Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Допомогти врятувати історичну спадщину

Нам потрібен Національний заповідник «Родина Симиренків»
20 липня, 2018 - 12:06
ЛЕВКО СИМИРЕНКО
ПЛАТОН СИМИРЕНКО

Учасники Міжнародного конгресу україністів звернулися до Президента України з питанням щодо створення Національного історико-культурного заповідника «Родина Симиренків» у с. Мліїв, Городищенського району, Черкаської області. Лист вони надіслали і на адресу «Дня».


Вельмишановний пане Президенте!

Ми, учасники Міжнародного Конгресу україністів, звертаємось до вас із проханням допомогти врятувати історичну спадщину родини Симиренків — житлові і службові приміщення, споруджені в середині XIX століття, дендропарк, водойми, сотні гектарів угідь, на яких велась виробнича і дослідницька робота у с.Млієві, Орловці, Сидорівні, Ташлику на Черкащині, від руйнації, паплюження та нищення цієї унікальної святині, створивши Національний заповідник.

Саме тут, на Платоновім хуторі, зростали перші паростки українського підприємництва і закладались підвалини національної ринкової економіки. На черкаській землі провідники славетної української торговельно-промислової фірми «Брати Яхненки-Симиренки» ще на початку XIX століття розробили та впровадили в життя унікальну вітчизняну модель народного капіталізму, забезпечили добробут та соціальний захист всім працівникам. Видатні українські підприємці Симиренки та Яхненки в 40-х роках позаминулого століття побудували на Платоновім хуторі перші в Росії потужні, модерні цукровий та машинобудівний заводи. Впродовж кількох десятиліть фірма «Брати Яхненки-Симиренки» була монополістом у виробництві та торгівлі цукром не лише на теренах Російської імперії, а й на ринках Західної Європи.

У добу жорсткого нищення царизмом української культури перші національні меценати Симиренки фінансували видання майже всіх українських часописів, етнографічних та історичних наукових праць, надавали величезну матеріальну підтримку українським науковцям, письменникам, художникам, артистам та громадським діячам. Коштом Платона Симиренка здійснено також і останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Тараса Шевченка.

Визначний меценат Василь Симиренко протягом кількох десятиліть утримував на свій кошт упосліджену українську культуру, щорічно відраховуючи 10 відсотків від прибутку свого підприємства. Для національної справи перед смертю він заповів також всі свої величезні кошти, майно і нерухомість. Тривалий час Платонів хутір на Черкащині був центром української духовності.

Там у різні часи побували майже всі визначні діячі української культури — Тарас Шевченко, Михайло Максимович, Микола Костомаров, Михайло Драгоманов, Павло Чубинський, Володимир Антонович, Борис Грінченко, Микола Лисенко, Михайло Грушевський та багато інших.

Платонів хутір є також і колискою вітчизняного наукового садівництва та помології.

Ця земля подарувала Україні та світу двох визначних учених-садівників — Левка та Володимира Симиренків. Там створено і славетний сорт яблуні — Ренет Симиренка, який став нашим національним яблуком і нашою національною гордістю. Сьогодні на ньому базується майже вся економіка садівничої галузі країн ближнього і дальнього зарубіжжя.

Адже навіть окремо взятий кожен представник цієї родини зробив більше, ніж деякі інститути.

До святого місця — батьківщини Симиренків — їдуть люди зі всієї України і всього світу. Те, що вони бачать там, не засвідчує належну повагу, турботу нащадків про своїх великих співгромадян.

За роки незалежності з відродження національної спадщини Симиренківського роду направлено від громадськості сотні клопотань до різних гілок влади, але по суті дане питання до сьогодні залишилось без розгляду.

Вельмишановний пане Президенте!

Звертаємось і просимо Вашого авторитетного впливу на розв’язання питання щодо створення Національного заповідника «Родина Симиренків», що дасть можливість залучити інвесторів, розвивати туризм та його інфраструктуру, відкрити міжнародний візит-центр з метою дослідження і розвитку місцевих громад сучасної України.

Контактна адреса та телефони: симиренкознавці Микола Ковальчук, пров. Котовського, 1, кв.11, Городище, Черкаська область, 19500, тел. 097-063-90-01, Петро Вольвач тел. 0972639866.

З повагою

учасники Міжнародного Конгресу україністів

Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments