Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Поки не пізно...

15 квітня, 2005 - 00:00

Сьогоднішня доля Нікітського ботанічного саду (НБС) — одного з найстаріших і найкрасивіших в Україні, з багатою колекцією різноманітних цінних декоративних, плодових, технічних та лікарських рослин — хвилює багатьох, а особливо екологів і біологів. Фактично відбувається знищення безцінного зеленого скарбу, що створювався кількома поколіннями вчених протягом без малого двох століть! Від території ботанічного саду відторгаються ділянки, на них ведеться будівництво приватних будинків і котеджів... Складається враження, що справи НБС нікого не стосуються. Звертають увагу лише на вигоду, гроші. Хочеться голосно заявити: «Зупиніться, панове, поки не пізно зберегти національне надбання України!» Однак, думаю, лише закликів до сумління замало. Верховна Рада має розглянути на парламентських слуханнях питання про Нікітський ботанічний сад у числі інших злободенних екологічних проблем та ухвалити відповідну постанову.

Людмила ЛИТВИНЕНКО, кандидат біологічних наук, Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ