Фотографія — це медитація в миті.
Ернст Хаас, австрійський і американський фотожурналіст

Енергiя оптимізму і світла

Про «Мамая, який не відпускає», Віктора Цапка
16 червня, 2017 - 12:31
ВІКТОР ЦАПКО БІЛЯ ВЛАСНОЇ КАРТИНИ «КОБЗАР» / ФОТО АВТОРА

Унікальний фестиваль в Україні, десять років тому створений під знаком Мамая в місті Кам’янському (до перейменування — Дніпродзержинськ), з часом  набув статусу Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest». За традицією на колишніх землях Війська Запорозького щороку зустрічаються науковці, художники, поети і письменники, кінематографісти, музиканти з різних куточків країни, щоб познайомити спільноту зі своїми дослідженнями, новими творами, поділитися думками та враженнями. На початку червня відбулося святкування ювілейного «Мамай-festу». Його засновниця —  директор Музею історії міста, кандидат історичних наук Наталія Буланова зауважила: «Відкриття фестивалю збіглося з важливою для нас датою — 100-річчям надання Кам’янському статусу міста. Також місту повернуто історичну назву, відбулася декомунізація й ми нарешті отримали маркери української національної ідентичності. Про це ми тільки мріяли, коли розпочинали фестиваль. Нині святкуємо ще один ювілей — 100-річчя УНР, Української революції, чому, власне, присвячений «Мамай-fest». Ця тема є надзвичайно актуальною, коли триває російсько-українська війна, коли щодня гинуть люди, і нам потрібен історичний досвід для того, щоб Україна перемогла в цій страшній нелюдській війні».

Основу історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest» зазвичай становлять виставки образотворчого мистецтва. Цього року їх декілька. Наприклад, в окремій експозиції були представлені оригінали ілюстрацій Олега Кіналя до книжок В. Білінського «Князі Галицькі-Острозькі — будівничі держави». Це майже тридцять філігранно виконаних у сучасній інтерпретації портретів князів. Широко представлена дитяча творчість на конкурсній виставці «Козак Мамай та його пісня». Збірна художня виставка «Мамай: дух Степу та Волі» об’єднала понад 80 творів митців із Києва, Харкова, Тернополя, Дніпра, Кам’янського, Вінниці, Запоріжжя, Полтави та інших міст...

Енергією оптимізму та світла наповнила одну із зал музею персональна виставка члена Національної спілки художників України, живописця із Полтавської області Віктора Цапка. На ній представлено 24 полотна переважно великого формату з відображенням реального світу через символи Мамая та пейзажі різних місць України, де митцю довелося жити. Він народився у Херсонській області, зростав на Хмельниччині, де формувався як творча особистість. З відзнакою закінчив Одеське художнє училище ім. М.Б.Грекова, працював художником у Черкасах. Потім був петербурзький 12-річний період. Віктор познайомився з відомими майстрами, серед них був Феодосій Гуменюк, який для нього і досі залишається батьком живопису. Коли готувалися до виставки в Українському домі (Київ), Феодосій Гуменюк порадив молодим художникам: «Ну, ви, хлопці, живописом нікого не здивуєте в Україні. Ви намалюйте кожен по Мамаю». І Віктор Цапко почав створювати композицію Мамая.

1992 року, ще до Києва, картина потрапила на дніпропетровську виставку «Пан Україна» й одержала відзнаку. Митець зізнався, що відтоді Мамай його не відпускає. Скільки у нього картин такого плану, він не рахував, до того ж постійно продовжує пошуки нових втілень народного героя. Цього року він написав картину «Мамай з Майдану». Художник сам був активістом Майдану під час Революції Гідності. Цей образ співзвучний символічному зображенню Тараса Шевченка на картині «Кобзар», яка зберігається у фондах Музею історії Кам’янського і прикрасила обкладинку каталогу, надрукованого до персональної виставки В. Цапка за підтримки міської ради. Це перший каталог у житті художника, хоча на його рахунку дві персональні виставки в Україні (Київ, Полтава) та п’ять — за кордоном (Канада, США), де він жив протягом восьми років, потрапивши туди за рекомендації Ф. Гуменюка як автор виставки. Там його мистецьке життя було плідним, але бажання повернутися в Україну пересилило закордонні перспективи, і 2007 року майстер живопису повернувся на Батьківщину. Оселився на Полтавщині у творчому містечку митців. На кількох полотнах, представлених на виставці, зображена ця місцевість та її мешканці. Переважають зимові пейзажі, осяяні сонячним світлом. Енергія руху і тепла присутня в усіх картинах художника. Навіть непорушні скелі Карпат динамічні у пластиці й гармонійному поєднанні яскравих кольорів. Віктор Цапко належить до тієї групи художників, які від початку «Мамай-festу» і до сьогодні підтримують і втілюють ідею духовного розвитку України на теренах творчого проекту Кам’янського....

Нинішній фестиваль відкрив багато нових граней вивчення українського етносу в таких символах, як козак Мамай. Пізнання світу не має меж. Як сказав на відкритті виставки Василь Корчинський, свідомість треба плекати, вирощувати, щоб не було розриву між поколіннями, щоб, спираючись на минуле, створювати майбутнє. Такі процеси відбуваються в місті Кам’янському, де на тлі промислових гігантів формується і вже переконливо заявляє про себе український науково-творчий осередок.

Марія СЛОБОДЯНИК, Кам’янське
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments