Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Долі майже 700 тисяч людей...

Про 75-ті роковини початку депортації українців
12 вересня, 16:35

Минулого року Верховна Рада ухвалила рішення у другу неділю вересня на державному рівні вшанувати роковини депортації автохтонних українців з Лемківщини, Любачівщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Західної Бойківщини.

9 вересня 1944 року в Любліні було укладено договір між Польщею і УРСР про «обмін населенням». Договір передбачав переселення українців з цих етнічних українських земель до України, а поляків — з України до Польщі.

Депортація українців у 1944—1951 роках проходила у три етапи: з 1944 по 1946 роки на територію УРСР депортували приблизно півмільйона українців, у 1947 році під час акції «Вісла» — 150 тисяч, у 1948-1951 роках ще понад 41 тисячу.

Всього було депортовано орієнтовно 700 тис. українців.

Загальна площа етнічних українських земель, з яких примусово виселили автохтонних українців, становить 19 500 км, з яких 3 500 км припадає на Лемківщину, 4 150 км — на Надсяння, 6 572 км — на Холмщину і 5 280 км — на Підляшшя.

КРУГЛИЙ СТІЛ

У приміщенні Київського національного університету ім. Тараса Шевченка відбувся круглий стіл «Вигнані з Батьківщини: відновлення національної пам’яті про злочин тотального виселення українців-автохтонів з історичних земель».

З вітальним словом виступили декан історичного факультету Університету Іван Патриляк, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир Вятрович, голова Світової федерації українських лемківських об’єднань Ярослава Галик.

Науковці говорили про відновлення національної пам’яті, про угоду, підписану в Любліні, про документи радянських і польських спецслужб тощо. Всього було 10 доповідей.

Учасники круглого столу, серед яких були делегації з інших областей, ухвалили резолюцію, у якій, зокрема, йдеться про визнання насильницького переселення українців Польщі до УРСР актом геноциду українського населення; про започаткування державної програми відшкодування втраченої під час переселенської акції власності; про започаткування відновлення українських культових споруд та пам’ятних місць у Польщі.

Після доповідей на третьому поверсі університету було відкрито виставку, присвячену депортації. Вона ще деякий час буде експонуватись в університеті, щоб студенти змогли глибше познайомитися з трагічною історією найзахіднішої частини українського народу. Виставка складається з 18 банерів. Виготовлено два примірники. Планується, що виставка побуває в різних містах України. Згодом буде передана для показу громадським організаціям, які забезпечать її ширше висвітлення на місцях. 

ПАНАХИДА ТА МІТИНГ-РЕКВІЄМ

На Алеї Героїв Небесної Сотні, біля Пам’ятного Хреста жертвам Голодомору та політичних репресій в Україні, відбулися панахида та мітинг-реквієм. У ньому взяли участь делегації з тих областей України, куди були депортовані свого часу українці, члени київських товариств, духовенство, народні депутати, громадські діячі.

Священники Православної церкви України та Української Греко-Католицької Церкви спільно відслужили панахиду.

 Учасники мітингу згадували про важкі випробовування, які довелось пережити їм чи їх батькам.

Громадські діячі наголошували, що виселення українців з історичних українських земель повинно отримати політичну і правову оцінку як депортація за етнічною ознакою.  Україна і Польща мають спільно на офіційному рівні засудити ті події як злочин.

Завершилось  відзначення 75 роковин початку депортації в Національному академічному драматичномуі театр імені Івана Франка.

Тут відбулася Пам’ятна академія, на якій виступили священники, державні та громадські діячі, депутати.

Після Академії присутні подивились виставу «Вигнані з раю» Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру. Це вистава-концерт, де прозвучало приблизно 20 лемківських пісень. У цих піснях — життя лемків від першого кохання, весілля, щастя материнства до потяга, що вивозить лемків з їх раю.

Із смаком поставлена вистава, чудове виконання пісень Галиною Баранкевич стали гідним завершенням меморіальних заходів.

До речі, про лемків і їх життя у перші роки депортації можна прочитати в матеріалі «Дня» «Історія одних переселенців» (див. № 200 від 17 листопада 2007 року )

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати