Мова - це спосіб народження думок: коли “нема мови”, людині просто-напросто “нема чим думати”.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, філософиня

«Знати, пам’ятати, зберегти»

Полтавці — про обличчя міста, ярмаркування та реформи
20 жовтня, 2017 - 12:27

Анна ЄГОРОВА, член незалежного мистецького об’єднання Magnum Opus:

— Останній рік мене здебільшого радують не стільки особисті перемоги, скільки досягнення міста. Так само, за аналогією, турбують і приголомшують деякі новини Полтави і країни. Ділюся останніми.

Серед приводів для радощів — на онлайн-ресурсі «ЗМІСТ», у який я дуже вірю та пишу для нього матеріали, спільними зусиллями вдалося зібрати гроші для створення першого в Полтаві муралу. Останнім часом питання обличчя міста, його благоустрою, архітектури стало означати для мене куди більше. Адже просто соромно, що наше (і попереднє) покоління не може передати найкоштовніші свої здобутки наступним, бо переважили «тут», «зараз» і «ціна питання». Однак якщо говорити про хороше, відзначу проект ГО SavePoltava, а саме серію передач, присвячених невідомим історіям відомих будівель Полтави. Першу серію про будинок Наума Бахмутського (унікальну пам’ятку архітектури у не притаманному для наших місць мавританському стилі, яка наразі на порозі знищення) презентували днями в арці «Газетний ряд». До речі, дуже символічна локація в контексті збереження обличчя міста. «Знати, пам’ятати, зберегти» — таке кредо стає дедалі актуальнішим для Полтави.

Про погане говорити багато не хочу, бо воно, себто погане, стале й тривале. На відміну від хорошого, яке вражає точково, імпульсами, подіями, погане тягнеться з року в рік і продовжує свої темні справи. Наприклад, погано, що закон не дієвий. Особливо в тих випадках, коли найбільше потрібні правда й чіткі пріоритети. Коли один підприємець, незважаючи на протести активістів, будує цілий магазин, маючи дозвіл лише на одинадцять тимчасових споруд, а другий — у самому центрі міста прибудовує кафе до пам’ятки архітектури національного значення і не зважає на штрафи ДАБІ; коли чиновники вирішують, що їжу в дитячі освітні заклади постачатиме систематичний переможець тендерів із закупівлі, добросовісність якого під значним сумнівом; коли суддя на період розслідування відпускає з-під варти людину, яка, ймовірно, била ножем активіста в сутичках біля арки, — саме такі випадки вказують на безкарність і захищеність злочинів в обхід закону та здорового глузду. Це, на мою думку, було і лишається найгіршим.

...Вірю, що в найближчі роки (або просто — за роки) більше людей почнуть піклуватися про обличчя міста і країни, як про своє власне. А там — лишатиметься трохи.

Наталія ГРАНЧАК, голова організації «Команда Небайдужих»:

— Звичайно, мені не байдуже життя країни, я переживаю за свою Батьківщину. Однак через певні обставини (велику завантаженість реалізацією наших проектів) мало цікавлюся політичним життям України. Це, щоправда, має свої переваги — можеш більш спокійно й тверезо осмислити і проаналізувати те, що до тебе дійшло уже через інших людей або Facebook.

У великій політиці позитиву бачу мало. Відчувається наближення виборів. Це вже виявляється у маніпуляціях, міжусобній боротьбі за електорат, що зовсім не радує, бо знову вилазять популізм, брехня, лукавство, бруд.

До негативних явищ я віднесла б і брак кваліфікованих кадрів, фахових людей, відданих справі. Таке враження, що більшість виїхала в Євросоюз. Може, так і є.

Щодо позитивного, то бачу поступові зміни в країні — ремонт доріг і шкіл, будівництво різних об’єктів, велика кількість так званих стартапів на усіх рівнях суспільного зрізу. У сфері обслуговування — налагодження інфраструктури, покращення сервісу не тільки у приватних організаціях, а навіть у державних структурах. Нарешті українські фільми у кінотеатрах стають не рідкісним явищем. Потроху українці вчаться розв’язувати свої побутові проблеми самостійно, а не чекати, що «дядечко» з білборда принесе світле майбутнє. Відчувається поступ країни.

Декілька днів тому, на Покрову, «Полтавський Батальйон Небайдужих» провів свій черговий благодійний ярмарок. Цього разу ми внесли родзинку — прикрасили його смачними стравами за рецептами з «Енеїди» І.П. Котляревського. Гості дійства могли скуштувати давні українські наїдки, продегустувати напої, насолодитися смаколиками. Основним завданням наших ярмарків, окрім збору коштів для добрих справ, є створення свята для містян, повернення давніх традицій ярмаркувати на соборних площах у великі свята. Хочу відзначити як позитивний момент таку деталь: проходить час, змінюються волонтери на ярмарках, а справа живе. Люди втомилися від негативу, хочуть стабільності, радості, достатку та якісного відпочинку. Це дає нам сили і впевненість, що ми робимо правильну річ — допомагаємо тим, хто потребує нашої підтримки, а також об’єднуємо громаду.

Олександр КРУМIН, журналіст:

— Минулий тиждень почався для мене, як і для багатьох інших футбольних уболівальників, з програшу національної збірної України хорватам та непотрапляння на ЧС-2018. Поганий у цьому, звісно ж, сам факт того, що наші футболісти вкотре залишаються за бортом світової першості. Хтось говорить, що в усьому винен Шевченко як тренер. Проте, на мою думку, все закономірно: ми просто залишаємося середняками світового футболу, як не крути і якого тренера не став.

Але у невиході нашої збірної на чемпіонат світу є і позитивний момент — не треба їхати до Росії (на мою думку, не варто було б їхати туди, навіть посівши перше місце у групі). Адже для українців це означало б постійні бійки фанатів, освистування наших гравців та тотальна атмосфера неприязні.

Ще тиждень запам’ятався тим, що реформа з гучною назвою «децентралізація» нарешті дісталася Полтавського регіону. Хоч і пізніше, ніж інші громади — у грудні, але тут таки сформують кілька ОТГ. А це, переконаний, піде на користь населеним пунктам, котрі планують згуртуватися.

З дуже неприємного — відголоски з уряду щодо можливого підвищення цін на газ. Мантра традиційна: «Цього вимагає МВФ».

Впали в око й урочистості до Дня захисника України. Шкода тільки, що серед учасників дійств різних рівнів політиків та політики було в рази більше, ніж самих вояків.

Із беззаперечно хорошого... Опалення у полтавських дитсадках увімкнули, і дитині не треба тепер додатково давати з собою теплі речі.

Богдан ПРОСКУРОВ, Полтава
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments