Вирватися з павутини!

Пишу до вас , Артур Криводубський, Микола Кузнєцов, Іван Нєнов, із великим проханням допомагати утверджувати Правду про суспільно-політичну ситуацію в Україні, адже Східні терени держави тривалий час були ізольовані від об’єктивної інформації. Правдиве слово не доходило до жителів Сходу та Півдня; там домінувала й продовжує переважати антиукраїнська преса. Тільки цими днями завдяки мужності чесних журналістів туди проривається правдива інформація. Але ці потуги та спроби потребують активної підтримки.

Ви, дорогі друзі, вмієте читати між рядками, тому допомагайте, будь ласка, прозрівати обдуреним. Говоріть про єдність і цілісність України, в якій би торжествувала свобода, демократія, правда, заможно жила кожна людина. Говоріть про Україну, де б росіяни, євреї, поляки, румуни, угорці, греки, вірмени, представники інших націй не асимілювалися. Кожен із них нехай залишається сам собою. Але нині, шановні мої, наприклад, у приватних електронних ЗМІ 90 — 95% передач ведуться російською мовою. На 100 росіян в Україні видається 54 російськомовних газети, а на 100 українців — лише 7 україномовних. В останні роки на ринку України припадає на одну людину 47 книжок російською мовою і тільки одна — українською. Отже, говорити про приниження російської мови в Україні — це абсурд.

Мільйони громадян України, які вийшли на майдани, беруть участь у Всеукраїнському політичному страйку за людську гідність, мир, стабільність, співробітництво з усіма державами, близькими і далекими сусідами. Але чимало московських державних політичних керманичів ніяк не хоче змиритися з незалежністю України. Вони втручаються у наші внутрішні справи, обзивають екстремістами чесних українських громадян, які захищають справедливість, правду, демократію, свободу. Фарисейську позицію займають комуністи в Україні. Вони ніяк не хочуть відірватися від «московського пупа».

Дорогі друзі! Пам’ятаєте роки нашого навчання в Києві, щирі розмови, дискусії, відпочинок?! Ми з різних країв України, але нас ніщо не розділяло. Переконаний, що у Вас, як і в мене, збереглося в серці відчуття товариськості, вірності високим ідеалам справедливості. Допомагайте нині, в доленосний для України час, утверджуватися Правді, виводьте з павутиння облуди обдурених, заляканих людей, сійте в їхніх серцях впевненість, що зло поборемо. І житимемо в соборній Україні усі — жителі східних, західних, північних, південних, центральних областей, бо ми усі — ЄДИНЕ ОРГАНІЧНЕ ЦІЛЕ. Ми — УКРАЇНЦІ, ми — УКРАЇНСЬКА НАЦІЯ, яка хоче мати демократичну вільну державу, в якій би вільно жила кожна людина.

Обнімаю Вас, дорогі мої друзі, Артуре, Миколо, Іване. Нехай Господь Бог оберігає Вас від зла, благословляє на Доброчинство заради нашої соборної України.