Вдосконалюватися - значить змінюватися, бути досконалим - означає змінюватися часто
Вінстон Черчилль, державний діяч Великої Британії, письменник, найбільше відомий як прем'єр-міністр цієї країни у роки Другої світової війни, лауреат Нобелівської премії з літератури 1953

У приємних клопотах серпня

19 серпня, 2011 - 00:00

«Прийшов Спас — пішло літо від нас», — кажуть у народі. І справді — уже прохолоднішими стали вечори і ранки, непомітно підкрадається осінь... Проте це не псує настрою тернопільчанам, які протягом тижня — у приємних клопотах. Готувалися до одного з найбільших дванадцятьох свят церковного календаря — Преображення Господнього, яке в народі називають Яблучним Спасом. А також — до відзначення 25-ої річниці з часу відкриття в Тернополі першого в Україні Співочого поля. Отож у суботу й неділю очікують чимало гостей з усіх регіонів і столиці. Зокрема, Національний заслужений академічний український народний хор ім. Григорія Верьовки, Національну заслужену академічну капелу України «Думка». Найбільше державне свято — 20-річчя Незалежності України — розпочали фестивалем «Хліб — усьому голова» у Гусятині. У неділю в райцентрі Зборів відкриють пам’ятник «Борцям за волю України». Делегації з різних областей покладуть до підніжжя монумента по грудці землі зі своїх рідних країв, що є символом спільної боротьби за незалежність нашої держави.

Анна ЛІТУС, головний бухгалтер ПП «Найсі»:

— І для мене особисто, і, напевне, для всіх православних християн важливе значення має таке гарне велике свято — Преображення Господнє, Яблучний Спас, коли в храмах освячують яблука. На цю подію особливо очікують ті, хто постить, не вживає яблук до їхнього освячення. Я багато читала про наукові дослідження, в яких ідеться про те, що до Спаса вони справді користі для організму не мають. Преображення Господнє — надзвичайно світле, біле свято. Усі священнослужителі цього дня в білому облаченні відправляють Божественні літургії. Цей день — також чергова можливість побувати на службі, яку очолюватиме митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій. Як і всі прихожани собору Мучениць Віри, Надії, Любові і матері їх Софії Української православної церкви, я щоразу з радістю чекаю на зустріч з нашим архієреєм, який відомий в Україні і за кордоном як високодуховна особа не лише за статусом. І до служби, і після він не оминає жодного своєю увагою й благословенням. А як світяться радістю діти, дорослі від тих зустрічей з митрополитом Сергієм! Його завжди вітають білими квітами. До речі, ми дуже раділи, коли владика Сергій отримав у липні орден Георгія Побідоносця і був зведений у сан митрополита. Але сам він — надзвичайно скромна людина. Щодо поганого? Погані події переслідують щодня. Я маю на увазі ті дуже-дуже дрібні, які чіпляються і нас тримають. До них потрібно ставитися так, як до випробувань. Адже буває, зробивши щось добре, людина вже тим пишається. Думає: «Ага, а я от в автобусі бабусі місцем поступився...». І от через те, що «задер носа», Господь відпускає, такі, так би мовити, погані дні. А взагалі зараз щодня можна собі псувати настрій, лишень поглянувши в магазині на ціни. Тому краще все це сприймати відсторонено, по-філософськи.

Степан БАРНА, депутат Тернопільської обласної ради:

— Цього тижня українці жили підготовкою до 20-річчя незалежності України, підсумовували пройдене, робили висновки з уроків минулого. Уразили результати одного із соціологічних опитувань. З’ясувалося, якби референдум про незалежність відбувся тепер, то проти утворення самостійної держави проголосувало б 27,6% громадян України, 12,5% — вагалися б з відповіддю, а 11,5% — узагалі було б байдуже. Боже, до чого влада довела країну! Адже в 91-му 90% українців готові були душу й тіло віддати за незалежність! Хоча, з іншого боку, що тут дивного? Приклад байдужості до подій 24 серпня показує сам Президент. У всіх цього тижня був на вустах і арешт Юлії Тимошенко, і допити vip-персон. Подія не з приємних, але є навіть у цій діжці компроматів і звинувачень ложка меду — об’єднання представників національно-демократичних партій і створення Комітету опору диктатурі. Воістину, біда таки змушує подавати один одному руки. На знак того, що українці незламні та допоки їхньої снаги боротимуться за вільну Україну, у Тернополі за моєї ініціативи, усупереч рішенню суду, на пам’ятникові Степанові Бандері прикріпили напис «Герой України».

Юрій ЗАРУЦЬКИЙ, керівник прес-служби Тернопільської ОДА, член Національної спілки журналістів України:

— У мене закінчилася відпустка — це, до певної міри, погано, але й добре, бо у відпустці якось не зовсім комфортно почуваюся. Адаптувався нарешті до умов Тернопільщини після умов Криму. Цей тиждень насичений різними подіями, бувають якісь труднощі щодо реалізації тих чи інших проектів, але однаково є натхнення до роботи, бо вже відчувається підготовка до 20-ї річниці Незалежності України. Це гарне, велике державне свято. Ну, і водночас готуємося до Дня міста, який відзначатимемо наступної неділі. От учора ввечері мав гарну таку подію. Подорожував останнім рейсом катера по озеру. Я дивився на нічне місто — як воно світиться вогнями, яка надзвичайно гарна панорама, як багато молоді гуляє по набережній, щось відбудовується, щось ремонтується! Хотілося б, щоб в житті було більше таких приємних хвилин. А щодо поганого, то все, як у тій пісні: «З журбою радість обнялися...». Тобто дрібні неприємності завжди десь поруч і через них просто змушений «перестрибувати», щоб іти далі. Тому акцентувати на цьому увагу, напевне, не варто.

Марія ПРОК, голова Красненської сільської ради Гусятинського району:

— Головною подією цього тижня для мене, як для сільського голови, було запалення газового смолоскипу в Ставках і Козині, які підпорядковуються Красненській сільській раді. Лише два села залишалися в Гусятинському районі негазифікованими, і було великою проблемою їх підключити. На жаль, багато односельців так і не дочекалися того щастя. Завершення газифікації було першою з моїх намічених двадцяти добрих справ, які планували в кожному населеному пункті області з ініціативи губернатора Валентина Хоптяна до 20-річчя незалежності України. Тому це — моя власна гордість, бо я виконала те, що задумала. Дуже вдячна підтримці наших місцевих підприємців — і Василю Гавришку, і Михайлові Голоду, і районному керівництву, і газовикам. Герой України Іван Гута виділив нам для завершення газифікації 85 тисяч гривень. Це великі гроші для нас, бо окрім тих понад двох тисяч гривень, які люди платили за підведення газу до своїх домівок, треба було б ще по тисячі збирати з кожного двору. А, наприклад, у Ставках проживають здебільшого пенсіонери, і це для них було б заважкою ношею. Цього тижня ми готувалися до грандіозного свята хліба в Гусятині, де представляємо традиції своїх сіл, художню самодіяльність. А що поганого? Є певні конфлікти в роботі, благоустрій не такий, який би хотілося. Я багато років пропрацювала в сільській раді і можу сказати, що наша робота складається не тільки з поганого — більше є хорошого.

Підготувала Лариса ОСАДЧУК, Тернопіль
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments