Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Слова і діла комуністів

26 жовтня, 2012 - 00:00

Знову вибори. Охочих бути депутатом дуже багато. За списками і без списків, партійні й безпартійні. В Радянському Союзі з виборами було простіше. Після жовтневого перевороту, узурпувавши всю владу, комуністи знищили всі партії й опозиціонерів як «ворогів народу». На одне місце депутата був один кандидат, призначений партією. Виборець зобов’язаний був прийти на виборчу дільницю, взяти бюлетень і вкинути у скриньку. Вважали, що той, хто з таким голосуванням не погоджувався, — проти радянської влади, з відповідними висновками, тому 99,9 % «погоджувалися» й голосували.

За кого ж голосувати зараз? Краще за всіх обіцяє «захищати народ» і повчає, як господарювати, Комуністична партія. Але, як кажуть мудрі, треба вірити не словам, а справам. Щоб не бути голослівним, я пропоную офіційні матеріали, надруковані в компартійних та інших виданнях, які свідчать про те, як комуністи «захищали народ» і керували країною 73 роки після перевороту.

Із резолюції IX з’їзду РКП(б), березень 1920 р.:

«...Съезд одну из насущных задач советской власти и профессиональных организаций видит в планомерной, систематической, настойчивой, суровой борьбе с трудовым дезертирством, в частности путем публикации штрафных дезертирских списков, создания из дезертиров штрафных рабочих команд и, наконец, заключения их в концентрационный лагерь.» («Огонек», квітень 1990 р.);

«По производительности в промышленности мы отстаем от США в 2,5 раза, а в сельском хозяйстве — в 5 раз.» («Известия», 25.11.91 р.);

«Некоторых товаров недостает. В торговлю поступает немало изделий низкого качества, отдельные предприятия продолжают выпускать продукцию, которая не находит сбыта... указывалось о необходимости роста производительности труда, снижении себестоимости продукции.» («Сельская жизнь», 03.06.84 р.);

«Между тем в стране сложилось такое положение, когда половина трудящихся создает средства для производства и потребления не только для себя, но и для тех, кто занят бесполезной, безрезультатной работой. И никто не бьет во все колокола при виде этого труда людей, численность которых равна количеству безработных во всех развитых капиталистических странах. Наши же рабочие заняты безрезультатным трудом... Кто-то отправляется на стройку, чтобы заморозить на 10 — 15 лет материалы и оборудование в «незавершенке», кто-то идет на предприятие, сооружавшееся десятилетие, чтобы производить устаревшую убыточную продукцию.» («Наука и жизнь» № 1, ст. 2.7 1989 р.);

«...Нет мыла, порошка, сахара, зубной пасты... Странно, но все больше товаров повседневного спроса попадают в разряд дефицитных. Единственное, что держится незыблемо, — это коррупция, взяточничество, бюрократизм...» («Правда», 11.07.89 р.);

«...Розвалюється колгоспна техніка. Не вистачає пального. Є колгоспи, де люди по два-три місяці не одержують заробітної плати. Я нещодавно побував у колгоспі «Більшовик», то наслухався там такого, що просто жах узяв... (Перший секретар Лисянського райкомпартії Черкаської області Б. М. Тарара.)» («Сільські вісті», 23.06.90 р.);

«Те, що за рівнем життя СРСР в останні роки все більше відстає не тільки від розвинутих, але тепер уже й від багатьох країн, що розвиваються, — факт очевидний. І однією із причин такого процесу є низька ефективність дешевої праці. До чого йшли довгі роки, сповідуючи «ідеологію дешевої праці», до того й дійшли. До масового злиденного життя... З 1982 року країна втратила більше як півмільйона своїх громадян, що добровільно розсталися з життям.

Безпрецедентний ріст самогубств — один із наслідків експерименту, проведеного в країні більшовиками» («Профспілкова газета» № 24, 1991 р.).

А ось як оцінює свою діяльність Компартія:

«Программа КПСС принята ХХVII съездом. Рожденная Великой Октябрьской социалистической революцией, Страна Советов прошла большой славный путь. Под руководством Коммунистической партии одержаны всемирно-исторические победы... В условиях постепенного продвижения к коммунизму все полнее раскрывается творческий потенциал коммунистической морали — самой человечной, справедливой и благородной... Социализм в нашей стране победил полностью и окончательно... Конечная цель КПСС — построение коммунизма. Для национальных отношений в нашей стране характерны как дальнейший расцвет наций и народностей, так и их неуклонное сближение... Это развитие несет с собой в отдаленной исторической перспективе полное единство наций... Партия придает первостепенное значение последовательному и настойчивому искоренению нарушений трудовой дисциплины, хищений и взяточничества, спекуляции и тунеядства, пьянства и хулиганства, частнособственнической психологии и стяжательства, подхалимства и угодничества...»

Ось такі слова й діла.

Йосип МАСЛЮК, м. Шпола Черкаської області
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ