Книжка про особистості

Тримаю в руках ошатну книжку великого формату краєзнавчих нарисів «Унікальні люди Придніпров’я». Її автор, журналіст і краєзнавець Борис КОВТАНЮК в юнацькому щоденнику честолюбно написав: «Я буду письменником, а журналістика — це ті сходинки, якими піднімуся, щоб переступити поріг у літературу». І піднявся, і переступив... Він є автором трьох поетичних збірок та чотирьох книжок документальної прози. «Унікальні люди» — восьма.

Матеріали про яскравих особистостей почав збирати давно, працюючи фотокореспондентом, а потім заступником головного редактора всеукраїнського транспортного тижневика «Придніпровська магістраль». Часто бував у відрядженнях, зустрічався з людьми, цікавинки занотовував. Вийшовши на пенсію 2008 року, продовжував поповнювати список особистостей. Ось так і набралося 63 нариси, розподілені за розділами «Колекціонери», «Від колекції — до музею», «Майстри», «Диво-садиба», «Екстремали», «Окрилені музою» та «Особистостям немає ліку».

З приємністю серед героїв нарисів знаходжу своїх добрих друзів, колег, земляків: аматора-палеонтолога Віктора Дем’янова, вченого-іхтіолога Романа Новіцького, мандрівника-ентузіаста Сергія Гордієнка, щемливого поета Олександра Завгороднього. У книжці знайшлося місце також лауреатові Шевченківської премії, знаному письменнику Григорію Гусейнову із Кривого Рога й феномену із сільської глибинки Марії Дубині — автору фантастичних поем. Є тут і люди, чия творча діяльність не залишила байдужим особисто мене. Я писав у «Дні» про дніпровського колекціонера раритетної цегли Павла Маменка і хранителя сільських скарбів Василя Сідака із Дніпровокам’янки, що на Верхньодніпровщині.

Та й сам Борис Ковтанюк — людина неординарна. Він — власник чи не найбільшої у світі колекції фігур запорозьких козаків, організатор і керівник циклу краєзнавчих експедицій: «Запасний шлях «Із варягів у греки», «Козацький зимівник», «Дорогами Нестора Махна». У тому, що восьма книжка Бориса Ковтанюка побачила світ, є значна заслуга його дружини Людмили Василівни — першого помічника, читача і критика, редактора і комп’ютерного верстальника. Подружжя Ковтанюків на велосипедах можна зустріти не тільки в найвіддаленіших районах Придніпров’я, а й на морському узбережжі. Вони люблять пройтися і на веслах — по Дніпру, Самарі, Вовчій, Орелі та інших степових річках. Часто подорожують у переповнених електричках та автобусах, на авто, а то й пішки з рюкзаками за плечима.

Книжка вийшла у світ з нагоди 85-річчя створення Дніпропетровської області за підтримки обласної ради. Безумовно, автор не ставив на меті розповісти про всіх, хто відповідає навіть дуже високим вимогам видання, — унікальних, перших, єдиних, кращих в області, бо це — нереально, оскільки кількість героїв зросла б у рази. Він обмежився тематикою, яка є найближчою йому до душі й має широкий резонанс у суспільстві... Прочитавши книжку, яка, безперечно, зацікавить найвибагливішого читача, проймаєшся ще більшою любов’ю та повагою до рідного краю.

Неординарні люди в усі часи були об’єднавчою та консолідуючою силою суспільства — на них рівнялися, з них брали приклад, їх наслідували. Коли у нас є такі герої, значить, маємо перспективу на майбутнє! Книжка спонукає замислитися: «А що заважає мені бути кращим, ніж я є зараз?» У цьому — також своєрідна цінність видання, аналогічного якому ще не було ні в області, ні в Україні.

Книжку було представлено у Дніпропетровській обласній раді у присутності її героїв, кожен із яких одержав примірник з автографом. Надрукована вона порівняно невеликим накладом, тож уже постало питання про її перевидання масовим тиражем.