Про новий спосіб мислення

1986 року в Радянському Союзі було оголошено перебудову. Відтоді вже 34 роки Україна спочатку у складі СРСР, а потім, з 1991 року вже як самостійна держава, намагається реформувати економічні відносини в країні. Виходить не дуже.

Упродовж 34 років триває обговорення теорії побудови держави. Політики, вчені, теоретики і практики сперечаються: чи продавати держмайно, чи роздавати землю, чи знижувати податки або підвищувати? Всі ці суперечки абсолютно марні, оскільки ніхто з цих теоретиків і практиків не пропонує реальних реформ.

На мій погляд, тільки одна реформа миттєво принесе плоди у вигляді підвищення життєвого рівня українців. Ця реформа передбачає створення держави на основі лібертаріанських цінностей. При цьому впроваджувати ідеї вільного суспільства треба не тому, що це викличе збагачення українців, а тому, що це дає свободу людям, а вільні люди будуть щасливі з причин духовної і матеріальної свободи.

Основний Лібертаріанський принцип вимагає негайного припинення насильства держави над людиною. Основне насильство, скоєне державою над людиною, — це стягування податків з вартості виробленої працівником продукції або з наданих послуг.

Все, що зробила людина, є його особистою власністю. І держава не має права забирати частину цієї вартості для свого існування.

Багато хто думає, що либертаріанство взагалі заперечує держава. Насправді либертаріанство — це лише спосіб мислення і воно передбачає можливість такого виду суспільного устрою, як держава, побудованого на підставі особистої свободи, наприклад, на основі принципів геономікі.

Американський економіст Генрі Джордж вважав, що людина є власником створеного ним продукту і ніхто (навіть держава) не може відняти частину цього продукту у вигляді податку. У нас же, як і в усьому світі, держава приходить у кінці звітного періоду і забирає частину виробленого продукту (або послуг) для свого існування (поліція, медицина, освіта тощо).

Земля, її надра, водні ресурси, повітря належать громадянам цієї держави і тільки люди, які ними користуються, можуть платити за це податки.

Не можна оподатковувати те, що людина створила своєю працею — товари і послуги.

Якщо ми розділимо бюджет України на її площу, то ми отримаємо близько 2 грн з квадратного метра. Саме така плата за метр квадратний, оплачена тими, хто ним користується, наповнить бюджет на ту ж суму, якою зараз наповнюється бюджет, за рахунок податків з виробництва.

Крім землі, деякі люди використовують надра, водні ресурси, забруднюють повітря, тобто користуються ресурсами, які належать всім громадянам держави.

Одночасне впровадження принципів лібертаріанства у всіх сферах життя людей пов’язано з потужною перебудовою, і важко провести це впровадження правильно і безболісно.

Поступове, покрокове впровадження принципів звільнення від податків на працю можна провести, замінивши насамперед податок на додану вартість (ПДВ) податком на землю.

Прості підрахунки показують, що замінити ПДВ можна запровадженням абсолютно незначного податку на землю або збільшенням існуючого. Власники виробничих приміщень, площ, сільгоспугідь будуть платити абсолютно природну плату за землю, а не за те, що вони виробляють продукцію.

Другим етапом можна було б ввести заміну податку на прибуток, який також є проявом насильства над працівником. Такі ж за величиною надходження до бюджету можна отримати за допомогою збільшення податку на землю.

Далі — скасування прибуткового податку, як податку, який нахабно віднімає у виробника частину його праці. При цьому земля може бути як державною, що здається в оренду, так і приватною.

Навіть передача землі в приватну власність не скасовує її державну приналежність і стягнення податку на землю в цьому випадку є виправданою її приналежністю до всього народу цієї держави.

Поступове збільшення податку на землю необхідно доповнити введенням податку на повітря (це податок на автомобілі по літражу двигуна, податок на шкідливі речовини, що викидаються виробництвами, тощо).

Введення податку на те, що і повинно обкладатися податками (загальна земля, вода, повітря), дуже швидко і абсолютно безболісно змінять економічні відносини між людьми та державою і приведуть до підвищення рівня життя.

Противниками таких перетворень в оподаткуванні можуть бути тільки люди за шестиметровими парканами, які володіють величезними угіддями; люди, які роз’їжджають на автомобілях з п’ятилітровими двигунами, власники лісів, озер, річок, шахт, нафтовишок та інших неоподатковуваних або оподатковуваних копійчаними податками багатств України.

Заміна податків на працю єдиним податком на землю підвищує ефективність використання земельних ресурсів, хоча це вже наслідок правильного оподаткування, а не його мета.

Немає іншого принципу побудови держави, сприятливого для більшості людей. Це показує досвід України, де немає гармонії у відносинах держави і виробника товарів і послуг. Відсутність гармонії починають демонструвати останнім часом навіть заможні держави, побудовані за принципом оподаткування праці. Ми намагаємось дотримуватись традицій Заходу, які існують сотні років, не розуміючи, що саме ці традиції найбільше гальмують всю цивілізацію.

Тільки либертарінство і на першому етапі мінархізм (обмежена держава) зроблять Україну заможною державою і покажуть решті світу шлях руху до ідеального суспільства. Ми повинні не плентатися в ар’єргарді світових подій, а сміливо проводити реформи, засновані на гуманізмі, які зрештою мають підвищити рівень життя громадян України.