Без своєї власної національної аристократії, без такої меншості, яка б була настільки активна, сильна та авторитетна, щоб зорганізувати пасивну більшість нації всередині і тим захистити її од всяких ворожих наскоків ззовні, немає і не може бути нації.
В'ячеслав Липинський, український політичний діяч, історик, теоретик українського консерватизму

Гібридна війна Росії проти Заходу

або Якою має бути відповідь у 2017 році, щоб розгромити тактику Путіна
3 січня, 2017 - 12:20
Фото Reuters

Американські спецслужби ФБР і ЦРУ прийшли до висновку, що Росія провела хакерську і дезінформаційну кампанію, спрямовану на зміну ходу президентських виборів на користь Дональда Трампа. Можливо, ми ніколи не дізнаємося, наскільки успішною була російська кібероперація, але ми точно знаємо, що Кремль отримав бажане. Журнал Time помилився, коли назвав Трампа людиною року. Цей рік точно можна назвати роком Володимира Путіна.

Атака на США може бути передвісником подальших втручань у виборчі системи Європи, де представники владних структур тепер наввипередки намагаються боротися з російськими кіберопераціями до початку серії великих виборчих кампаній 2017 року, включно з виборами в Нідерландах, Німеччині та Франції. Минулі кібератаки в Європі мають сильну схожість зі зламом комп'ютерів Національного комітету демократичної партії США, фінансування якого приписують Росії.

У 2015 році група, що має зв'язки з російським урядом, зламала комп'ютери німецького Бундестагу, викравши конфіденційні файли і передавши їх на ресурс WikiLeaks, який пізніше опублікував їх. Федеральне відомство Німеччини із захисту Конституції звинуватило Росію в організації подібних атак на німецькі урядові комп'ютерні системи. Тим часом у листопаді Європейська комісія також постраждала від великомасштабної кібератаки, хоча винуватці поки не встановлені, але у світі існує лише кілька людей і організацій, здатних провести таку операцію.

Кібератаки є лише одним елементом більш широкої гібридної війни, яку Росія веде проти Заходу. Росія також підтримує ультраправі націоналістичні організації і популістські руху по всій Європі, зокрема шляхом надання кредитів Національному фронту Марі Ле Пен у Франції, а також через підтримку політиків партії Незалежності Сполученого Королівства за допомогою прайм-тайм ефірів на російському державному каналі Russia Today.

Президент США Барак Обама нарешті пообіцяв відреагувати на нападки Путіна на американську демократію, однак йому слід було зробити набагато більше - і діяти набагато раніше. З позиції європейців було б нерозумно очікувати підтримки від адміністрації Трампа, що формується. Головний політтехнолог Трампа, Стівен Беннон - колишній виконавчий голова «альтернативно-правого» дезінформаційного ресурсу Breitbart News - відкрито запропонував Ле Пен допомогу в перемозі на весняних виборах.

Офіційні російські джерела визнають, що тільки цього року вони втратили 1,2 млрд євро на закордонні медіакампанії. На території ЄС з'явилися тисячі псевдоновинних сайтів, власників яких часом дуже складно визначити: за 2014 рік кількість веб-сайтів, що поширюють дезінформацію, на території Угорщини подвоїлася; а в Чехії та Словаччині близько 42 новинних сайтів зараз засмічують інформаційну екосистему ЄС. І менш приховано Кремль витратив сотні мільйонів доларів на фінансування пропагандистських підрозділів - таких як «новинне» агентство «Супутник» - попри катастрофічний стан російської економіки.

Російські дезінформаційні кампанії складні і багатогранні, але вони поділяють спільну місію з підриву довіри до демократичної влади Заходу. Одним із методів є тролінг у соціальних мережах. Крім того, соціальні мережі є ключовим фактором для російської стратегії, яка спирається на історичний ревізіонізм (твердження про те, що Росія сама перемогла у Другій світовій війні, є одним з основних елементів цієї стратегії); на теорії змови, що просувається серед американських і європейських націоналістичних рухів, які звинувачують Захід, скажімо, в розпалюванні війни в Україні; і, нарешті, на запереченні реальності, наприклад, присутності російських солдатів у Криму і на Україні.

Щоб захиститися від цієї атаки, Захід повинен розвивати свободу ЗМІ, заохочувати відповідальність, а також забезпечити законні шляхи для закриття каналів системної дезінформації. Одним з хороших ознак було недавнє внесення поправок до бюджету ЄС на 2017 рік заради зміцнення команди StratCom в Європейській службі у зовнішніх справах, яка раніше відчувала гостру нестачу фінансування, незважаючи на її критичну роль у виявленні і викритті дезінформації. Однак ЄС і НАТО також слід винести урок з виборів у Сполучених Штатах і зміцнити колективну європейську кібероборону, а також спонукати держави-члени до розширення своїх власних кіберможливостей. Що ж стосується політичної арени, то Путіну треба дати зрозуміти, що іноземне втручання в національні вибори спричинить важкі наслідки для економічних інтересів Росії.

За межами державного сектора приватний сектор і організації громадянського суспільства повинні спрямувати свої зусилля на перевірку точності, збалансованості та надійності новинних історій у мережі. Працюючи разом, організації здатні домогтися успіху. Наприклад, Росія відмовилася від видання «Супутник» шведською мовою, оскільки шведські медіакомпанії не користувалися його продуктами.

Хоча Facebook і продемонстрував своє прагнення поліпшити процес перевірки змісту, добровільних заходів може бути недостатньо: деякі німецькі законодавці передбачили, що, можливо, будуть потрібні законодавчі заходи з очищенню соціальних мереж. І все ж найкращим захисником Європи є вільна преса, яка бореться за викриття брехні разом із неурядовими організаціями.

Європейцям не слід надмірно сподіватися на свою вільну пресу в її поточному стані. Зрештою, Breitbart News вже діє на території Великої Британії і планує своє розширення по всьому ЄС. Через кілька днів після виборів Трампа New York Times повідомила, що «Маріон Марешаль-Ле Пен, племінниця Марін Ле Пен і висхідна сила в Національному Фронті, твітнула: «Я відповідаю «Так» на пропозицію Стівена Беннона... працювати разом».

Західні демократії вступили в період нестабільності, а Росія більше не дотримується правил гри, які були чинними навіть у найпохмуріші дні «холодної війни». Путін активно веде гібридну війну проти Заходу, яку ми ще тільки починаємо розуміти, не кажучи вже про те, щоб відповідати. Прийшов час захистити свої цінності. Цей рік змусив нас повною мірою усвідомити масштаби загрози, яку створює Путін для західної демократії. У 2017 році ми маємо відповісти у всеозброєнні і розгромити його тактику.

Проект Синдикат

Гі ВЕРХОФСТАДТ, екс-прем'єр-міністр Бельгії, президент Альянсу лібералів і демократів за Європу в Європейському парламенті. Його остання книга «Останній шанс Європи. Чому європейські держави повинні створити більш досконалий союз» має вийти в січні 2017 року.