише тоді, коли його замовники відмовилися від нього».  

«Факт тиску по «справі Гонгадзе», про який повідомив у відеозверненні Чернушенко, є підставою для відкриття кримінального провадження у відношенні Філатова, - коментує «Дню» юрист-кримінолог, кандидат юридичних наук Анна Маляр. - І лише суд зможе достовірно дати відповідь на питання – був такий тиск чи ні. Але я не здивуюсь, якщо це правда. Оскільки «справа Гонгадзе» дивним чином затягується при нинішній владі так само, як і за попередників. Складається враження, що і цій владі вигідно не встановлювати істину по справі, хай я помиляюсь. Але справа ризикує знову перейти у спадок іншому президенту та іншому генпрокурору. Адже розкриття всіх подробиць вбивства зачепить не лише замовників, але й усіх, хто всі ці роки розслідував справу, а може, й когось, хто нині при посадах – хтозна».

А тепер детальніше про те, що відбувається останнім часом в самому суді. На відміну від певних позитивних сигналів на початку року, коли процес спочатку відкрили для журналістів і суспільства, а потім розсекретили більшу частину матеріалів справи, зараз, на жаль, спостерігаємо суттєвий регрес.

Перший момент. На засіданні 26 серпня Апеляційний суд оголосив перерву у розгляді справи до 11 години 31 серпня. Причина – до суду вже в другий раз не був доставлений засуджений Пукач, оскільки стан його здоров’я не дозволяє брати участь у справі. Крім цього, в суді не з’являється захисник Пукача – Григорій Демиденко. Адвокат підсудного вже тривалий час хворіє, через що судові засідання також неодноразово переносилися. У зв’язку з цим, після доручення суддівської колегії, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в місті Києві призначив Пукачу нового захисника Герасько М. Г. Але є один важливий нюанс – призначення нового адвоката не може відбутися без згоди самого Пукача. А підсудний раніше неодноразово заявляв, що він не хоче заміни свого захисника.  

«Маю серйозні підозри, що суддя Гладій, так само як колись суддя Печерського суду Андрій Мельник (Апеляційний суд і Генпрокуратура відмовляються розслідувати цей злочин), організував шантаж і тиск на Пукача, щоб той дав згоду на заміну адвоката Демиденка на іншого захисника – більш зручного і керованого замовниками, - наголошує Подольський. – Сподіваюся, діагноз хвороби Пукача не пов'язаний з наслідками жорстокої «виховної роботи» з ним в СІЗО СБУ. Зауважу, що жодного разу за 4 роки, коли тривав процес в першій інстанції, не було випадку переносу судового засідання у зв’язку з хворобою Пукача чи адвоката Демиденка. На останні засідання в апеляційній інстанції судді навіть вже привели на засідання нового захисника Пукача – Гераська (на період хвороби захисника Демиденка), якого називають адвокатом підсудного. Хоча мали попередньо винести про це рішення на підставі згоди Пукача. Але такої згоди немає».

Другий момент. Кричущим став той факт, що суддівська колегія спочатку заборонила ЗМІ вести пряму трансляцію з залу засідань, а потім взагалі вирішила видалити з процесу потерпілого у справі Олексія Подольського. Аргументи суду: «У зв’язку із продовженням потерпілим Подольським О. І. зневажливого висловлювання до суду, непідкорення розпорядженням головуючого судді, порушення порядку під час судового засідання, що свідчить про явну зневагу до суду, колегією суддів Апеляційного суду міста Києва прийнято рішення про видалення потерпілого Подольського О. І. із зали судового засідання до початку розгляду справи по суті, тобто до закінчення стадії розгляду клопотань». Перед цим суд ще встиг винести дві постанови про притягнення Подольського до адміністративної відповідальності з накладенням грошового стягнення в розмірі 1530 та 1700 грн. Пізніше громадський діяч навіть провів протестну акцію на розі Героїв Небесної Сотні та Банкової, щоб, за його словами, відчути солідарність громадян і зібрати кошти (обов’язкова умова – не більше однієї гривні з людини) для виплати виписаного штрафу.

«Судді діють повністю «по беспределу». Вибачте, але інакше я це назвати не можу, - коментує «Дню» Олександр Єльяшкевич. – По-перше, вони прийняли незаконне рішення про заборону прямої трансляції, мотивуючи це тим, що через неї Подольський поводиться відповідним чином. Але навіть незаконно і аморально видаливши потерпілого, судді не побажали скасувати рішення про заборону онлайн трансляції. Тому що вона повністю фіксує і викриває їх маніпуляції і фальсифікації. По-друге, Подольського по-суті видалили з процесу не тому, що, як кажуть суддів, він там щось порушував, а тому, що він заважав суддям прийняти завідомо неправосудне рішення на користь замовників політичних вбивств і насильства. Ви тільки вдумайтеся, вони зараз намагаються проводити засідання без єдиної живої жертви, видаливши її не на одне чи два засідання, а на цілу стадію. Більш того, його адвокати також не можуть знаходитися на засіданні, тому що їх договір з Подольським передбачає надання правової допомоги у судових засіданнях тільки в його присутності. Тобто судді всупереч Загальній декларації прав людини ООН і Конституції України позбавили потерпілого права на захист своїх інтересів в суді. І насамкінець, рішення з видалення Подольського вони ще й підробили. Потерпілий подав з цього приводу клопотання про залучення до матеріалів справи фактів підробки Гладієм судового рішення. Там додано відеозапис з чітко заявленими словами Гладія. Це потрібно для майбутнього розслідування, адже по-суті судді перетворили цей юридичний процес в фарс і знущання над потерпілим. Без нового складу колегії, після всіх подій і фактів, ніякої суспільної довіри до рішення Апеляційного суду не може бути в принципі. Судді себе повністю дискредитували».

«Дуже важливо, що судові засідання почали регулярно відвідувати спостерігачі ОБСЄ, - додає Подольський. – Кожного разу я їх інформую про свою позицію, і вони мене уважно вислуховують. Але остатнього разу вирішив ще і запитати у них – чи знають або чули вони про будь-який прецедент видалення з судового процесу потерпілого за недовіру суддям? Вони лише розгублено посміхнулися і знизували плечима... Якщо нинішня влада думає, що їй минеться всі ці фокуси, вона серйозно помиляється. Міжнародна спільнота все бачить і фіксує. Зокрема, це стосується і відомого листа члена Гельсінської комісії Конгресу США Стіва Коена до Президента України Петра Порошенка, який він написав ще в квітня цього року. Нагадаю вам, що суть цього звернення зводиться до того, що американський законодавець закликає українського Президента провести повне розслідування в трьох резонансних справах, за якими Гельсінська комісії США давно спостерігає, — згаданих Гонгадзе і Подольського, а також в справі замаху на життя народного депутата II і III скликань Олександра Єльяшкевича. Крім цього, Коен закликав Петра Порошенка зустрітися з Єльяшкевичем, щоб обговорити деталі розслідування злочинів. Але ніякої реакції з боку Порошенка досі немає. Я, звичайно, не хочу нікого залякувати, а тим більше, не бажаю проблем для своєї країни, але така поведінка не може залишитися без наслідків».

Третій момент. Дуже важливо пояснити слова Чернушенка, «що вирок суду першої інстанції бажано залишити, як висловився пан Філатов, «таким, як він є». «У справі Пукача постійно відбуваються дивні метаморфози, - окреслює свою позицію Анна Маляр. - Навіть сторона вдови Гонгадзе вже відступає від вимоги визнати вбивство замовним. Що ми маємо по справі на сьогодні? Незважаючи на розсекречення матеріалів справи Пукача, 30 носіїв інформації все ж таки продовжують перебувати під грифом «секретно». Чи є на тих носіях інформація про замовників вбивства – нам достеменно не відомо. Навіть не юристам кидається у вічі дивна кваліфікація дій Пукача. Його засудили не за вбивство вчинене на замовлення, а просто за  навмисне вбивство, яке він вчинив виконуючи явно злочинний усний наказ. Тобто, вирок, якщо він набере законної сили, не передбачає наявність замовників».

«Ще більше вражає позиція представника вдови загиблого журналіста, - продовжує Анна Маляр. - Яка спочатку оскаржила таку кваліфікацію, бо вважала, що це замовне вбивство, а нещодавно відкликала апеляційну скаргу, нібито тому, що у вересні мине 15 років з дня вбивства і Пукача випустять на свободу. Так, справді, за нашим законом, якщо минуло 15 років з дня вчинення особливо тяжкого злочину, а вирок до цього часу не набрав законної сили, обвинувачену особу звільняють від відповідальності. Але у справі Пукача так не вийде, бо він переховувався від слідства цілих 6 років. Тобто перебіг давності перервано. Тому в суду, та й у влади, чого там приховувати – це ж політична справа, є ще багато років аби за бажання затягти судовий розгляд. Чому сторона вдови Гонгадзе відступає від вимоги визнати вбивство замовним, можемо лише здогадуватись».

Показово, що ще в січні 2013-го, коли Печерський райсуд міста Києва засудив колишнього начальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС Пукача до довічного позбавлення волі за навмисне вбивство та перевищення службових повноважень, Пукач, на питання судді Мельника, чи погоджується він з вироком, відповів: «Я погоджусь, коли в цій клітці зі мною будуть сидіти Кучма та Литвин»... З того часу, вирок так і не набрав законної сили, оскільки були подані апеляційні скарги. Однак суд досі не перейшов до розгляду цих скарг по суті. Не дивлячись на те, що країна пережила такі бурхливі події і змінилася влада, наразі все ще триває підготовча стадія.  

«Справа Гонгадзе-Подольського» вже давно стала яскравим прикладом стану судової системи в Україні. І всі розмови про реформи в цій сфері досі позбавлені наповнення. Навіть після Євромайдану, коли були внесені зміни до законодавства, які пафосно називали судовою реформою, насправді, ситуацію не зламали.   

«Судова система з часів Януковича взагалі не змінилася, - говорить «Дню» колишній народний депутат Тарас Стецьків. - У нас в Україні суди – це класична контрреволюція, українська Вандея. Судді фактично зайняли кругову оборону і Президент, як і парламент, на жаль, цю Вандею руйнувати не хочуть. Тому, швидше за все, можна припустити, що Президент прийняв рішення не боротися з цією гідрою. Він вирішив скористатися Вандеєю, цими керованими в ручному режимі суддями, щоб точково приймати потрібні рішення в тому чи іншому питанні. В питанні «справи Кучми» це випливає у недопуску до судових засідань Подольського, не слухають аргументи Єльяшкевича, забороняють пряму відеотрансляцію і т. д. Те, що «справу Гонгадзе-Подольського» хочуть поховати – це очевидний факт навіть для людини, яка не заглиблюється в це питання. Мабуть, причиною цьому є те, що Кучма бере участь в Тристоронній контактній групі в Мінську від імені України, і в такий спосіб нинішня влада оберігає його від переслідування. Думаю, Кучмі були дані гарантії ще під час Помаранчевої революції, і ми бачимо, що ці гарантії переходять у спадок кожному новому Президенту».

«Головне – 12-й пункт перших Мінських угод від вересня минулого року, де передбачені персональні гарантії Кучмі, - додає Єльяшкевич. - Тому без відсутності позитивного для нього рішення Апеляційного суду по Пукачу, остаточно підтримувати зміни до Конституції, численні депутати від Сім'ї Кучми-Пінчука в парламенті, поспішати не збираються. А це може зруйнувати плани Петра Олексійовича на різке посилення президентських повноважень».

Можна продовжити описувати подробиці суду над Пукачем, але вся ця ситуація навколо «справи Гонгадзе-Подольського» доводить те, що в подіях 2013-2014 рр. переміг не люди Майдану, перемогли – люди сцени Майдану. Про це, зокрема, свідчить і ситуація із заявами судді Чернушенка. Як суспільство «перетравить» цей скандал? Ми то знали і давно писали про всі небезпеки, які чекають на тих, хто не хоче переходити на світлу сторону вулиці. Але часто і в журналістському середовищі, і в суспільстві, і в політикумі не звертали уваги на правду, або навмисно її замовчували. От і маємо результат. «Тож, на даний момент лише активна громадськість та потерпілий у справі ще один журналіст, який залишився живим (Подольський – Авт.), вимагають визнати це вбивство замовним та притягти до відповідальності не лише виконавця, а й замовників», - підсумовує Анна Маляр. Боротьба триває…

Іван КАПСАМУН, «День»
Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments