У темні часи добре видно світлих людей
Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

Український вечір у Sanssouci

Що має робити Київ, щоб долю країни не вирішував новий Берлінський конгрес
16 вересня, 2014 - 12:37
Український вечір у Sanssouci
ЗЛІВА НАПРАВО: ДИРЕКТОР KULTURPROJEKTE BERLIN МОРІЦ ВАН ДЬОЛЬМЕН, КАТЕРИНА КАПЛЮК, ВІТАЛІЙ КЛИЧКО, НАТАЛІЯ СЕДЛЕЦЬКА, ПРЕЗИДЕНТ ЄВРОПАРЛАМЕНТУ МАРТІН ШУЛЬЦ, МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ АВСТРІЇ СЕБАСТІАН КУРЦ ТА МЕР ПОТСДАМА ЯНН ЯКОБС

Міжнародна конференція «Свобода мас-медіа в еру великих даних», що відбулася минулого тижня в Потсдамі, стала показовою у двох смислах. По-перше, вона показала, наскільки різними є теми, які вважають важливими у ЄС і в Україні. Українські мас-медіа, за винятком «Дня», навіть не виявили інтересу до цієї конференції, яка щороку збирає редакторів провідних європейських видань у оранжереї Вільгельма ІІ. По-друге, у десяту річницю проведення журналістської конференції M100 Sanssouci Colloquium особливо гостро відчувався взаємозв’язок України і ЄС, зокрема те, що події в нашій країні, боротьба за свободу впливатимуть на майбутнє самої Європи. Тому не випадковим є те, що вершиною цього журналістського форуму стало нагородження «особливим призом» українського проекту YanukovychLeaks за викриття системи корупції за президентства Віктора Януковича. Цю нагороду отримали одні з засновників проекту — журналісти Наталія Седлецька та Катерина Каплюк. А головний приз M100 Media Award цього року здобув мер Києва Віталій Кличко за внесок у розвиток української демократії та роль у подіях на Майдані. Нагадаємо, що серед лауреатів цієї премії — глава ЕЦБ Маріо Драгі (2012), екс-міністр закордонних справ Німеччини Ганс-Дітріх Геншер.

Звісно, не могло не викликати гордості те, що лауреат Кличко виступав німецькою мовою перед поважною німецькою аудиторією. Причому, як сказали автору німецькі журналісти, наш політик говорив доброю мовою, практично «не було до чого придертися».

Щодо самої теми конференції, то вона викликала жваву дискусію між представниками медіа та компаніями, які оперують великими даними. Перші вважають, що компанії на кшталт GOOGLE, YAHOO повинні мати обмежений доступ до персональних даних, не зберігати інформацію про те, що і коли переглядали в Інтернеті користувачі. І це має регулюватись відповідними законами. Журналісти також виступають за те, щоб уряд не міг стежити за ними.

Представники компаній наводили приклади того, як великі дані, зокрема про преференції користувачів Інтернету, допомагають прогнозувати майбутнє. Наприклад, щодо можливого зростання попиту на той чи інший товар у випадку природної катастрофи.

Професор з бізнес-адміністрування у Гарвардській бізнес-школі Шошана Зубофф, яка виступила з головною промовою, наголосила, що зараз людство перебуває на початку цифрової революції, подібно до того, як сто років тому розпочиналась промислова революція. На її думку, зараз важливо почати формулювати правила чи норми функціонування цієї цифрової ери.

Європейські журналісти також висловили невдоволення діяльністю американської NSA. Однак у самій Європі теж не все врегульовано, у кожній із 28 країн діють свої правила і закони. І лише наступного року планують ухвалити в ЄС єдині норми, які регулюватимуть цю делікатну сферу. Зокрема, акцент роблять на тому, щоб персональні дані не концентрувати в одних руках.

І саме на церемонії нагородження українських журналістів і політика, який добре відомий у Німеччині як професійний боксер, зала повернулась до реалій на європейському континенті, де Росія веде гібридну війну проти України. Про українську кризу говорив під час свого виступу президент Європарламенту Мартін Шульц, також міністр закордонних справ Австрії Себастьян Курц, якому доручили вручити нагороду українському політику.

35-річний австрійський дипломат у своїй вітальній промові наголосив, що в ЄС були шоковані великою жертовністю і відвагою громадянського суспільства і зрозуміли, що одна людина має велике значення. Курц також акцентував, що ЄС не повинен бути розділеним щодо неприйнятності дій Росії, яка цього року анексувала Крим і вторглася на територію України. «І в цей момент найбільше потрібні політики, які є рішучими і мають відвагу будувати мости (під останнім австрійський міністр мав на увазі те, що Кличко поступився Порошенку на президентських виборах і сам переміг на виборах мера).

Зі свого боку Шульц зазначив, що відвага мільйонів українців і Кличка продемонструвала, що вони борються і захищають наші цінності. «Давайте не просто говорити про свободу, а боротися за неї», — наголосив він.

До речі, президент Європарламенту відверто зізнався автору, що не знає рецепта, як зупинити агресію Путіна і змусити його вивести війська зі сходу України та повернути Крим. Разом з тим пан Шульц зазначив, що єдиний спосіб — припинити потік грошей у Росію, бо це єдине, що розуміє російський президент. При цьому він додав, що політики, які про це говорять приватно, потім відмовляються публічно впроваджувати свої пропозиції (скоріше за все, йдеться про Девіда Камерона. — Авт.).

Кличко, отримавши нагороду у своєму виступі, подякував Європі за підтримку України у протистоянні російській агресії. Разом з тим він закликав робити більше, оскільки в Україні фактично триває боротьба за майбутнє Європи. «Нам треба стояти разом, і тоді свобода в ЄС пануватиме. Але без боротьби не буде перемоги, тому треба боротися за мрію, за свободу і наше майбутнє», — наголосив Кличко.

У багатьох українців справедливо виникає багато запитань, чи сама Європа дотримується своїх принципів. І це чітко видно з того, як важко і повільно ухвалюють у ЄС санкції проти Росії.

У спілкуванні з європейськими журналістами вдалося зрозуміти, що не всі в Європі поділяють заклики президента Європарламенту, до речі, представника Німеччини. Наприклад, у спілкуванні з німецькими журналістами з їхнього боку не було запитань, чи має ЄС підтримувати Україну і більше тиснути на Путіна. У цьому позиція німецьких ЗМІ фактично одностайна — треба тиснути і треба більше робити, щоб допомогти Україні. Наприклад, виконавчий директор найбільшої приватної німецької медіа-групи Axel Springer Матіас Дьопфнер сказав «Дню»: «Почитайте, що ми публікуємо, і ви побачите, ми робимо все, що можемо, і вважаємо, що ЄС має робити більше. Але від нас не все залежить». Такої думки був і представник каналу ZDF Ельмар Тевесен, який, за словами тимчасового повіреного у справах України в Німеччині Василя Химинця, нещодавно

продемонстрував серію нормальних репортажів про Україну. Український дипломат сказав, що його кілька разів запрошували на німецьке телебачення коментувати події в Україні. Швейцарський журналіст доктор Юго Бютлер (Neue Zurcher Zeitung) та норвезький колега з Aftenposten також розділяють думку, що Україну треба підтримати в боротьбі з Росією.

А ось французькі журналісти та представники ІТ-бізнесу чомусь думають зовсім інакше і навіть ставлять на одну шальку терезів Путіна та українських лідерів. Більше того представник пошукового сервера Qwant Жан Мануель Розан сказав, що Росія заслужено повернула Крим, бо там «був референдум». Але ж весь світ бачив, який це був референдум і в яких умовах він відбувався, не кажучи, що це було грубе порушення міжнародного права та двосторонніх договорів. Відтак, на думку французьких журналістів, Україні ніхто допомагати не буде і її залишать наодинці з Росією.

До речі, пан Химинець зазначив, що в Австрії зараз буквально ведеться кампанія за те, щоб зрозуміти Путіна, а це означає визнання анексії Криму і правоти Росії у її наполяганнях фактично змінити устрій України на федеральний.

Цілком можливо, що провали на французькому та австрійському напрямках пояснюються відсутністю послів у цих країнах. І на Банковій мають швидше визначитися і призначити таких дипломатів, які можуть мовою країни перебування захищати інтереси України, доступно пояснювати ситуацію в країні, щоб не виникало такого «розуміння» позиції Путіна, як зараз спостерігається в Австрії та деяких інших країнах.

Час біжить швидко, тому нашій владі треба діяти швидко, бо інакше може дійти до того, що інші країни будуть визначати долю України. І свідченням цього є те, що співголова правління

M100 Sanssouci Colloquium лорд Вайденфельд після завершення нинішньої конференції у Потсдамі пропонує наступного року організувати конференцію із залученням західних і російських експертів, щоб фактично вирішити питання України.

Ось що він сказав на запитання, що має робити Захід, щоб зупинити агресію Путіна:

— Я вважаю, що президент Обама найгірший президент після Калвіна Куліджа, коли йдеться про розуміння міжнародних справ. Що більше залучений до проблем на Близькому Сході, то більше сподівань у Путіна зробити те, що він хоче. Дуже важко сказати, що станеться в майбутньому. Путін був майстерним у виборі часу, коли Обама зайнятий сотнею нових проблем на Близькому Сході. І я дуже стурбований тим, що станеться у Східній Європі. Щось треба робити. Ми пропонуємо наступного року у Сансусі провести велику конференцію між представниками Заходу та Росії, щоб подивитись, як ми можемо подібно до конгресу в Берліні 1878 року вирішити всі проблеми Східної Європи. Треба сісти і обговорити відкрито, що росіяни хочуть, що хочемо ми і чи можемо ми досягти миру.

І щоб Україна погодилась на умови Росії, яка вже анексувала Крим і вимагає зміни устрою нашої крани?

— Ні, ні. Ми повинні досягти миру, який задовольняє обидві сторони і зберігає цілісність України.

— Але Росія має повернути Крим, хіба ні?

— Тут я не можу давати оцінки. Щодо Меркель, то вона має рацію робити більше і дивитися, як далеко зайде Путін.

ДОВІДКА «Дня»

Берлінський конгрес — міжнародний форум, що відбувся 1 (13 червня) — 1 (13 липня) 1878 р., був скликаний для перегляду умов Сан-Стефанського мирного договору (1878), що підсумував Російсько-турецьку війну 1877—1878 рр.

Підсумком конгресу стало підписання Берлінського трактату, за яким Болгарію було поділено на три частини; Фракія та Албанія залишались за Туреччиною; визнано незалежність Чорногорії, Сербії та Румунії.

Микола СІРУК, «День», Потсдам — Київ
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...