Це сувора діалектика – щоб піти далі, треба знати, звідки йти.
Джеймс Мейс, американський історик, політолог, журналіст, професор Києво-Могилянської академії, дослідник голодомору в Україні

Польоти уві сні та наяву

Уперше за вісім років Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема представив у Києві прем’єру «Марк Шагал. Сьома свіча»
2 листопада, 2012 - 00:00

Польоти з ангелом уві сні та наяву ЄМДТ відбулися на сцені театру «Сузір’я». Спектакль «Марк Шагал. Сьома свіча» Зіновія Сагалова поставив художній керівник театру Авігдор Фрейдліс. Цю роботу колектив присвятив 125-річчю від дня народження відомого художника Марка Шагала.

Режисер поставив нелегке завдання — поєднати буденність та Вічність, проте йому вдалося це зробити переконливо, незважаючи на обмаль сценічного простору і декорацій. А чудова гра Олександра Герасимчука в ролі Шагала довершила роботу постановника, створивши колоритний образ неординарного митця.

Роль дружини художника Белли та Янгола зіграла актриса Марія Самойленко. Насправді, дружина була музою та янголом-охоронцем Марка Шагала упродовж усього його життя. Зі смертю любої дружини весь світ втратив для нього барви: майстер дев’ять місяців не брав до рук пензля! Він ніби втратив крила. Проте живопис для Шагала, як казав сам митець, був «віконцем, через яке він міг полинути в інший світ». Тож це віконце прочинилося знову, даруючи світові безмежну любов його душі, яка вабила глядачів поринути в дивовижний світ його мрії — туди, де все єдине.

Шагал пережив скрутні часи еміграції, здобув визнання у Франції, яка прихистила його. Проте все життя подумки повертався до рідного Вітебська, черпаючи натхнення в милих серцю спогадах дитинства.

У спектаклі є ще двоє персонажів: матуся Марка та Лушка — «Люція-Революція». Із цими невеличкими, проте дуже яскравими ролями чудово впоралися актриси Тетяна Баранець та Юлія Кубіна. У динамічній п’єсі гармонійно поєднані ліричні сцени, запальний єврейський танок і драматичні епізоди, музика та спів... Коли вистава закінчилася, глядачі завмерли, ніби очікуючи продовження феєричного дійства...

Незважаючи на відсутність власного приміщення, театр ЄМДТ існує вже 22 роки! Кожна постановка несе глядачеві послання любові сердець злагодженого колективу. Де кожен актор, окрім театральної діяльності, займається і реквізитом, і квитками, й іншими життєво важливими питаннями діяльності театру.

Відчуваючи щирість і невибагливість художнього керівника театру Авігдора Фрейдліса, друзі-однодумці намагаються підтримувати його. Хтось надає своє приміщення для репетицій, хтось допомагає з орендою залу для вистави. Фрейдліс, обираючи репертуар, керується передусім загальнолюдськими духовними цінностями: «Ми позиціонуємо себе як театр усіх націй, рас і релігій!» Віддаючи належну шану європейським театральним традиціям, не забуває про єврейський національний колорит. Сьогодні Фрейдліс продовжує традиції театру Грановського, Міхоелса та Мойсея Гольдблата — свого діда, котрий ще до початку Другої світової війни очолював Київський державний єврейський театр ім. Шолом - Алейхема.

Варто зазначити, що спектакль про Шагала — перша за останні вісім років (!) постановка Фрейдліса в очолюваному ним театрі. Хоч за цей час він, як запрошений режисер, поставив шість різних вистав у Росії, Білорусі й Казахстані. До речі, ЄМДТ першим в Україні поставив п’єсу Лесі Українки «На руїнах», комічну оперу Д. Менотті «Телефон» англійською мовою. Чудова традиція розпочинати сезон із прем’єри свідчить про те, що Єврейський музично-драматичний театр ім. Шолом-Алейхема не просто існує, а з любов’ю дбає про свого глядача. Можна тільки побажати їм дочекатися власного приміщення. Адже своєю багаторічною копіткою працею колектив довів, що заслуговує на це.

Марія БОЙЧУК
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments