А найбільше покарання - це бути під владою гіршої людини, ніж ти, коли ти сам не погодився керувати.
Платон, давньогрецький філософ, епіграматист, поет, один з основоположників європейської філософії

Можливості та загрози від «брекзиту» для України

Плюси для нашої країни можуть з’явитися в разі потреби переукласти сотні двосторонніх угод із Британією
26 червня, 2018 - 10:26
ФОТО РЕЙТЕР

Навіть найзавзятішого британського «брекзитера» можна загнати у ступор зауваженням, що коли так піде далі, то Великобританія щодо ЄС може опинитися на місці України.

Навіть чудовим ораторам принаймні на секунду забирає мову, і з неоковирною посмішкою вони заперечливо хитають головою повторюючи: «ні, ні це зовсім різні ситуації».

Проте, сьогодні уряд Терези Мей наполягає, що, втілюючи рішення референдуму 23 червня 2016 року, її країна відмовляється не просто від членства в Євросоюзі, а й від участі в митному союзі і від спільного європейського ринку.

Прихильники «жорсткого брекзиту» доводять, що саме так Британія отримає повну свободу укладати окремі торговельні угоди з будь-якими іншими країнами і позбудеться обов’язку приймати у себе громадян країн ЄС із гарантіями повноправ’я.

Ми можемо взагалі собі, торгувати, приспівуючи, за умовами Світової організації торгівлі, — стверджують найзавзятіші, — а з ЄС укладемо угоду про зону вільної торгівлі на вигідних для себе умовах.

«Брекзитери», які найбільше хотіли виходу з Євросоюзу, бо невдоволені вільною міграцією європейців, кажуть, що хотіли б відгородитися від континенту якоюсь формою лібералізованого візового режиму і впускати чужинців лише як туристів або за дозволами на працю.

Так це ж і є майже та ситуація, яку Україна ледве виборола для себе у результаті майже десяти років болісних переговорів! — зауважують політологи.

Британці таки сподіваються на щось краще, вигідніше; можливо, за зразком Норвегії, тісні відносини якої з ЄС базуються на членстві у спільному ринку, або Канади, з більш вільними зв’язками з Європою на підгрунті угоди про зону вільної торгівлі.

Підстави для таких сподівань серйозні. На відміну від України Британія вже використовує узгоджену європейську систему стандартів та законів і не лише багато продає у ЄС, а й купує багато європейських товарів та послуг.

Втрата британського ринку для європейських фірм була б не менш катастрофічною, ніж шкода для британців, якби їхні товари не допускали на континент.

Вирішальною є потреба для доступу на європейський ринок не лише товарів, а й послуг, особливо британських фінансових послуг, завдяки яким Лондон зберігає статус світового центру і забезпечує 26% британського експорту послуг до ЄС, що становить понад 25 мільярдів євро (дані 2014 р.).

Британська асоціація з ЄС в українському стилі також неможлива через ситуацію з Ольстером, більшість мешканців якого можуть прийняти буквально «в багнети» відновлення сьогодні невидимого кордону, що колись болісно відокремлював британську Північну Ірландію від незалежної Ірландської Республіки.

Проблема в тому, що, попри стрімке наближення 29 березня 2019 року, коли Великобританія офіційно втратить статус членства в ЄС, у Лондоні не припиняються суперечки про те, якими повинні бути відносини країни з Євросоюзом.

Уряд Терези Мей вимушено визнає, що навіть після тієї дати багато питань не будуть владнані й доведеться впроваджувати перехідний період зі збереженням теперішніх умов відносин із ЄС принаймні на 2 роки, а можливо, й на довше.

УКРАЇНСЬКІ СПОДІВАННЯ І ПОБОЮВАННЯ ВІД «БРЕКЗИТУ»

Голова Верховної Ради Андрій Парубій, ще перебуваючи під враженням гучних дискусій у британському парламенті, повідомив мені минулого тижня на галявині під стінами Вестмінстерського палацу, що усі його співрозмовники запевняли в бажанні розвивати відносини з Україною незалежно від «брекзиту».

«Чи вихід Британії з ЄС становитиме загрозу для інтересів України», — запитав я Парубія під крики демонстрантів, що неподалік вимагали «зупинити брекзит».

«Будь-яка загроза — це є й відкриття нових можливостей», — розмірковував український політик. — «Я переконаний, що наша співпраця з Британією буде ще тіснішою, причому незалежно від того, чи «брекзит» буде «твердий чи м’який», і наскільки довго він триватиме».

Нові можливості для України справді можуть з’явитися у разі потреби переукладати сотні двосторонніх угод із Британією, оскільки сьогодні більшість взаємин Лондона і Києва обумовлені українськими домовленостями з ЄС.

Якщо теперішня українська Угода про асоціацію і зону вільної торгівлі з Європою передбачала скасування від 98,1% до 99,1% тарифів, то з британцями українці теоретично могли б домовитися і про 100% скасування, й піти далі у сфері послуг.

Символічною, але важливою була б нова угода Києва та Лондона про візовий режим, який дозволяє британцям вільні короткочасні туристичні поїздки в Україну, але вимагає від українців проходити принизливу й затяжну процедуру отримання віз, та ще й платити за це немалі гроші.

Великобританія не входить до Шенгенської угоди ЄС і залишається осторонь так званого безвізу, який отримали українці щодо більшості країн Європи. 

Але, крім символічного питання візового режиму, важливими для України будуть стратегічні наслідки припинення членства Британії в ЄС.

Баланс аргументів у Брюсселі може змінитися, коли такий потужний міжнародний гравець як Великобританія більше не братиме участі в колективних рішеннях, наприклад, про політику санкцій ЄС щодо Росії.

Вгамовуючи ці та інші побоювання вдома і за кордоном прем’єр-міністр Тереза Мей заявила, що «Британія виходить з ЄС, але не полишає Європу!».

Фізична географія справді незмінна, але песимісти нагадують, що зміни в політичній географії Європи не раз супроводжувалися стражданнями людей.

Британія залишиться провідним учасником НАТО і членом Ради Безпеки ООН, але російська війна проти України показала, що друзів забагато не буває і що міцні організації та міжнародні установи потрібні для підтримання глобального порядку, особливо в часи, коли окремі країни вирішують зневажати міжнародними законами.

Богдан ЦЮПИН, Лондон, спеціально для «Дня»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments