Насичений січень і плани на літо

Артем КОСТЮЧЕНКО, голова ГО «Молоді Ініціативні», Скадовськ:

— З хорошого — як громадський активіст, я помічаю, що скадовчани дедалі сильніше ідентифікують себе як українці, як люди, які прагнуть змінювати місто, країну і, насамперед, себе.

Останніми тижнями в місті ми обговорюємо зміни у правилах для підприємців, які здійснюють сезонну торгівлю на набережній, та зміни у законодавстві стосовно туристичного збору. Але основною темою є бажання місцевої влади зробити реконструкцію центральної частини міста. І зробити це — без обговорення проекту з громадою. Скадовськ готується до виборів президента та мера міста, від яких буде залежати літній оздоровчий сезон. А ще тепла зима дозволяє проводити роботи з благоустрою вже зараз, будується гандбольний майданчик, підприємці ремонтують літні заклади.

Крім того, на громадських обговореннях з підготовки літнього сезону було презентовано соціологічне дослідження від ГО «Молоді ініціативні» щодо визначення думки відпочивальників про сферу послуг у Скадовську та Лазурному. Такі дослідження допоможуть створити стратегію розвитку туристичної галузі, систематично та поетапно реалізовувати її.

Юрій АНТОЩУК, голова фонду «Об’єднання»:

— Закінчився січень і можна трохи подумати над тим, як почався 2019 рік, як пройшов перший місяць. Зазвичай підбивають підсумки року, але 2018 рік був настільки насичений, що всі дати та події перемішалися та утворили одну нерозривну глибу минулого. А перший місяць 2019 року — він був тільки що.

Насправді, я дуже чекав початку січня з надією відпочити у першій його половині від усього. Але вийшло інакше. Вже з самого початку місяця — відрядження до Донецької області, багато заходів, зустрічей, консультацій та роботи. З одного боку — це добре, коли робота є. З іншого боку — рік розпочався, а я вже відчуваю втому. І це погано. Перебування зі сім’єю — це відпочинок від роботи, і це добре. Але доволі мало часу на сім’ю через навантаження — це погано. Проте для мене бути зайнятим діями — набагато краще, ніж бездіяльність. Тому, можу сказати, що хоч січень і розпочався бурхливо — я готовий до такого темпу.

Микита КОНЦЕВИЙ, змінний помічник (Херсонський морський торговельний порт):

— Із позитивного маю відмітити створення єдиної Помісної православної церкви в Україні. Це неймовірно важливо, передусім для мене і моєї сім’ї — віруючих людей, які й на сьогодні залишаються парафіянами так званої УПЦ МП. Тому виділив би цю подію як позитивну. Нарешті з’явилася можливість поставити крапку в цьому складному для багатьох питанні.

Ще, з позитивного, можу виділити деякі покращення в інфраструктурі міста та, як наслідок — комфортне проживання у ньому. Але зміни незначні, тому відношу їх скоріше до нейтральних.

З негативного — однозначно дорожчання життя у всіх сферах. Це стосується і комунальних послуг, і продуктів харчування, і цін на пасажирські перевезення. Також відмітив би з негативних явищ масову трудову еміграцію. Вона зачепила багатьох моїх знайомих та друзів.

Наталія ЗИКОВА, громадський діяч, Скадовськ:

— Останнім часом стараюся відігнати від себе тривожні передчуття. Щось агресивне, войовничо темне витає навколо.

Одні люди не бажають спілкуватися. Інші — переважна частина пенсіонерів — жалкують за далеким  минулим і мріють про повернення до радянських часів. Треті, частина чиновників на місцях, всіляко протидіють реформам, особливо децентралізації.

Мене бісить вкрай низький рівень інформаційної безпеки, особливо серед сільського населення. Телеефір несе негативну інформацію.  Мають місце проросійські настрої в прикордонних районах. Люди не знають і не вірять, що позитивного відбувається в країні, в Херсонській області. Невже відповідальні особи цього не бачать?

І все-таки позитивного більше.

Навколо мене є небайдужі люди, з якими можна і в розвідку йти. Ми оптимісти. Основна наша діяльність — волонтерство за різними напрямками. Одні організовують допомогу армії, інші надають безоплатну юридичну допомогу тим, хто цього потребує, треті — активізують населення для розвитку громад, четверті опікуються екологічними проблемами району.

Ми самокритичні, якщо робимо помилки, стараємося їх виправити. Безперервно, вчимося новим технологіям залучення громадян до активного життя та навчаємо інших. Віримо, чим більше буде таких, як ми, дієвих, небайдужих, хто прагне на місцях зробити щось гарне, яскраве не тільки для себе, а і для інших, — країна зміниться.