Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Недієздатне роззброєння

24 травня, 00:00
ФОТО РЕЙТЕР

У міру того як конференція Організації Об’єднаних Націй з роззброєння починає семитижневу сесію в Женеві, її майбутнє перебуває під серйозною загрозою. Тоді як країни та ініціативи громадянського суспільства йдуть уперед, конференція дещо заскніла. Її авторитет — насправді, сама її легітимність перебуває під загрозою.

«CD», як її неофіційно називають, досить довго виступала як єдиний у світі багатосторонній форум для ведення переговорів із роззброєння. Її вражаючі досягнення включають Конвенцію з біологічної та хімічної зброї, Договір про нерозповсюдження ядерної зброї та Договір про всеосяжну заборону ядерних випробувань. Більшу частину цього поступу було досягнуто під час холодної війни, що є доказом того, що навіть у період глибокого політичного поділу можливо створювати глобальні правові норми.

Проте сьогодні не все так добре в «CD». Вона працює за правилом консенсусу, і її держави-члени мають різні пріоритети. Дехто хоче переговорів з ядерного роззброєння; інші хочуть заборонити виробництво матеріалів, що розщеплюються, для створення зброї; треті стверджують, що такий договір має також охоплювати наявні запаси. Ще дехто зацікавлений у договорі про гарантії безпеки державам, які не володіють ядерною зброєю, щоб захистити їх від загрози чи застосування ядерної зброї; інші зацікавлені в цьому тому, що прагнуть запобігти гонці озброєнь у космічному просторі.

Але замість компромісів та взаємних поступок унаслідок щирих обговорень настав параліч. 2009 року промайнув короткий проблиск надії, коли відчуття паралічу привело Конференцію до консенсусу щодо програми роботи. На жаль, цей порядок денний не було реалізовано. Як наслідок, протягом 15 років «CD» не змогла досягти будь-якого істотного поступу. Ми просто не повинні дозволити, щоб одне втрачене десятиліття перейшло в інше.

Майбутнє «CD» — у руках її держав-членів. Але роззброєння і нерозповсюдження — це надто важливі завдання, аби дозволити «CD» стати нерелевантною, по мірі того, як держави розглядають інші переговорні арени. У вересні торік я скликав нараду в ООН на високому рівні, щоб розглянути шляхи активізації роботи «CD» і просунути багатосторонні переговори з роззброєння.

Учасники, серед яких десятки міністрів закордонних справ, були одностайними в наголошенні того, що членство в «CD» — це привілей. Таке правило консенсусу. Одна або дві країни не повинні бути в змозі блокувати роботу організації на невизначений термін.

Послання було ясним: «ні» віднині веденню справ, як завжди. Країни-члени «CD» мають визнати, що майбутнє Конференції перебуває на переломному етапі. Продовження безвихідної ситуації збільшує ризик того, що деякі країни-однодумці можуть порушити це питання в іншому місці.

Нарешті, глухий кут має зловісні наслідки для міжнародної безпеки; що довше він триває, то серйознішою є ядерна загроза — від наявних арсеналів, від поширення такої зброї та від їх можливого потрапляння в руки терористів.

Я наполегливо закликав «CD» ухвалити порядок денний або на основі консенсусу, якого було досягнуто 2009 року, або на альтернативній угоді. На моє прохання всі члени ООН розглянуть це питання на першому у своєму роді засіданні Генеральної Асамблеї в липні цього року. Цей графік робить поточну сесію «CD» вирішальною для її майбутнього.

Підтвердження порядку денного «CD» пропонує перспективи відновлення переговорів з питань роззброєння. Попередня згода з масштабу або результату має бути не попередньою умовою для переговорів — або виправданням, щоб уникнути їх, — а предметом самих переговорів.

Нинішній глухий кут викликає ще більше тривоги у світлі останнього імпульсу на інших напрямах роззброєння, в тому числі успішній Оглядовій конференції з Договору щодо нерозповсюдження ядерної зброї, що проходила торік, і підвищеної уваги до ядерної безпеки. У міру того, як світ так пильно зосереджений на просуванні цілей роззброєння, «CD» має скористатися цим моментом.

Шекспір писав, що «є приплив у справах людей». Припливна хвиля роззброєння здіймається, і «CD» загрожує затоплення. І вона піде на дно, якщо не виконає своїх зобов’язань щодо реальних дій.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати