Осінь як новий старт

Осінь ще по-літньому тішить теплом, але вже нагадує про себе холодними ранками. Як завжди, восени в Тернополі відбувається Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют». Цього року вже вчотирнадцяте. 17 вересня його відкриває колектив Тернопільського академічного обласного українського драматичного театру ім. Т. Шевченка прем’єрою трагікомедії П. Ар’є «Слава героям» у постановці режисера, заслуженого діяча мистецтв України В’ячеслава Жили. Велике дійство зібрало тернополян у четвер на Театральному майдані, де в рамках відзначення Дня рятувальника відбулася акція «Запобігти. Врятувати. Допомогти». Були представлені кращі зразки пожежно-рятувальної техніки, охочі спілкувалися з людьми, які завжди готові прийти на допомогу, та навіть спробували себе в ролі рятувальника.

Сергій СИНЮК, письменник, краєзнавець, член Національної спілки письменників України, м. Шумськ:

— Цього тижня дві епохальні події в моєму житті, від яких душа радіє і серце співає. Передав у видавництво книжку, над котрою працював три роки. Важкість полягала в тому, що вона не художня. Це, можна сказати, сільськогосподарська публіцистика. От, нарешті, я ту книжку віддав і зітхнув з полегшенням. Правда, зараз відчуваю певні ознаки «післяпологового авторського токсикозу», але це вже не страшно. А оскільки конвеєр вже запущений, то їду на книжковий форум до Львова, де представлятиму дві книжки, які буквально нещодавно вийшли, — ще «теплі». Це збірка краєзнавчих повістей, які називаються «Точки дотику», друга книжка — перша спроба такої популяризаційної історії нашої волинської книжної культури. Вона так і називається «Тисячоліття волинської книжності» і простежує найцікавіші явища літературного процесу, книжкової і бібліотечної справи на Волині з ХІ по ХХ століть. Є одна така напруженість, але приємна робоча напруженість — це підготовка до заходу, якого ще не було на Тернопіллі, зокрема, і в Україні взагалі — Західноукраїнський форум творців і шанувальників туристичної та краєзнавчої книжки «Книжний гостинець», що має відбутися 27 вересня у Всесвітній день туризму в Кременецькій центральній бібліотеці ім. Ю. Словацького і територіях, прилеглих до неї. На це свято вже погодилися приїхати провідні письменники з великої Волині і великої Галичини. Серед них — Володимир Лис, Надія Гуменюк, Юлія Бундючна, Петро Кралюк та ще декілька імен солідних і потужних. Оскільки Кременеччина надзвичайно приваблива в туристичному плані, то ясна річ, що саме там давно треба було започаткувати такий захід. На щастя, у співпраці з керівництвом відділу обслуговування бібліотеки ім. Ю. Словацького такий захід придумали, і тепер його проводимо.

Леся ГОРЛИЦЬКА, співачка, композитор, диригент, вчитель музичного мистецтва ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, м. Бучач:

— Якщо говорити про приємне в моєму особистому житті, то це довгоочікувана прем’єра кліпу на слова пані Валентини Гуменюк з Іспанії «Будь навік благословенна» на мою музику і моє виконання. Пісня присвячена 25-й річниці Незалежності України. Хоча із запізненням, але приємно, що вона все-таки вийшла цього тижня у світ. Іще однією приємною подією цього тижня для мене є те, що я написала пісню «Український рід» на слова Богдана Мельничука. Моя донечка в одинадцятому класі, і вже приємні клопоти, пов’язані з випускним. Десь далеко там бачиш цей випускний, і ось така пісня, що присвячена матері як благословення для своєї доньки. Це такі приємні події, які відбулися в моєму творчому житті. Зараз радісно від того, що дійсно робота вдалася. Позитивні емоції переповнюють, і про погане не хочеться думати. Попри те, що на сході України триває війна, хочеться бачити, щоби жителі нашої області і України були щасливими, щоби в серцях панувала радість, а якщо радість з Богом, то буде і благословенне життя. Між іншим, в планах вже запис наступної пісні «Я починаю ранок із молитви». Мелодія вже написана. Теж на слова Богдана Мельничука і, можливо, десь вже на цьому тижні буду говорити з аранжувальником, щоби ми починали працювати над цією піснею. Отож хочу сказати: якщо ми будемо всі починати ранок із молитви, з Божим Ім’ям, то тоді прийде і мир до нашої країни. А зараз, мабуть, Україна цією війною на сході проходить якесь очищення від того, що було накопичення за минулі роки прагнення до якогось багатства, до матеріалізованого світу, яке переважало в наших людей. Мусимо пройти через це очищення, і Господь дасть благословення для нашої землі, те, про що ми мріяли, надіялися декілька років тому,  коли був Майдан. Тому я бажаю всім віри в наше краще майбутнє, щоби ми насправді були щасливі і жили в радості в нашій країні. Процвітання нашому місту, області, Україні і Божого благословення всім.

Андрій ЛЕВЧУК, директор Краєзнавчого музею, м. Кременець:

— Перш за все, як директору музею, мені приємно, що в нас буде Wi-Fi. Ми апробовуємо обладнання, що надасть сигнал по всій території нашого закладу, а він в нас великий — тисяча квадратних метрів, товсті стіни, але хочемо поставити роутер, щоби у вільному доступі був інтернет. Таку послугу безкоштовно надаватимемо відвідувачам нашого музею. Добре те, що ми вже готові до зими. Міська рада виділила кошти, і ми змогли поміняти котел, бо в нас була проблема з опаленням. І ще гарна новина: недавно зателефонували із сусіднього села Підлісці, що межує з Кременцем, і повідомили про те, що релігійна громада вирішила передати нам фігуру Святого Миколая, котра датується кінцем ХІХ століття. Ми її відреставруємо і виставимо у залі музею. Це ще такий плюс, що люди починають з музеєм нашим працювати, передаючи експонати, і це для мене як директора дуже знаково. Тішимося, що обласна рада виділила нам 218 тисяч гривень на ремонт фасаду, але погано, що мусимо чекати, проходячи усю процедуру, щоби взяти кошти. А це — зволікання, тоді як ми могли би вже щось робити.

Людмила ПУТЬКАЛЕЦЬ, журналіст філії Національної телекомпанії України «Тернопільська регіональна дирекція»:

—  Добре, що вже завершується спекотна пора. Метушливе літо трохи втомило. Отож, як не дивно, хочеться осені. Для мене осінь — це новий старт, можливість розпочати нову сторінку свого життя. А новою сторінкою має стати захист кандидатської дисертації. Коли це буде, наразі точно сказати не можу. Але дисертація на завершальному етапі. Пишу про аналітично-публіцистичні програми телебачення.

Погано, що війна в Україні не припиняється, гинуть люди. Хочеться, щоб нарешті настав довгоочікуваний мир. Також погано те, що економічна ситуація залишається складною, підвищуються ціни, але не зарплати, більшає безробітних. Через це багато українців планує виїжджати за кордон. Українські родини готові залишити тут все і податися в чужі краї. У Сполучених Штатах Америки, до речі, про емігрантів набагато краще дбають, ніж в Україні про своїх. Проте хочеться надіятися, що в нас також буде все добре.