Нас послано тільки пророкувати воскресення мертвих і будить сонних. Се наше діло.
Пантелеймон Куліш, український письменник і громадський діяч

Зустріч із витоками...

Письменниця Марина Павленко віддала здобуту літературну премію на потреби АТО після відвідин села своєї колиски Старичів, де діє центр підготовки воїнів
5 червня, 2015 - 15:09
У ШКОЛІ В СТАРИЧАХ, ДЕ ПРАЦЮВАЛИ БАТЬКИ МАРИНИ ПАВЛЕНКО, ЗБЕРІГАЮТЬ ДАВНІ ТРАДИЦІЇ, ЯКИМИ ВІДДАВНА СЛАВИЛАСЯ ЯВОРІВСЬКА ЗЕМЛЯ: ТУТ Є МАЙСТЕРНЯ З ВИГОТОВЛЕННЯ ЯВОРІВСЬКОЇ ІГРАШКИ, ВИСТАВКА МІСЦЕВИХ ВИШИВОК, СПРАВЖНІЙ ТКАЦЬКИЙ ВЕРСТАТ...

Письменниці Марині Павленко з Умані вручили на Львівщині літературну премію імені Ірини Вільде. З цієї нагоди мисткиня з Великої України відвідала не лише Львів, а й село Старичі на Львівщині, де вона народилася і де вчителювали її батьки.

Це вже не перша літературна премія поетеси, письменниці й автора ілюстрацій до власних художніх творів. «Але премія імені Ірини Вільде для мене особлива, — каже Марина Павленко. — Я народилася в родині вчителів, вона теж. Пригадую, як ми вдома всією сім’єю зачитувалися її твором «Сестри Річинські». У нашому домі завжди панувала творча атмосфера, й саме батьки привели мені любов до слова».

А походить вона зі справді інтелігентної, письменницької й учительської сім’ї Степана Онисимовича та Ольги Петрівни Павленків. Батьки навчалися в Уманському педагогічному інституті (нині — університет імені Павла Тичини), по закінченні приїхали за направленням у село Старичі на Львівщину, де й народилася старша дочка Марина. Коли їй було два роки, батьки повернулися на Черкащину, де все життя вчителювали і займалися літературною творчістю. Батько Марини Павленко, котрий перший помітив літературний талант доньки й розвивав його, написав книжку «Вічність така коротка», яка вийшла у світ уже після його смерті, а проілюструвала її донька. Мама Марини Павленко, котра викладала українську мову й літературу у школі, також є автором багатьох літературних творів: писала вірші, прозу, гуморески, сценарії.

Літературну премію імені Ірини Вільде Марина Павленко, котра є викладачем кафедри української літератури та українознавства Уманського державного педуніверситету імені Павла Тичини, кандидатом педагогічних наук, доцентом, автором багатьох наукових публікацій, прозових і поетичних творів, одержала за книжку «Як дожити до ста». До книжки увійшли її оповідання і новели, написані з 1997-го до 2003 року. Цю премію письменниця віддала на потреби АТО.

Прийняла таке рішення після відвідин села своєї колиски Старичів, де зараз діє центр підготовки воїнів, котрі одразу звідси йдуть захищати нашу країну на схід. Село розташоване неподалік від Яворівського військового полігону...

Разом із відомим українським поетом і громадським діячем Романом Лубківським Марина Павленко побувала у школі в Старичах, де працювали її батьки та де ще є вчителі, які їх пам’ятають, мала зустріч із місцевими школярами, оглянула творчі майстерні з виготовлення яворівської іграшки, виставку місцевих вишивок, навіть спробувала ткати на справжньому ткацькому верстаті, який є у школі. Тут зберігають давні традиції, народні ремесла, якими віддавна славилася яворівська земля, і все це зігрівало душу письменниці. А школі на згадку вона подарувала свої книжки і книжки своїх батьків.

Йосип МАРУХНЯК, Львівщина, фото автора
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments