Які ж несвоєчасні рішення можновладців... Коли вони за що-небудь, нарешті, після довгих сумнівів вирішують взятися, життя вже пішло вперед, і вони знову залишаються перед розбитим коритом.
Павло Скоропадський, український державний, політичний і громадський діяч, останній гетьман України

Про справи міські

21 квітня, 2007 - 00:00

Цього тижня респонденти «Дня» приділяли більше уваги справам міським. Наприклад, візит посла Молдови до Вінниці, політичні перипетії в Криму або, зрештою, подорож по Донецькій області значно привабливіші для пересічних громадян. Напевне, набридли вже незгоди у владі. Про це та про дещо інше читайте у нашій постійній рубриці «ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?»

Оксана ТУПАЛЬСЬКА , журналіст (м. Вінниця):

— 45 мільйонів євро виділив Євросоюз для Молдавії. За ці гроші Молдавія прокладе собі дорогу до європейської спільноти. Зокрема, молдавани проведуть реформу освіти і видадуть книги про права людей, а ще прокладуть нові дороги. Останнє має приємну причетність до України і зокрема до Вінниччини. Співпраця між нашими державами стане тіснішою і особливо в тих регіонах, які межують. Так у Вінниччину надійде частина цих коштів. Посол Молдови вже віддвідав Вінницю, і розпочались переговори про обмін кадрами та капіталовкладення у вінницькі асфальтні заводи, яких є півсотні. Також вінницькі шляховики навчаться робити дороги за європейськими стандартами. Неприємно, що ПАРЄ взялося на своїх дебатах розглядати справу про політичну ситуацію в Україні. Це тиск на рішення Конституційного Cуду. Внаслідок цього українці можуть змінити своє ставлення до Євросоюзу і євроінтеграційних процесів. Бо з дій ПАРЄ виглядає так, що для них демократія — це контроль над внутрішньою політикою держав-членів і претендентів. А найнеприємніша подія тижня, яка сталася зокрема у Вінниці — це загибель 12 людей в маршрутному автобусі. На жаль, немає можливості, щоб відокремити вантажний транспорт від пасажирського.

Сергій ВИННИК , політолог (м. Сімферополь):

— Можливо, в жодному місті України немає таких прихильників граффіті, як у Сімферополі. Наприклад, десятки кілометрів огорожі вздовж траси до Сімферопольського аеропорту розписані конкурсними малюнками школярів. Серед них багато осмислених і справді майстерних, навіть якщо пасажири тролейбусів, автобусів і машин побіжно поглянуть на них, то отримають щире задоволення. Чого там лише не написано й не намальовано! Цілі побутові або казкові фантастичні картини, упереміж із рекламою та міцними висловами. Інколи малюнки й написи оголошують один одному цілі війни. І це, хоч би як там не було сумно, зображає строкатість і суперечливість громадської свідомості у Криму. Довгі ланцюги гаражних стін, які спинами обернені до залізниці, розписані передвиборними лозунгами ще з 2004 року, хоч комусь вони здаються актуальними досі. Мер Сімферополя Геннадій Бабенко назвав авторів «граффіті» найнебезпечнішими ворогами міської інфраструктури. І задля направлення цієї стихії в упорядковане русло, міська рада оголосила конкурс граффіті, зажадала ескізів, обіцяючи визначитись, на яких саме стінах шалені художники можуть залишати свої витвори.

Під стать їм існують і групи «флешмоберів» — людей, які зображають цілі театральні сцени в непередбачуваних місцях. Нещодавно, вони перелякали всіх відвідувачів Центрального універмагу Сімферополя. Змовившись заздалегідь і розосередившись у залі, вони зобразили озброєний напад зі стріляниною, для чого хтось картинно викидав уперед руки з відстовбурченим, як пістолет, вказівним пальцем, а інші при цьому — кому випала роль бути «підстреленими», — падали «замертво». Не дивно, що багато хто з відвідувачів, не зрозумівши у чому справа, відразу ж у страху накивали п’ятами з магазину...

Своєрідних «флешмоберів», лише політичних, нагадують у Криму й деякі «громадські рухи». Так звана молодіжна організація «Прорив», лідер якої громадянин Росії Олексій Добичін уже був депортований із України до Росії за те, що разом зі своїми подвижниками зобразив «перекопування Перекопського перешийку» й тим самим символічно натякнув на відокремлення Криму від України, днями зобразила «депортацію із Криму символіки всіх українських партій». Приблизно 20—30 осіб із прапорами прилюдно повкидали до кузова автомобіля партійну й державну символіку, автомобіль після цього повільно проїхав метрів двісті, таким чином зобразивши виїзд із Криму.

У зв’язку із цим прес-служба КРО партії «Наша Україна» заявила, що «начальник виборчого штабу «Нашої України» в Криму, народний депутат Володимир Шкляр, обурений бездіяльністю прокуратури та СБУ стосовно так званої молодіжної організації «Прорив». При цьому у Криму, де вищезгадана маргінальна організація діє неприкрито й нарочито епатажно, вони відчувають себе безкарно.

Артем БУЛГАКОВ , системний адміністратор (м. Донецьк):

— До поганого відношу політичну ситуацію в Україні. Невизначеність погано діє на економіку країни, на громадян, та й на країну загалом. Набридли суди, розгляди, суперечки й пікети, вже не хочеться чекати два місяці, щоб почути чергове розпливчате формулювання від Конституційного Суду, з якого нічого не буде зрозуміло. Хотілося б швидше дізнатися результат щодо проведення чи не проведення виборів: тобто або ми готуємося до них, або ні, а всі проміжні сварки й суперечки просто втомлюють. Я вважаю, людям набридли сварки політиків за владу — адже очевидно, що це в основному головна мета всього, що відбувається. Час подумати й про народ, який тим часом стікається до стратегічних «політичних об’єктів» і цілими днями намагається повторити Майдан, якого вже не буде.

За всім цим хорошого якось не помічаєш, а воно, проте, є. Добре вже те, що настала весна, що на деревах вже з’являються листочки, і що можна подорожувати, що я й планую зробити найближчими вихідними. Цього разу відкриваємо нове «непізнане» місце в Донецькій області, і це дуже добре, адже таким чином відкриваєш для себе регіон, в якому прожив усе життя.

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ