Влада спирається на всіх, хто живе в брехні.
Вацлав Гавел, чеський політик та громадський діяч, дисидент, критик комуністичного режиму, драматург та есеїст, дев'ятий та останній президент Чехословаччини та перший президент Чехії

Унікальні історичні й мистецькі артефакти

В Опішному експонуються перші українські грошові знаки доби визвольних змагань
13 квітня, 2018 - 12:58
ФОТО ТАРАСА ПОШИВАЙЛА

Нещодавно з нагоди відзначення 100-ліття від часу створення Василем Кричевським ескізів національного герба України «Тризуб» та перших українських банкнотів Національний музей-заповідник українського гончарства репрезентував найбільш повну в Полтавському регіоні колекцію перших українських грошових знаків доби визвольних змагань (1917—1919) з власного фондового зібрання. Ця мистецька подія — унікальна, адже виставка відкрилася століття потому, як з’явилися її експонати.

У новітній історії України переломним став 1917 рік. Після лютневої революції в Росії та утворення в березні Центральної Ради, яку очолив Михайло Грушевський, відразу ніхто не вів і мови про запровадження національної валюти. Нова влада ставила перед собою завдання досягти лише права на автономію України в складі федеративної держави. Власні гроші для України в умовах федерації та єдиного економічного простору не передбачалися. Однак упродовж літа — осені різка зміна політичної ситуації змусила українську владу терміново вирішувати питання незалежності та суверенітету республіки. Серед нагальних питань постала проблема забезпечення ринку необхідною кількістю грошей. Центральна Рада розпочала активний рух у бік запровадження власних грошових знаків та створення національної фінансової системи. Михайло Грушевський оголосив конкурс на найкращі ескізи українських паперових грошей. У ньому взяли участь відомі художники, зокрема Георгій Нарбут, Василь Кричевський, Антон Середа, Григорій Золотов, Олександр Красовський, Борис Романовський. Оцінкою і прийняттям (чи відхиленням) проекту певного державного знаку займалася окрема комісія, створена при Міністерстві фінансів. За умов прийняття проекту його автор отримував досить високий гонорар, а саме: за проект грошового знаку — від 2 до 5 тис. карбованців, за проект поштової марки — від 700 до 1000 карбованців.

29 вересня 1917 року український уряд ухвалив Декларацію «Про децентралізацію українських фінансів, створення спеціального бюджету та Національного банку». Ще до проголошення в IV Універсалі (22.01.1918) самостійності УНР Центральна Рада встигла провести низку важливих соціальних та економічних реформ, спрямованих на захист суверенітету України. 19 грудня Центральна Рада ухвалила «Тимчасовий закон про випуск державних кредитових білетів УНР».

Спершу грошова одиниця УНР отримала назву «карбованець», вартість якого дорівнювала 17,424 частка щирого золота (1 частка = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю в 100 карбованців, який надійшов у обіг 5 січня 1918 року. Автором оформлення грошового знаку був видатний український художник-графік Георгій Нарбут, який для оформлення купюри використав орнаменти українського бароко XVII—XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI—XVIII століть). Напис «100 карбованців» було подано українською мовою та мовами трьох найчисленіших національних меншин, що мешкали на території України, — російською, польською та ідиш, за що в народі їх називали «єврейськими грошима». Також були поширені назви «яєчня» — за те, що аверс було надруковано жовтою та жовтогарячою фарбами; «кульженки» — за прізвищем власника друкарні, де їх виготовляли. Використання високоякісного, але звичайного паперу, робило їх вразливими до фальшування. Перші банкноти не мали захисних водяних знаків.

З огляду на те, що за Четвертим універсалом УНР проголошувалася «самостійною, ні від кого не залежною державою», Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла Закон «Про грошову одиницю, биття монети та друк державних кредитових білетів», яким було запроваджено нову грошову одиницю — гривню, що поділялася на 100 шагів і дорівнювала 1/2 карбованця. Запроваджувалися банкноти номіналом 2, 10, 100, 500 гривень.

Ескіз 2-гривневої банкноти виконав Василь Кричевський, ініціали якого «В. К.» є на лицьовому боці. Посередині банкноти деревоподібний орнамент темно-зеленого кольору, від стовбура якого відходять у обидва боки по п’ять криволінійних гілочок; на нижніх з них висять стилізовані трикутні плоди. Це схематичне зображення священного древа — популярного мотиву в українській народній творчості, який часто зустрічається в народних вишивках. У правому ромбі — тризуб, трактований надзвичайно цікаво: якщо уважно в нього вдивитися, то перед очима ясно постане схематизований птах — нижній подовжений кінець герба в цьому випадку є дзьобом, верхній — хвостом, бічні частини — крилами. Це — сокіл, що символізує могутність і силу.

Над іншими банкнотами працював Георгій Нарбут. Вони, як і попередні 100 карбованців, вирізнялися вишуканим оформленням. Під час роботи над створенням 10 гривень художник задіяв орнаменти українських книжкових гравюр XVII століття; для 100 гривень використав зображення розкішного вінка з квітів і плодів. Посередині банкноти — тризуб. З боків — дві фігури: ліворуч — селянка з серпом і снопом у національному одязі; праворуч — робітник у фартусі поверх селянського українського одягу, що тримає молот, обвитий лавром. Знак у 100 гривень розміщено в незвичайній сітці у вигляді рамки; реверс прикрашають 2 колонки, над ними — квіти; у центрі банкноти — лавровий вінок, усередині якого — тризуб. 500 гривень прикрашає алегорія «Молода Україна» у вигляді опроміненої дівочої голови у вінку...

Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні в квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави карбованець. Було виготовлено ескізи купюр у 10, 25, 50, 100, 250 та 1000 карбованців. З цих купюр Георгієві Нарбутові, який очолив утворену при гетьманові «Експедицію з заготовлення державних паперів», належав ескіз лише 100-карбованцевого знаку, де він використав портрет Богдана Хмельницького, індустріальні мотиви (композицію з ремісничих інструментів) та створений ним самим проект герба Української Держави зі сполученням символів «Тризуб» та «Козак з мушкетом». Один із найкращих грошових знаків — банкнота 1000 карбованців, виконана в стилі українського бароко. На звороті — дві жіночі постаті, між ними — тризуб і цифра «1000». Одна з жінок тримає гетьманську булаву, інша — ріг достатку. З боків, у квадраті, — цифра «1000». Від булави пішла назва банкнот — «гетьманки». Ескіз створив Григорій Золотов.

Нині в експозиції виставки перших українських грошових знаків доби визвольних змагань — унікальні історичні й мистецькі артефакти, провісники економічної незалежності Української Народної Республіки, свідки історії становлення Української Державності початку ХХ століття.

 

Світлана Конюшенко, завідувач Наукового відділу виставок Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішні
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments