Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.
Іван Огієнко, український вчений, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог

Прощальний гудок із тоталітарного минулого

19 листопада, 2004 - 00:00

Перипетії передвиборної кампанії наштовхують на думку, що атавізми «совкового» режиму заважають суспільству рухатися уперед. На поверхні — провокації, маніпулювання свідомістю громадян, «чорний» пиар, залякування та шантаж виборців. За допомогою брудних технологій намагаються зробити з опозиції терористів. За дуже короткий термін політтехнологи одного з кандидатів здійняли хвилі ненависті до його опонента, якого затавровано «фашистом», збудили «печерні» антиамериканські настрої серед населення, психологічно розкололи країну на Схід та Захід, поділили український народ на «донбасівців» та «бандерівців», а регіони країни — на «донорів» та «кровососів».

Великі «начальники» Сходу та Півдня країни об’єдналися у так звану «Промислову лігу» й заходилися залякувати людей поверненням до часів перебудови, економічною кризою, зупинкою підприємств, масовим безробіттям, політичною нестабільністю та хаосом. Весь цей «хелоуін» відбудеться начебто в тому випадку, якщо більшість виборців не проголосують за кандидата, якого вони підтримують. Шантажуючи виборців зупинкою підприємств та масовим безробіттям, залякуючи їх «перебудовою», великі начальники самі дуже нагадували сумнозвісне ГКЧП. А на кого схожа Промислова ліга зі своєю заявою про те, що Україна — це тільки Схід, Схід і ще раз Схід? Такий собі «регіональний расизм» по відношенню до «несхідної» України.

Чи варто нагадувати, що великі начальники підприємств самі нічого не вирішують? На відміну від бунту «червоних директорів» проти Президента України Леоніда Кравчука у 1994 році, за теперішніми «промисловцями» Ліги стоять проросійські налаштовані олігархи — власники підприємств. Страйк олігархів — це щось новеньке в історії робітничого руху! Попереджувальні заводські гудки «страйкарів» нагадують ритуал, за яким більшовики проводжали в останню путь своїх вождів. Хто знає, можливо, разом із сурмами цих гудків поховано нарешті тоталітарне минуле? Принаймні дуже хочеться в це вірити...

Галина АЛЕКСАНДРОВА, Маріуполь
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ