Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Америка не дозволить Путіну відновити «імперію зла»

11 жовтня, 2011 - 00:00

Росія знаходиться на історичному роздоріжжі. Володимир Путін назвав розпад радянської імперії великою трагедією ХХ сторіччя. Чи спробує він виправити те, що він називає трагедією, і погрозами підкорити собі країни колишнього Радянського Союзу, а Європу залякати за допомогою енергетичного важеля?

Повернімося на наш південь. Чи наклепницький венесуельський соціалізм Уго Чавеса в тісному союзі з наклепницьким кубинським соціалізмом Кастро підриватиме перспективи демократії в регіоні, що прагне свободи, стабільності та процвітання?

Наш кордон з Мексикою залишається відкритою раною. Чи будуть наркокартелі домінувати в регіоні та проникати до Сполучених Штатів, поширюючи дедалі більше насильства в нашій країні? Чи чекає на нас невдача в забезпеченні безпеки кордонів і зупиненні хвилі нелегальних іммігрантів? І чи вторують контрабандисти-наркоторгівці й терористи ще більше доріг углиб нашої території?

Це був би тривожний і загрозливий світ для Америки, і він не такий вже й нереальний. Це лише деякі із цілком реальних загроз, які постануть перед Америкою, якщо ми продовжуватимемо безпорадну політику останніх трьох років.

Звісно, все не обов’язково має бути так. Це не наша доля. Вибір є. Ми демократія. І вирішувати вам самим.

У цій кампанії на посаду президента Сполучених Штатів я запропоную вам зовсім іншу концепцію ролі Америки в світі та долі Америки. Наш наступний президент стане перед ухваленням багатьох важких і складних зовнішньополітичних рішень. Небагато з них будуть чорними і білими, але я сьогодні тут, щоб сказати вам, що я керуюся однією величезною пристрастю і переконанням. Це століття має бути століттям Америки.

У століття Америки її економіка й армія стануть найсильнішими в світі. У століття Америки наша країна буде лідером вільного світу, а вільний світ — лідером усього світу.

Бог створив цю країну не для того, щоб наша нація йшла за іншими. Доля Америки не в тому, щоб бути однією з кількох однаково збалансованих світових держав.

Америка повинна очолити світ — або це зробить хтось інший. Без американського керівництва, без чіткості американських цілей і рішучості світ стане більш небезпечним місцем, а свобода і процвітання, безперечно, занепадуть одними з перших.

Дозвольте мені внести ясність. Як президент Сполучених Штатів я присвячу себе американському століттю і я ніколи, ніколи не стану вибачатися за Америку.

Хтось може запитати, чому Америка? Чому саме Америка має бути особливою, не такою, як десятки інших країн у всьому світі?

Я вважаю, що ми виняткова країна з унікальною долею і роллю в світі. Не у тому сенсі виняткова, як глузливо сказав президент, у якому британці вважають винятковою Велику Британію, а греки — Грецію. На глибоко хибний погляд Барака Обами, у Сполучених Штатах немає нічого унікального.

Але ми виняткові. І ми виняткові, бо ми нація, заснована на цінностях і ідеях американської революції, запропонованих нашими найвеличнішими державними діячами в наших засадничих документах.

Ми люди, які скинули ярмо тиранії та створили, за словами Авраама Лінкольна, владу народу волею народу і для народу. Ми люди, які, використовуючи слова з нашої Декларації незалежності, вважають певні істини само собою зрозумілими, а саме — що всіх людей створено Творцем з певними невідчужуваними правами.

Саме наша віра в універсальність цих невід’ємних прав веде нас до нашої виняткової ролі на світовій арені, віра у великого поборника людської гідності й американської та людської свободи. Ми любимо принципи засновників Америки.

Я народився 1947 року, класичне дитя бебі-буму. Я ріс у світі, утвореному однією домінуючою загрозою для Америки: загрозою Радянського Союзу та комунізму. Вправі «пригнися та накрийся»* ми вчилися в школі під час кубинської ракетної кризи, яка стала результатом загрози з боку добре відомого ворога з чіткими кордонами і з конкретним керівництвом. Нам були потрібні літаки-розвідники, щоб знайти приховані ракетні бази на Кубі, але ми не потребували їх, щоб знайти Микиту Хрущова.

Президент Рейган міг вести переговори з радянським прем’єром Михайлом Горбачовим і підписувати договори, у яких кожна зі сторін могла бути притягнена до відповідальності. А коли ми ловили Радянський Союз на брехні, ми могли привернути увагу світової громади до їхніх гріхів.

Сьогодні наш світ став набагато хаотичнішим. Перед нами як і раніше постають серйозні загрози, але вони приходять не з якоїсь однієї країни, однієї групи чи від однієї ідеології.

Світ, на жаль, не такий визначений. Америка й наші союзники стоять перед низкою загроз, які накладаються і взаємно підсилюють одна одну.

Щоб захистити Америку й для забезпечення мирного та процвітаючого світу, ми маємо чітко розуміти ці нові загрози, усвідомити їхню складність, а також розробити стратегію, яка дозволить ліквідовувати їх, перш ніж вони спричинять конфлікт. Дуже просто для президента йти від кризи до кризи, долаючи одну гарячу точкою за одною, але поводитися так — означає йти на поводі у подій, а не скеровувати їхній перебіг самому.

Щоб уникнути цієї паралізуючої приманки замість прогресу, президент повинен мати широке бачення всього світу в поєднанні з цілеспрямованістю. Коли я дивлюся на весь світ, я бачу кілька основних сил, які змагаються з Америкою та вільними націями, намагаючись сформувати власну світобудову на свій смак.

Це не суто воєнні загрози. Скоріше, це певні потужні сили, які можуть поставити під загрозу свободу, процвітання та національні інтереси США.

По-перше, це ісламський фундаменталізм, з яким ми перебуваємо у стані війни після 11 вересня 2001 року.

По-друге, це боротьба на великому Близькому Сході між тими, хто прагне свободи, і тими, хто прагне придушити її.

Небезпечним і дестабілізуючим є ефект доміно з держав, що зруйнувалися і рушаться, у яких можуть знайти притулок терористи.

Антиамериканською є концепція режимів у Ірані, Північній Кореї, Венесуелі, на Кубі, два з яких прагнуть володіти ядерною зброєю. Ці сили включають країни, що швидко розвиваються, з прихованими або новими устремліннями, такі як Китай, що прагне стати світовою наддержавою, і Росія, що відроджується, на чолі з людиною, яка вважає, що Радянський Союз був чудовим, а не злим.

* «Пригнися та накрийся» — вправа, за допомогою якої школярів США навчали правильної реакції на можливий вибух атомної бомби під час Карибської кризи.

Мітт РОМНІ, кандидат у президенти США. CNN, США, 8 жовтня 2011, переклад ИноТВ
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ