Справедливість має бути сильною, а сила має бути справедливою.
Блез Паскаль, французький філософ, письменник, фізик, математик

Brexit – це лише початок

Як відбуватиметься британсько-європейське «розлучення»
20 березня, 2017 - 16:11
ФОТО РЕЙТЕР

Королева Єлизавета ІІ днями підписала 50-у статтю закону про Брекзит, давши змогу Терезі Мей офіційно розпочати переговори про вихід Британії з Європейського Союзу. Тепер прем’єр-міністр може офіційно повідомити про це Брюссель і розпочати тривалий дворічний процес британсько-європейського «розлучення».

ЯК ВИГЛЯДАЄ ПРОЦЕС  БРЕКЗИТУ? 

Коли британці проголосували за вихід з Євросоюзу, тому що хотіли більше економічної та політичної незалежності своєї країни від Брюсселю, вони лише активували механізм тривалого процесу Брекзиту.

Спочатку британський парламент проголосував за дві поправки до 50-ї статті про Брекзит, перш ніж ухвалити закон в цілому.

13 березня законопроект пройшов через парламент без поправок, які парламентарії хотіли включити до закону.  

16 березня королева дала офіційну згоду законопроекту, розв’язавши руки Терезі Мей.

Торік прем’єр-міністр пообіцяла активувати 50-у статтю до кінця березня 2017-го.  Вона зазначила, що особисто прийде до палати громад (де вона має більшість) та офіційно про це повідомить.

31 березня — це останній день для Терези Мей, щоб розпочати спільні переговори, як вона обіцяла на конференції Консервативної партії   2016 року.

У квітні всі європейські лідери повинні зустрітися для першої загальної дискусії щодо Брекзиту. Канцлер Німеччини, Ангела Меркель, вже підтвердила свою готовність для зустрічі.

«КРАЩЕ ЖОДНОГО ДОГОВОРУ, НІЖ ПОГАНИЙ ДОГОВІР»

Найбільшою проблемою у британсько-європейському «розлученні» є можливий ризик економічної нестабільності для Британії.

Усі члени Європейського Союзу кожного року повинні робити свій внесок до загального бюджету Союзу. Річна сума для Британії  становила від 7 до 14 млрд євро.

Після референдуму представники Євросоюзу заявили, що Британія має заплатити, як мінімум, 60 млрд євро, згідно з потенційним «пакетом про розлучення».

Британія тим часом говорить, що Євросоюз винен їм 10 млрд євро.

Тереза Мей заявила, що Британія вийде з єдиного економічного ринку разом із виходом  із ЄС,  та її уряд підготує за два роки переговорів нову торгову угоду з ЄС як з найбільшим торговим партнером країни. У ЄС вважають такі плани нереалістичними.

Так, міністр фінансів Франції назвав такі плани цілковитою імпровізацією: «Ми перебуваємо в ситуації імпровізації. Все це показує, наскільки беззахисним є британський уряд у ситуації, яку він зовсім не очікував».

Прем’єр-міністр також зазначила, що її метою буде «якнайширший доступ» до ринків ЄС через «комплексну угоду про зону вільної торгівлі», і Британія продовжить робити внески до бюджету Євросоюзу лише для «спеціальних програм ЄС» за британським вибором.

Критики говорять, що для досягнення такої мети потрібні роки.

У той же час Тереза Мей заявила про свою готовність у разі невдалих домовленостей відійти від процесу переговорів взагалі, наголошуючи: «Краще жодного договору, ніж поганий договір».

Але якщо не буде досягнуто ніяких домовленостей, ріст тарифів та інших торгових бар’єрів може завдати збитків британським фірмам, які мають торгові відносини з ЄС, утворивши діру в економіці Британії.

Міністр закордонних справ Борис Джонсон сказав, що буде абсолютно нормально, якщо Британія вийде з ЄС на умовах СОТ.

З другого боку, державний секретар з питань ЄС Девід Джонс зазначив: «Покинути ЄС на умовах СОТ означатиме тарифи близько 30 — 40% на агропромисловий експорт,  10% — на експорт автомобілів, втрати для програм медичного страхування для подорожуючих, паспортні обмеження для фінансових компаній, не кажучи вже про вихід із зони вільних польотів між ЄС та США».

ДРУГИЙ РЕФЕРЕНДУМ ПРО НЕЗАЛЕЖНІСТЬ ШОТЛАНДІЇ

Але економічне питання — це не єдина проблема для Британії. Також існує ризик ще одного референдуму про незалежність Шотландії.

Лідер шотландського уряду Нікола Стерджен попередила, що так званий «важкий Брекзит» може призвести до економічної катастрофи Британії, й це  робить другий референдум про незалежність Шотландії дуже вірогідним. Такі заяви звучать цілком логічно, враховуючи той факт, що на референдумі про Брекзит 62% шотландців вирішили залишитися частиною ЄС.

Стерджен потребує згоди британського парламенту для другого референдуму, але прем’єр вже заявила, що не підтримає таке прохання.

Утім, подібні розмови про незалежність Шотландії можуть ускладнити переговори Терези Мей з Брюсселем.

ПРАВА ГРОМАДЯН КРАЇН ЄС У БРИТАНІЇ

Група, що налічує три мільйони людей, створила заяву, де вони вимагають від прем’єра гарантувати права громадян країн ЄС у Британії після Брекзиту.

Вони хочуть, щоб права робітників із ЄС у Британії були захищеними після того, як буде активовано 50-у статтю.

У свою чергу британські посадовці вже відреагували на таку заяву.

Прес-секретар департаменту з питань ЄС відповів: «Звісно, ми  хочемо захистити права громадян країн ЄС, що вже проживають у Британії, і єдина перешкода, що може стати нам на заваді, це ситуація, якщо права британців у ЄС не будуть захищеними також».

ЧИ МОЖНА ВСЕ ЩЕ СКАСУВАТИ БРЕКЗИТ?

Річ у тім, що прем’єр пообіцяла парламенту право голосу, коли буде створено остаточний договір з ЄС.

Але тепер вона може й не дотримуватися свого слова, тому що закон про Брекзит був ухвалений без необхідних поправок, які гарантують «вирішальний голос» парламенту про Брекзит. Після цього стало не зовсім зрозуміло, який вплив взагалі має парламент на результати переговорів із ЄС?

До того, як закон був ухвалений парламентом, палата лордів наполягала на двох поправках до закону про Брекзит. Перша стосувалася прав громадян країн ЄС у Британії, а інша забезпечувала парламентаріям право «вирішального голосу» на фінальному етапі переговорів прем’єра з ЄС.

Проте палата громад, де Консервативна партія Терези Мей має більшість, відкинула ці поправки і попросила палату лордів переглянути їх. 

Тож не вибрана населенням верхня палата парламенту (палата лордів) підкорилася своїм вибраним колегам (палаті громад).

У результаті закон про Брекзит пройшов без цих поправок.

Та, незважаючи на це, парламент, усе одно залишається верховним. Якщо 50-а стаття буде виглядати неефективною, і парламент зможе забезпечити більшість проти прем’єра,  згідно із законом, будь-який член парламенту може представити новий законопроект і змусити Терезу Мей зупинити Брекзит.

Навіть якщо сьогодні такий поворот подій виглядає абсолютно нереалістично, минуле чітко демонструє нам, що трапитися може все, що завгодно.

Вікторія КРЮКОВА
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments