Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?

Традиції української дійсності
12 серпня, 2006 - 00:00

Призначення прем’єр-міністром України Віктора Януковича та формування нового Кабінету Міністрів стало основною темою для обговорень цього тижня. Детальніше про особисті настрої громадян — у традиційній рубриці «Дня».

Євгенія СОХАЦЬКА , голова Всеукраїнського товариства Івана Огієнка:

— Минулий тиждень, а особливо 4 серпня, на мою думку, ввійде в історію новітньої України як подія, що змусила схаменутися всіх. Одні втратили слова від люті, нездійсненних фантазій, мрій, нереалізованих амбіцій. Інші ж схаменулися від непрогнозованої ситуації, невміння поглянути на себе збоку. Мені, як представниці правоцентристських сил, теж було нелегко. Була певна міра дискомфортності. Хотілося все й одразу. Але час і доля судять по-іншому... Ця подія — підписання Універсалу й призначення головою уряду Віктора Януковича — асоціюється в мене з епохою «ново ери», проголошеної в Галичині 90-х років минулого століття, коли була підписана угода про співробітництво між польською й українською елітою в Галичині. Однак вона розпалася. Але спроба була. Підписувати угоду з учорашніми суперниками — ніби в традиціях української дійсності. Згадаймо угоду 1920 року між Петлюрою й Пілсудським. І до чого вона призвела? Досвід минулого вчить, що поставити підписи — це ще не все. Важливо домогтися їхнього втілення в життя. Упевнена, що цього разу буде все по-іншому. Ми вийшли з дитячого віку мрій і наївності, стаємо більш прагматичними. Чесно кажучи, ми новій владі не заздримо. Їх чекає контроль із боку свідомого українства. І мені здається, що вони це знають і відчувають. І побажаймо їм не схибити. Однак попри ці політичні баталії пройшли непоміченими такі важливі події, які варто було б відзначити на високому рівні. Зокрема, 8 серпня — день народження визначного діяча й просвітителя Пантелеймона Куліша.

Володимир МАТВЄЄВ , заступник редактора газети «Справи сімейні», кандидат філологічних наук:

— Основна подія тижня — затвердження коаліційного уряду в Україні. Нарешті ситуація в Україні, як то кажуть, легалізувалася. Сьогодні замість протистояння є сподівання на співпрацю народних, політичних та партійних сил. Однак непокоїть ситуація з проблемною корупцією в Україні, яка починається в нашій країні з голови. Якщо ця проблема й буде так розвиватися, то жодна влада чи політична сила не зможуть далі формуватися. Також, як свідчать заяви та прес-конференції цього тижня, нас продовжує турбувати контроль, слідкування та переслідування журналістів в Україні.

Віктор ПУШКІН , професор, завідуючий кафедрою історії та політичної теорії, директор Інституту гуманітарних проблем Національного гірничого університету (Дніпропетровськ):

— У мене викликає почуття певного задоволення те, що хоч би на деякий час припинилося політичне протистояння, сформовані основні органи влади, керівні органи Верховної Ради, новий склад Кабінету Міністрів (хоча там і є чимало одіозних постатей, що викликають питання) і приведені до присяги члени Конституційного Суду (хоч і не в повному складі). Думаю, це тимчасово й нестало, але все-таки є якийсь передих, що дає можливість центральним органам влади нарешті розпочати розв’язання кричущих проблем. Це й проблеми енергозабезпечення, й проблеми збирання врожаю, й підготовки до зими, й ціла низка інших нагальних проблем, які треба терміново вирішувати. Наприклад, нам обіцяють непоганий урожай цього року. Але те, що ми знаємо, що урожай добрий, — цього мало. Урожай ще треба зібрати, треба розрахуватися з селянами, щоб вони мали можливість хоч щось заробити цього року.

Викликають велику тривогу події на Близькому Сході. Непокоїть і несформованість органів влади на місцях. Наприклад, у Дніпропетровську досі не обрані ні голова обласної, ні міської рад. Досі не почали по-справжньому працювати комісії міської ради. Тобто на рівні обласної й міської рад протистояння ще триває. Результат — погано йде підготовка до зими. Недавно міський голова повідомляв про те, що місто десь відсотків на тридцять готове до майбутньої зими. А це дуже непокоїть. Звичайно, викликає серйозну тривогу й затвердження бюджету на наступний рік, якого досі немає. Не важко здогадатися, що восени буде дуже серйозна полеміка з приводу його затвердження. А працівників освітньої сфери це хвилює особливо. Ціни зростають буквально на все, а держава це зростання цін середній і вищій школі ніяк і нічим не відшкодовує. Я вже не кажу про підвищення заробітної плати вчителям середньої та вищої школи. Можна дуже багато говорити про Болонський процес, але якщо не буде вирішена проблема заробітної плати, то це не вирішить проблеми системи освіти. Хочеться вірити, що це буде враховано при затвердженні нового бюджету. Не може не турбувати й те, що восени неминучим є новий виток політичного протистояння. Минулі й поточні події свідчать про те, що наші політичні партії не досягли ще такого рівня зрілості, коли пріоритети віддаються інтересам суспільства й громадян, а не боротьбі за ті чи інші портфелі. Тому доки ми будемо ігнорувати право, Конституцію, закони, доти триватиме й протистояння.

Підготувала Юлія КАЦУН, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ