Епiзод з радянського життя

Уся Україна святкувала 300-річчя возз’єднання зі «старшим братом». Завтра парад на Хрещатику, а нам, випускникам Київського топографічного технікуму, їхати на практику до Полтавської області. Загін наш «94» стояв у Нових Санжарах. Там нас розбили на партії, і моя партія, завантаживши речі і майно на підводу, через село Зачепилівку (батьківщина Бориса Олійника), Пологий Низ прибула до села Великі Солонці. Я мав аерофотопланшет, і вся округа була в моєму розпорядженні. Зйомка підійшла до селища Прогрес. Був спекотний день червня 1954 року. Повне сонячне затемнення. Ревла худоба. Страшно було споглядати те, що відбувалося. До північної частини селища прилягав парк. Чітко було видно проходи і рослинність. Я здивувався, і ми обійшли парк. На тлі парку виднілися літери «Ж» і «О». Довелося зробити зйомку. На півночі виднілися розвалини. Коли я накреслив план, мене перевезли до селища «Білики». Через два тижні навідалося до мене начальство й одразу оголосило мені догану за присвоєння своїх ініціалів об’єктам. Оскільки моє прізвище Крижановський, у зображенні парку знайшли і «ж», і «о». Нечуване нахабство. На щастя, була машина, і я повіз головного інженера Іванова і начальника партії Новочуба оглянути парк. Та парк виявився правильно зображений. Наказу ніхто не скасував, і він залишився у мене в пам’яті.