Не треба Чисорі давати другого шансу

Поступово вщухають пристрасті навколо бою Віталія Кличка і Дерека Чисори, який дивилися в прямому ефірі понад 20 мільйонів українців. Усі вони бажали перемоги землякові, видатному спортсмену, витриманій та чемній людині. І, чого гріха таїти, більшість воліла бачити Чисору на підлозі рингу. Бо душила злість за кривду, яку той вчинив перед боєм як Віталію, так і його братові Володимиру. Віталій виграв беззаперечно, але пересічні українці не вважають поразку Чисори за очками належною сатисфакцією. Схоже, до такої думки схиляється й сам Віталій, говорячи про можливий другий бій з африканцем із Великобританії.

Як на мене, даремно. Про Чисору треба забути, як про нічний жах, і йти далі. Не треба давати цьому покидькові шансу вийти в люди. Чимало моїх знайомих аж стогнуть: ну чому Віталій або Володимир не врізали Чисорі в пику чи хоча б не плюнули в неї. Але ж тоді вони відразу опустилися б до його рівня... Ну, не навчені наші люди плювати в обличчя людині, котра навіть заслуговує на таке. Чисора цього тільки й чекав: брудної бійки, диких криків, скандалу. Хто знає, чи не травмувалися б у них брати, а що вже забруднилися б, то це точно.

Бокс — це спорт. Він має свою історію, свої правила та естетику. За всіма канонами боксу Віталій Кличко, продемонструвавши неабияку витримку, переміг. В історії він залишиться благородним чемпіоном, а про Чисору згадуватимуть як про гидкого скандаліста, котрого за дикі вчинки вигнали з боксу (щиро сподіваюся на це). Тож і кажу: не треба провокаторові давати другого шансу.

Та Віталій не лише переможець. Як на мене, він здійснив справжній подвиг. Не віриться, але ж йому йде 41-й рік! Чисора молодший на 12 років. Це ціла епоха в боксі. Але він, маючи неймовірну мотивацію — перемогти Віталія та увійти в історію боксу як переможець великого спортсмена, будучи молодим, надзвичайно дужим і геть позбавленим звичайних людських моральних цінностей та будь-яких комплексів, так і не зміг нічого вдіяти з Віталієм. Між тим, той ще перед боєм травмував ліву руку, тож змушений був діяти в дещо незвичній для себе манері. Перемога в цій ситуації спортсмена такого віку — то таки подвиг. Тут слід зважати ще й на те, що Чисора плюнув в обличчя Володимирові не просто так. Ця хитра, невихована людина збагнула, що ляпас Віталію не досяг мети. Вивести того з рівноваги не вдалося. А знаючи, які у братів стосунки, він перед самим боєм плюнув у Володимира саме тому, щоби роздратувати Віталія. Він сподівався, що тоді боксу не буде, а буде бійка, в якій шансів у нього більше. Віталій подарунком йому не відповів.

І все ж, є чимало людей, які твердять, що от, приміром, Майк Тайсон такого не стерпів би. Так, Тайсон і жінок ґвалтував і вухо в суперника відкушував... На це рівнятися? Та ось що каже тепер сам Тайсон: «Бокс і моє его забирали мій розум. Я був молодий, усе відбувалося надто швидко, у мене не було можливості розвиватися. Я був засранцем, божевільним, одержимим, схибленим. У першій половині свого життя я сам себе руйнував. Я радий, що ще живий...» Чи потрібні нам такі? До речі, з висоти прожитих років колись біснуватий Майк заявляє: «Брати Клички все роблять правильно, і таких, як вони, більше не буде».

Більше того, нещодавно популярний спортивний журналіст із Польщі Пшемислав Гарчарчик на 49-му з’їзді WBC зустрівся з екс-чемпіоном та обговорив з ним можливість проведення турніру для легенд боксу, тим, яким уже за 40 років. Тайсона зацікавила така ідея. Однак він наголосив, що запросив би на турнір усіх, за винятком старшого Кличка. «За віком він підійшов би, але я не хотів би відвідувати своїх давніх приятелів у морзі», — сказав легендарний скандаліст.

Українці мали змогу дивитися бокс на телеканалі «Інтер». Перед боєм і після нього подію коментували спортивні фахівці, й не тільки. Краще б вони цього не робили. Спочатку на українців фахівці наганяли страху: мовляв, Чисора може виграти, надто вже він небезпечний. У важкому дивізіоні виграти, в принципі, може будь-хто й у будь-кого, бо надто потужні у спортсменів удари. Пам’ятаєте, яким лантухом був славетний Леннокс Льюїс після удару Рахмана в Африці... Тож експертам краще було б піднімати дух українцям після свинського вчинку «британця», а не додавати страхів. Особисто я був переконаний, що бій пройде всі 12 раундів, але за очками впевнено переможе Віталій. Перебіг останніх боїв підказував: брати досягнули таких висот в оволодінні боксерською майстерностю, набули такого досвіду, що можуть контролювати перебіг бою з будь-яким суперником і перемагати за рахунок класу, а не відчайдушного наступу та обміну страшенними ударами, які не минають марно. Згадаймо сумний приклад Мухамеда Алі (Кассіуса Клея)...

Про манеру Кличків свідчить і бій Володимира зі ще одним нервовим скандалістом із Великобританії — Девідом Хеєм. Той бій усі фахівці назвали найкращим у кар’єрі Володимира. Він провів його, мов шахову партію. Крові теж не було, але була впевнена боксерська перемога над дуже сильним і нахабним супротивником. То чому Віталій мав діяти інакше? Упевнений, бій із Чисорою в суто боксерському аспекті теж був одним з найкращих у його кар’єрі. Та експерти на «Інтері», поспіхом віддавши належне нашому героєві, левову частину часу присвятили... виправданню Чисори. Мовляв, той грає роль поганого хлопця. І це нормально, і багато хто так робив, і нічого страшного в цьому нема... Особливо прикро було чути це з вуст чарівної жінки й видатної спортсменки Аліни Шатернікової. Триразова чемпіонка Європи і дворазова чемпіонка світу з боксу, мати хлопчика, по суті, захищала скандаліста, мотивуючи, що так робив і видатний Мухамед Алі. Проте відомо, що Алі ніколи не плювався і не давав ляпасів, а лише розпускав язика. Однак думаю, що йому зараз, як і Тайсону, соромно за ту поведінку.

Та не лише Шатернікова, а й головний редактор українського журналу «Ринг» Ігор Вітько доводив: погані хлопці в боксі не зайві.

Прикро, але спроба головного редактора газети «День» Лариси Івшиної поглянути на поведінку Чисори з погляду моральних цінностей, звичайної людяності успіху в студії не мала. А шкода. Бокс — це спорт, а не театр. І ляпас тут є реальним, а не театральним. Наше життя і так переповнене насильством. Воно б’є через край і з екранів телевізора й кіно. Братам Кличкам вдалося зробити, здавалося б, неймовірне: вони облагородили професійний спорт, показали, що боксер — не тупий забіяка чи мішок для биття, а переконливо довели, що він може бути благородною, розвинутою людиною, яка поважає не лише себе, а й суперника і глядачів. Бокс дивляться наші діти. Їх не обманеш, для них Клички — справжні герої. І от вони бачать, що героєві можна дати ляпаса, плюнути в обличчя. А дяді й тьоті з екрану телевізора їм кажуть: Чисора грає роль поганого хлопця, це не страшно, так має бути...

І наостанок. Невеликого розуму Чисора дуже швидко зрозумів, що перегнув палицю і може втратити все. Тож розродився листом, у якому пише: «Моїй поведінці немає прощення, а моїм діям немає виправдань. Я визнаю, що мої дії були абсолютно непрофесіональними. Тепер, з холодною головою та після всього, розумію — мої дії у вихідні були невиправданими, і я глибоко збентежений усім тим, про що пишуть ЗМІ. Як професіональний боксер, я повинен поводитися належним чином зажди, особливо контролювати свою агресію. Я принизив багатьох людей у суботу ввечері, в тому числі й себе, мені щиро шкода».

Упевнений, що більшість українських телеглядачів зрозуміли це і без покаянних зізнань Чисори. І це дало змогу ще раз оцінити перемогу Віталія. Перемогу — більш значущу, ніж просто спортивну...