«Потрібен політичний прагматик»
Я вважаю, що найважливішими рисами майбутнього президента України повинні бути:
1. Достатня фахова підготовка.
2. Значний життєвий досвід.
3. Високі моральні та духовні якості.
4. Державний стиль мислення.
5. Міжнародне визнання.
6. Прогнозованість і здатність об'єднати націю.
7. Знання, що таке український криміналітет і як із ним боротися.
У 1999 році серед кандидатів у президенти такими рисами володів Євген Кирилович Марчук, але, на превеликий жаль, це зрозуміли трохи більше 8% виборців, які прийняли участь у першому турі голосування.
Яким має бути політичний курс майбутнього президента?
Глибоко переконаний, що вийти на траєкторію стійкого економічного розвитку держави можна лише спираючись на стійку політичну систему. Тож дуже хотів би, щоб майбутній президент був із команди політичних прагматиків, які сповідують соціал-демократичну ідеологію. Враховуючи особливості українського менталітету, вважаю, що соціал-демократичний напрямок трансформації українського суспільства має найкращі перспективи тому, що значною мірою відповідає нашим умовам, традиціям та здоровому глузду нашого народу. Тільки соціал- демократичні цінності гарантують побудову в країні демократичного суспільства, заснованого на ідеях соціальної справедливості та громадянської солідарності.
На мое глибоке переконання наступний президент повинен бути:
1. Патріотом. Бо людина, яка не любить власний народ, його мову, культуру, звичаї, нічого доброго для України та її народу не зробить.
2. Рішучим. Бо нерішучий не зможе захистити державу від спекулянтів і злочинців.
3. Справжнім главою держави, який:
— зможе зацікавити (саме зацікавити, а не змусити — бо, як довела практика, примусом багато не досягнеш) бюрократію працювати прозоро і вивести з «тіні» 50% економіки, щоб підняти заробітну платню бюджетникам, пенсії та допомогу на дітей у 2-3 рази;
— приділятиме увагу екології, здоров'ю населення, щоб припинити подальше вимирання українців;
— стимулюватиме українські ЗМІ, кіно, театри, книги;
— не допустить розпалювання міжнаціональної та міжрелігійної ворожнечі;
— не буде підтримувати жодну з церков, бо церква відокремлена від держави;
— повністю забезпечить дітей усім необхідним для їх фізичного й духовного виховання, бо діти — майбутнє нації і держави.
Випуск газети №:
№82, (2004)Рубрика
Пошта «Дня»