Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

Літній «післясмак» і невпевнена осінь

Вінничани — про речі, на які неможливо більше заплющувати очі
6 вересня, 2018 - 15:15

Павло КРАВЧЕНКО, викладач Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, кандидат історичних наук:

— Літо минуло, але в пам’яті залишилося безліч емоцій, бо історична літня школа «Долаючи радянське», яку ми провели вперше з колегами-істориками для старшокласників та студентів, показала, що наша молодь прекрасна — вона готова будувати країну, знаючи минуле і помічаючи горизонт майбутнього. Всього в історичній зміні взяло участь 28 людей, троє з них студенти з Маріуполя, решта — вінничани віком від 14 до 22 років. Публіка різношерста і різнопланова, але всі вони вміють критично мислити, вільні у своїх роздумах, а їхні думки коректні й інтелігентні. Кожен приїхав на зміну зі своїм проектом. Це була одна з умов їхньої участі у школі. Теми були різними: і політичні репресії, і Голодомор, і просто побут радянського минулого. Але кожна викликала жваву дискусію, з аргументами й переконаннями. Сподіваюся, що історична школа матиме продовження і наступного року ми її проведемо знову.

А поки доводиться нервувати через рясну політичну рекламу кандидатів у президенти. Це настільки популістично-примітивно, що навіть незручно говорити. Чи у них ідеї закінчилися, чи здоровий глузд? Соромно за таку «політичну еліту», яка окрім примітивізму не може нічого запропонувати. У державі величезна кількість роботи, а вони вже про вибори думають. Неухвалені законопроекти, збройний конфлікт на сході, який вимагає врегулювання, бо наші хлопці з дівчатами продовжують гинути, Олег Сенцов та інші в’язні Кремля — усе це болить, відчувається розпач, невпевненість. Моя єдина надія на нове покоління, їхній розум, силу духу і патріотизм.

Віктор КОСОБУЦЬКИЙ, сільський голова Павлівки:

— Торік унаслідок надзвичайної ситуації, що сталася у вересні на Калинівському арсеналі, в Павлівці постраждало 1105 дворів із 1482 існуючих. Нарешті цього літа за рахунок коштів з обласного бюджету павлівчани, які усунули пошкодження своїх осель власним коштом, почали отримувати компенсаційні кошти. На сьогодні вже виплачено 80% відшкодувань, решта — у процесі. Це позитивний момент, бо торік вдалося покрити першочергові витрати на заміну вікон та покрівель. Люди обурювалися, бо на ремонти витрачали власні кошти, а це не тисяча і не дві. Є й такі, які нічого не робили, бо не мали звідки. Так і зимували. Тепер, отримавши підтримку, почали ремонтувати помешкання.

Але без сюрпризів не обійшлося. В останній день літа ЦВК прийняла рішення призупинити роботу з проведення перших виборів у 102 об’єднаних громадах у жовтні цього року. Понад мільйон громадян стали заручниками цієї дискримінаційної ситуації. І ми одні із них! Уже підготували всі необхідні документи для об’єднання з Мізяківською сільською радою (а це села Мізяків, Мізяківська Слобідка та Павленки). А тепер що? Знову доведеться чекати...

Лариса БIЛОЗIР, депутатка Вінницької облради, голова ГО «Життя та розвиток громад»:

— В умовах медреформи більшість людей, які проживають далеко від обласних чи районних центрів, не можуть вчасно і якісно отримати невідкладну допомогу. У багатьох сільських ФАПах відбувається скорочення медичних працівників, а центри первинної медико-санітарної допомоги починають економити, адже медсубвенція тільки частково покриває видатки, скорочують витратну структуру віддалених амбулаторій та ФАПів. Зважаючи на це, на початку липня наша громадська організація розпочала безстрокову програму «Лікар у село». До мешканців віддалених сіл приїжджають лікарі й на базі місцевих ФАПів проводять обстеження. Ініціатива триває лише три місяці, а вже орієнтовно півтори тисячі громадян змогли пройти якісне медичне обстеження за місцем свого проживання. Лікарі відвідали 26 населених пунктів. Понад 800 людей з погіршеним зором отримали окуляри безкоштовно. Це, звичайно, не вирішить проблему захисту життя і збереження здоров’я вінничан. Але розумію, що діти порадіють, що вчасно попередили інфаркт у батька, внуки ще кілька років зможуть приїхати влітку до живої бабусі, а вісімдесятирічний дідусь прочитає, що написано в останньому номері районки чи газети «День».

Валентина ТКАЧУК, голова ГО «Територія мам», менеджерка проектів КП «Інститут розвитку міст»:

— По житті я оптимістка, тому про погане говорю мало або нічого. Легше про хороше і багато. Літо виявилось справді продуктивним: створення «Мережі громадських організацій «Місто змістів», проведення вже шостої акції на підтримку Міжнародного тижня грудного вигодовування, участь у підсумковій конференції програми «Демократична школа» та тренінгу для тренерів (тобто для мене, бо я і є тим самим тренером цієї класної програми), відвідування низки класних заходів та мотивуючих зустрічей. Це літо подарувало багато нових знайомств, зустрічей з чудовими людьми, які понад усе люблять те, чим займаються і надихають інших на круті справи. Щиро вірю, що і осінь буде не менш продуктивною.

Якщо про погане, то мене не радують ціни на житло. Я не знаю, скільки і як треба чесно працювати, щоб придбати квартиру. А нечесно не вмію. Болить війна, хоча від перегляду військового параду на День Незалежності табунами бігали мурашки. Мені важко читати аналітику про те, скільки людей виїжджає з України і скільки мріє про це, бо це розум, сила і міць, це ті, хто може творити, працювати і змінювати наші реалії. Мені сумно, коли з екранів телевізорів починають обіцяти ті, хто вже не раз обіцяв, але нічого не зробив, і плакати хочеться. Допомагають донька, чоловік, зрештою — моя голова, в якій постійно зароджуються якісь шалені ідеї. Є моя щира віра у краще та молитва, яка завжди рятує душу. Треба вірити і кожному робити на своєму місці все можливе.

Олеся ШУТКЕВИЧ, «День», Вінниччина
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments