«Запускай Берлагу!»

В Києві в НСК «Олімпійський» відбувся з’їзд партії «ДемАльянс», члени якої позиціонують себе як право-ліберали.

«Ідеологія напевне буде найслабшим місцем нових політичних проектів, - коментує «Дню» політолог Михайло Басараб (№ 115 за 4 липня 2016 р.). - Найбільшою вадою проекту на базі «ДемАльянсу» вважаю те, що у заявлених завданнях і основних політичних принципах домінують класичні ліберальні цінності. Вважаю, що в нинішніх умовах України ці пріоритети повинні мати другорядне значення. Зараз питанням номер один для України має бути відсіч зовнішній збройній агресії. Адже Росія поставила собі за мету не Крим чи Донбас, а прагне знищити державність України. Середовище молодої політичної альтернативи мало б зосередити свою увагу сам на це. Сьогодні не час висувати на передній план класичні ліберальні цінності, якими переймається класичний і заможний європейський політик, який живе в спокійній державі без агресивних сусідів. Тому вважаю, що лібералізм в наших умовах це хибний орієнтир. Нам потрібен не єврооптимізм, а євро реалізм».

Народний депутат з фракції БПП Світлана Заліщук обрана тимчасовим співкерівником партії. Окрім цього, до правління партії за підсумками голосування обрано: Сергія Лещенка, Мустафу Найєма, Максима Черкасенка, Світлану Коломієць, Владислава Оленченка, Зою Буйницьку, Олега Дерев'янко, Вікторію Пташник та Андрія Длігача. Певним тривожним семафором для самого Президента має стати те, що до «ДемАльянсу» увійшли члени з його фракції в парламенті.  Сергій Лещенко та Мустафа Найєм, які потрапили до парламенту в складі президентської партії БПП, в певний момент почали проявляти явну опозиційність до Петра Порошенка.

«Отримувати місце в прохідній частині політсили, яку ти постійно звинувачуєш в злочинах, і, в той же час, йдеш за їхніми списками у ВР – це політична корупція, - пише у себе в ФБ Світлана Боднарчук. - Тому що заявляти про злочини влади і бути частиною цієї влади, перебуваючи в складі коаліції – це корупція, тому що приймати участь в маршах на захист міфічних порушених прав 0.1% населення країни, і не протидіяти знищенню 9 мільйонів сімей, яким, в результаті бурхливої діяльності уряду, необхідна допомога, бо вони не в змозі заробити навіть на комуналку, не кажучи вже про одяг, або відпочинок – це корупція».

На з’їзді нової партії Сергій Лещенко заявив, що найближчим часом в Україні таки відбудуться нові парламентські вибори, оскільки існуючий парламент не відповідає інтересам українців. Хоча, проводити вибори найближчим часом — справа досить спірна. Дійсно, нинішній парламент м’яко кажучи не найкращий із всіх парламентів, які були за всю історію незалежної України. Але проблема полягає в тому — чи сформована нині реальна якісна альтернатива цьому складу Ради? З цим проблема. Ми маємо не просто кризу парламенту, але й перш за все кризу якісної альтернативи. По факту так звані нові політичні проекти є всього тільки фасадом за яким існують абсолютно далекі до державотворення процеси.

Альтернативу Порошенку тепер має  скласти не конкретна персона, а низка начебто «нових» осіб.  Суспільство стомилось від старих проектів, замкнутих на конкретні прізвища. Політики минулого зробили свою «справу» і на їхнє місце мають прийти нові, але вже уражені отрутою залежності від олігархів, політики. Не дарма їх розкручували ті, хто мав реальний доступ до інформації і фінансів. Схоже, що ті хто «вів» цю когорту «перспективних» осіб, вирішив, що настав час «запускати Берлагу», як казав Остап Бендер у відомому класичному творі.