Історії належить не судити, а пояснювати. Історія не суддя, а адвокат.
Бенедетто Кроче, італійський інтелектуал, філософ, політик, історик та літературний критик

Ловимо хвилю інвестицій!

Експерти — про бізнес та партнерські відносини з країнами Європи
27 липня, 2018 - 13:12

Ганна КРИСЮК, керівник українського офісу консалтингової компанії «East West Mentor UA»:

— Партнерські стосунки з нашими сусідами в напрямку бізнес-співпраці точно покращуються, бо ми — живий приклад того, що один із угорських бізнесменів — Золтан Хорват, вірить у співпрацю бізнесу наших країн, тому відкрив тут представництво своєї компанії — East West Mentor — і робить усе можливе, щоб зацікавити і своїх партнерів, які займаються бізнесом в Угорщині, налагоджувати мости дружби і співпраці з Україною. Нещодавно пан Золтан став представником торгово-промислової палати України, що показує відкритість та бажання співпрацювати також з українського боку. Щодо тенденцій, то приємно, що до самої України, її економічного та інвестиційного потенціалу є великий інтерес, і зараз ми вже маємо декілька запитів від Угорщини на українські продукти харчування, різні товари побуту, IT- послуги та інше.

Іноземці дійсно дуже обережні в питанні інвестицій до України, тому що поки що у нас не зовсім сприятливий клімат. Держава не дає гарантій, судова гілка влади бажає кращого, і Нацбанк постійно міняє умови по євровалюті й долару, які практично неможливо нормально вивести з України, отримуючи дивіденди від інвестицій. Більше того, є моменти рейдерства і спеціальних перевірок на підприємствах. Проте є і позитиви — це новий закон «Про валюту», який нещодавно підписав Президент, реформується судова гілка влади, і що найцікавіше — у нас з’явилося багато інвестиційних проектів, які можуть окупитися протягом трьох років. Це дуже цікавить наших інвесторів із різних європейських і азійських країн, в основному це енергетичні и будівельні проекти, тому віримо у швидкі зміни і позитивний результат для бізнесу обох країн. Україна найбільш конкурентна в експорті сільськогосподарської продукції, лісопереробній та металургійній галузях, а також секторі нафти та газу, якими цікавиться весь світ. Також хотілося б відзначити, що в Україні є багато цікавих стартапів з IT-розробок, і це цікаво інвесторам, бо за новітніми IT-технологіями майбутнє світу.

Надія МАЙБОГIНА, викладач економіки Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка:

— Щоб зрозуміти позитивні та негативні сторони інвестклімату в Україні, слід з’ясувати, що є для інвесторів «добре», а що «погано». Інвестори люблять, у першу чергу, стабільність правил гри, зокрема стабільність політичної кон’юнктури й законодавства. По-друге, вони люблять прозорість (відсутність корупції, ясність, чіткість стосунків з держслужбами). По-третє, інвестори вкладають туди, де буде високий прибуток, навіть незважаючи на високі ризики. Тепер, враховуючи вищеперераховане, подивимося,що в Україні вже є.

Стабільності поки що немає в політичній сфері. Наступного року будуть вибори, і хто знає, може, до влади прийдуть проросійські або антиреформаторські лідери. Плюс війна і загроза з боку Російської Федерації. Це великий ризик. З іншого боку, позитивним є те, що оголошено та впроваджується напрямок на євроінтеграцію.

Прозорість. Позитивним є те, що розпочато у всіх напрямках реформи, хоча впроваджуються вони дуже повільно. Варто відмітити впровадження лібералізації ринків. Наразі дуже потрібна реформа землі — зняття мораторію на продаж землі, який очікується вже після того, як буде сформований новий парламент. Зняття мораторію сприяє інвестиціям у сільське господарство. По-друге, потрібна реформа в енергетичній сфері — це зробить ринок прозорим, але процес тривалий, він зачіпає інтереси олігархів та звичайних людей. Найголовніше для прозорості — це подолання корупції. Тут найперше завдання — люстрація суддів. Позитивним є те, що вже прийняли закон про антикорупційний суд та інші антикорупційні структури. Як вони запрацюють — питання часу.

Ще позитивним є реформа держзакупівель (система Prozorro). Однак є політичні сили, які намагаються нівелювати цей ефект (закон «Купуй українське»). Позитивним є також реформа в системі ПДВ. Це суттєва реформа, яка встановлює справедливі правила повернення ПДВ від держави. Ще позитивним є те, що наразі є проект закону щодо антиофшорних заходів. Якщо він буде, то, разом з обов’язком декларувати свої статки держслужбовцями, посилить виведення капіталу за кордон.

Також позитивним є те, що вже є закон про приватизацію держмайна. На сьогодні в Україні орієнтовно 3 тисячі держпідприємств (для порівняння — в Польщі орієнтовно 300). Забезпечення прозорого механізму продажу цих активів теж сприятиме надходженню інвестицій. Разом з іншими реформами це буде значний ривок в економіці, бо приведе до лібералізації багатьох ринків.

Отже, підсумовуючи про прозорість правил гри, — реформи розпочато, за останні чотири роки зроблено більше, ніж за попередні 23. З іншого боку, реформи дуже повільно впроваджуються, бо чиниться опір з боку парламенту, а також тому, що немає політичної волі. Єдиний мотиватор — це тиск з боку МВФ та міжнародних партнерів.

Щодоо прибутковості Україна має високий потенціал у багатьох галузях. У нас порівняно значне населення — тобто є великий споживчий ринок, географічне розташування, робоча сила, природні та кліматичні ресурси. Найбільш прибутковими галузями є, в першу чергу, транспортно-логістична інфраструктура. По-друге, сільське господарство. Третє — інновації в енергетиці. Четверте — машинобудування та інше.

Зараз Україна не в змозі наздогнати європейські країни. Проте існує слушна думка від експертів, що Україна може стати другим «Китаєм» для ЄС, тобто бути центром промисловості.

Любомир КУЗЮТКІН, керівник юридичної консалтингової компанії EXPATPRO:

– Наразі спостерігається збільшення інтересу інвесторів до України, що зумовлено невеликим рівнем зарплат за достатньо розвинутого людського капіталу, дешевими ресурсами та можливістю використання спрощеної системи оподаткування. Але основними проблемами для інвестування залишаються військова агресія на сході країни, політична нестабільність та високий рівень корупції. Реформування податкової служби та митниці – найгостріші питання для іноземного бізнесу для подальшої успішної роботи.

Також звертаю увагу на нещодавно прийнятий Закон «Про валюту і валютні операції», який запроваджує ліберальні принципи валютного регулювання. Основними є: «дозволено все що не заборонено» та «нагляд за дотриманням лімітів, замість контролю за операціями». Хоча за НБУ залишилися дуже широкі повноваження для встановлення обмежень на випадок криз, уже зроблено великий крок для подальшого поступового скасування решти валютних обмежень та вільного руху капіталу зі свободою проведення валютних операцій. До того ж, скасування складних і заплутаних бюрократичних процедур є приємною новиною для іноземних інвесторів. Серед основних позитивних змін є скасування граничного строку розрахунків за зовнішньоекономічними операціями у 180 днів, скасування валютного контролю для операцій на суму нижче 150 тис. грн., скасування санкцій за порушення валютного регулювання у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності при порушенні строків закриття контрактів, скасування необхідності реєстрації кредитів (позик), наданих нерезидентами. Крім цього, нещодавно в Україні набули чинності комплексні зміни до законодавства України, якими було запроваджено механізм укладання та реалізації корпоративних договорів (договори про реалізацію корпоративних прав) для учасників акціонерних товариств, товариств з обмеженою та додатковою відповідальністю. Основними цілями таких корпоративних договорів є врегулювання відносин для вирішення питань управління компанією, запобігання та вирішення конфліктних ситуацій, розподіл прибутків та питання фінансування. Очікується, що особливо ефективним буде застосування такого інструменту між партнерами, які мають рівні пакети акцій (часток) для запобігання виникнення патових ситуацій при прийнятті рішень. Також можливі варіанти укладання договору між міноритарними акціонерами для реалізації погоджених дій для захисту своїх інтересів у взаємовідносинах із контролюючими акціонерами або укладання договору між мажоритаріями для об’єднання з метою створення контрольного пакету акцій і розробки єдиного підходу для управління компанією.

Дар’я ЧИЖ, Літня школа журналістики «Дня»-2018
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments